< Дії 9 >

1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
تَتْکالَپَرْیَّنَتَں شَولَح پْرَبھوح شِشْیاناں پْراتِکُولْیینَ تاڈَنابَدھَیوح کَتھاں نِحسارَیَنْ مَہایاجَکَسْیَ سَنِّدھِں گَتْوا
2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
سْتْرِیَں پُرُشَنْچَ تَنْمَتَگْراہِنَں یَں کَنْچِتْ پَشْیَتِ تانْ دھرِتْوا بَدّھوا یِرُوشالَمَمْ آنَیَتِیتْیاشَیینَ دَمّیشَکْنَگَرِییَں دھَرْمَّسَماجانْ پْرَتِ پَتْرَں یاچِتَوانْ۔
3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
گَچّھَنْ تُ دَمّیشَکْنَگَرَنِکَٹَ اُپَسْتھِتَوانْ؛ تَتوکَسْمادْ آکاشاتْ تَسْیَ چَتُرْدِکْشُ تیجَسَح پْرَکاشَناتْ سَ بھُوماوَپَتَتْ۔
4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
پَشْچاتْ ہے شَولَ ہے شَولَ کُتو ماں تاڈَیَسِ؟ سْوَں پْرَتِ پْروکْتَمْ ایتَں شَبْدَں شْرُتْوا
5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! “
سَ پرِشْٹَوانْ، ہے پْرَبھو بھَوانْ کَح؟ تَدا پْرَبھُرَکَتھَیَتْ یَں یِیشُں تْوَں تاڈَیَسِ سَ ایواہَں؛ کَنْٹَکَسْیَ مُکھے پَداگھاتَکَرَنَں تَوَ کَشْٹَمْ۔
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
تَدا کَمْپَمانو وِسْمَیاپَنَّشْچَ سووَدَتْ ہے پْرَبھو مَیا کِں کَرْتَّوْیَں؟ بھَوَتَ اِچّھا کا؟ تَتَح پْرَبھُراجْناپَیَدْ اُتّھایَ نَگَرَں گَچّھَ تَتْرَ تْوَیا یَتْ کَرْتَّوْیَں تَدْ وَدِشْیَتے۔
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
تَسْیَ سَنْگِنو لوکا اَپِ تَں شَبْدَں شْرُتَوَنْتَح کِنْتُ کَمَپِ نَ درِشْٹْوا سْتَبْدھاح سَنْتَح سْتھِتَوَنْتَح۔
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
اَنَنْتَرَں شَولو بھُومِتَ اُتّھایَ چَکْشُشِی اُنْمِیلْیَ کَمَپِ نَ درِشْٹَوانْ۔ تَدا لوکاسْتَسْیَ ہَسْتَو دھرِتْوا دَمّیشَکْنَگَرَمْ آنَیَنْ۔
9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.
تَتَح سَ دِنَتْرَیَں یاوَدْ اَنْدھو بھُوتْوا نَ بھُکْتَوانْ پِیتَواںشْچَ۔
10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“А він відказав: „Ось я, Господи!“
تَدَنَنْتَرَں پْرَبھُسْتَدَّمّیشَکْنَگَرَواسِنَ ایکَسْمَے شِشْیایَ دَرْشَنَں دَتْوا آہُوتَوانْ ہے اَنَنِیَ۔ تَتَح سَ پْرَتْیَوادِیتْ، ہے پْرَبھو پَشْیَ شرِنومِ۔
11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
تَدا پْرَبھُسْتَماجْناپَیَتْ تْوَمُتّھایَ سَرَلَنامانَں مارْگَں گَتْوا یِہُودانِویشَنے تارْشَنَگَرِییَں شَولَنامانَں جَنَں گَویشَیَنْ پرِچّھَ؛
12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
پَشْیَ سَ پْرارْتھَیَتے، تَتھا اَنَنِیَنامَکَ ایکو جَنَسْتَسْیَ سَمِیپَمْ آگَتْیَ تَسْیَ گاتْرے ہَسْتارْپَنَں کرِتْوا درِشْٹِں دَداتِیتّھَں سْوَپْنے درِشْٹَوانْ۔
13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
تَسْمادْ اَنَنِیَح پْرَتْیَوَدَتْ ہے پْرَبھو یِرُوشالَمِ پَوِتْرَلوکانْ پْرَتِ سونیکَہِںساں کرِتَوانْ؛
14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
اَتْرَ سْتھانے چَ یے لوکاسْتَوَ نامْنِ پْرارْتھَیَنْتِ تانَپِ بَدّھُں سَ پْرَدھانَیاجَکیبھْیَح شَکْتِں پْراپْتَوانْ، اِماں کَتھامْ اَہَمْ اَنیکیشاں مُکھیبھْیَح شْرُتَوانْ۔
15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
کِنْتُ پْرَبھُرَکَتھَیَتْ، یاہِ بھِنَّدیشِییَلوکاناں بھُوپَتِینامْ اِسْراییلّوکانانْچَ نِکَٹے مَمَ نامَ پْرَچارَیِتُں سَ جَنو مَمَ مَنونِیتَپاتْرَماسْتے۔
16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
مَمَ نامَنِمِتَّنْچَ تینَ کِیانْ مَہانْ کْلیشو بھوکْتَوْیَ ایتَتْ تَں دَرْشَیِشْیامِ۔
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
