Дії 8
1 А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.
And Saul was consenting unto his death. And there was a great persecution in that day against the church in Jerusalem: and all were dispersed abroad throughout the regions of Judea and Samaria, except the apostles.
2 І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.
And godly men buried Stephen, and made great mourning over him.
3 А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
But Saul was laying waste the church, entering into the houses, and arresting men and women, he committed them to prison.
4 Ходили тоді розпоро́шенці, та Боже Слово благовісти́ли.
Therefore indeed, being dispersed abroad, they