تَتو نَنِیو گَتْوا گرِہَں پْرَوِشْیَ تَسْیَ گاتْرے ہَسْتارْپْرَنَں کرِتْوا کَتھِتَوانْ، ہے بھْراتَح شَولَ تْوَں یَتھا درِشْٹِں پْراپْنوشِ پَوِتْریناتْمَنا پَرِپُورْنو بھَوَسِ چَ، تَدَرْتھَں تَواگَمَنَکالے یَح پْرَبھُیِیشُسْتُبھْیَں دَرْشَنَمْ اَدَداتْ سَ ماں پْریشِتَوانْ۔
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
اِتْیُکْتَماتْرے تَسْیَ چَکْشُرْبھْیامْ مِینَشَلْکَوَدْ وَسْتُنِ نِرْگَتے تَتْکْشَناتْ سَ پْرَسَنَّچَکْشُ رْبھُوتْوا پْروتّھایَ مَجِّتوبھَوَتْ بھُکْتْوا پِیتْوا سَبَلوبھَوَچَّ۔
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
تَتَح پَرَں شَولَح شِشْیَیح سَہَ کَتِپَیَدِوَسانْ تَسْمِنْ دَمّیشَکَنَگَرے سْتھِتْواوِلَمْبَں
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
سَرْوَّبھَجَنَبھَوَنانِ گَتْوا یِیشُرِیشْوَرَسْیَ پُتْرَ اِماں کَتھاں پْراچارَیَتْ۔
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
تَسْماتْ سَرْوّے شْروتارَشْچَمَتْکرِتْیَ کَتھِتَوَنْتو یو یِرُوشالَمْنَگَرَ ایتَنّامْنا پْرارْتھَیِترِلوکانْ وِناشِتَوانْ ایوَمْ ایتادرِشَلوکانْ بَدّھوا پْرَدھانَیاجَکَنِکَٹَں نَیَتِیتْیاشَیا ایتَتْسْتھانَمَپْیاگَچّھَتْ سَایوَ کِمَیَں نَ بھَوَتِ؟
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
کِنْتُ شَولَح کْرَمَشَ اُتْساہَوانْ بھُوتْوا یِیشُرِیشْوَرینابھِشِکْتو جَنَ ایتَسْمِنْ پْرَمانَں دَتْوا دَمّیشَکْ-نِواسِیِہُودِییَلوکانْ نِرُتَّرانْ اَکَروتْ۔
23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
اِتّھَں بَہُتِتھے کالے گَتے یِہُودِییَلوکاسْتَں ہَنْتُں مَنْتْرَیاماسُح
24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
کِنْتُ شَولَسْتیشامیتَسْیا مَنْتْرَنایا وارْتّاں پْراپْتَوانْ۔ تے تَں ہَنْتُں تُ دِوانِشَں گُپْتاح سَنْتو نَگَرَسْیَ دْوارےتِشْٹھَنْ؛
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
تَسْماتْ شِشْیاسْتَں نِیتْوا راتْرَو پِٹَکے نِدھایَ پْراچِیریناواروہَیَنْ۔
26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
تَتَح پَرَں شَولو یِرُوشالَمَں گَتْوا شِشْیَگَنینَ سارْدّھَں سْتھاتُمْ اَیہَتْ، کِنْتُ سَرْوّے تَسْمادَبِبھَیُح سَ شِشْیَ اِتِ چَ نَ پْرَتْیَیَنْ۔
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
ایتَسْمادْ بَرْنَبّاسْتَں گرِہِیتْوا پْریرِتاناں سَمِیپَمانِییَ مارْگَمَدھْیے پْرَبھُح کَتھَں تَسْمَے دَرْشَنَں دَتَّوانْ یاح کَتھاشْچَ کَتھِتَوانْ سَ چَ یَتھاکْشوبھَح سَنْ دَمّیشَکْنَگَرے یِیشو رْنامَ پْراچارَیَتْ ایتانْ سَرْوَّورِتّانْتانْ تانْ جْناپِتَوانْ۔
28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
تَتَح شَولَسْتَیح سَہَ یِرُوشالَمِ کالَں یاپَیَنْ نِرْبھَیَں پْرَبھو رْیِیشو رْنامَ پْراچارَیَتْ۔
29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
تَسْمادْ اَنْیَدیشِییَلوکَیح سارْدّھَں وِوادَسْیوپَسْتھِتَتْواتْ تے تَں ہَنْتُمْ اَچیشْٹَنْتَ۔
30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
کِنْتُ بھْراترِگَنَسْتَجّناتْوا تَں کَیسَرِیانَگَرَں نِیتْوا تارْشَنَگَرَں پْریشِتَوانْ۔
31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
اِتّھَں سَتِ یِہُودِیاگالِیلْشومِرونَدیشِییاح سَرْوّا مَنْڈَلْیو وِشْرامَں پْراپْتاسْتَتَسْتاساں نِشْٹھابھَوَتْ پْرَبھو رْبھِیا پَوِتْرَسْیاتْمَنَح سانْتْوَنَیا چَ کالَں کْشیپَیِتْوا بَہُسَںکھْیا اَبھَوَنْ۔
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
تَتَح پَرَں پِتَرَح سْتھانے سْتھانے بھْرَمِتْوا شیشے لودْنَگَرَنِواسِپَوِتْرَلوکاناں سَمِیپے سْتھِتَوانْ۔
33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
تَدا تَتْرَ پَکْشاگھاتَوْیادھِناشْٹَو وَتْسَرانْ شَیّاگَتَمْ اَینییَنامانَں مَنُشْیَں ساکْشَتْ پْراپْیَ تَمَوَدَتْ،
34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“І той зараз устав.
ہے اَینییَ یِیشُکھْرِیشْٹَسْتْواں سْوَسْتھَمْ اَکارْشِیتْ، تْوَمُتّھایَ سْوَشَیّاں نِکْشِپَ، اِتْیُکْتَماتْرے سَ اُدَتِشْٹھَتْ۔
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
ایتادرِشَں درِشْٹْوا لودْشارونَنِواسِنو لوکاح پْرَبھُں پْرَتِ پَراوَرْتَّنْتَ۔
36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
اَپَرَنْچَ بھِکْشادانادِشُ نانَکْرِیاسُ نِتْیَں پْرَورِتّا یا یاپھونَگَرَنِواسِنِی ٹابِتھاناما شِشْیا یاں دَرْکّاں اَرْتھادْ ہَرِنِیمَیُکْتْوا آہْوَیَنْ سا نارِی
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
تَسْمِنْ سَمَیے رُگْنا سَتِی پْرانانْ اَتْیَجَتْ، تَتو لوکاسْتاں پْرَکْشالْیوپَرِسْتھَپْرَکوشْٹھے شایَیِتْواسْتھاپَیَنْ۔
38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
لودْنَگَرَں یاپھونَگَرَسْیَ سَمِیپَسْتھَں تَسْماتَّتْرَ پِتَرَ آسْتے، اِتِ وارْتّاں شْرُتْوا تُورْنَں تَسْیاگَمَنارْتھَں تَسْمِنْ وِنَیَمُکْتْوا شِشْیَگَنو دْوَو مَنُجَو پْریشِتَوانْ۔
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
تَسْماتْ پِتَرَ اُتّھایَ تابھْیاں سارْدّھَمْ آگَچّھَتْ، تَتْرَ تَسْمِنْ اُپَسْتھِتَ اُپَرِسْتھَپْرَکوشْٹھَں سَمانِیتے چَ وِدھَواح سْوابھِح سَہَ سْتھِتِکالے دَرْکَّیا کرِتانِ یانْیُتَّرِییانِ پَرِدھییانِ چَ تانِ سَرْوّانِ تَں دَرْشَیِتْوا رُدَتْیَشْچَتَسرِشُ دِکْشْوَتِشْٹھَنْ۔
40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
کِنْتُ پِتَرَسْتاح سَرْوّا بَہِح کرِتْوا جانُنِی پاتَیِتْوا پْرارْتھِتَوانْ؛ پَشْچاتْ شَوَں پْرَتِ درِشْٹِں کرِتْوا کَتھِتَوانْ، ہے ٹابِیتھے تْوَمُتِّشْٹھَ، اِتِ واکْیَ اُکْتے سا سْتْرِی چَکْشُشِی پْرونْمِیلْیَ پِتَرَمْ اَوَلوکْیوتّھایوپاوِشَتْ۔
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
تَتَح پِتَرَسْتَسْیاح کَرَو دھرِتْوا اُتّولْیَ پَوِتْرَلوکانْ وِدھَواشْچاہُویَ تیشاں نِکَٹے سَجِیواں تاں سَمارْپَیَتْ۔
42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.
ایشا کَتھا سَمَسْتَیاپھونَگَرَں وْیاپْتا تَسْمادْ اَنیکے لوکاح پْرَبھَو وْیَشْوَسَنْ۔
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.
اَپَرَنْچَ پِتَرَسْتَدْیاپھونَگَرِییَسْیَ کَسْیَچِتْ شِمونّامْنَشْچَرْمَّکارَسْیَ گرِہے بَہُدِنانِ نْیَوَسَتْ۔

< Дії 9 >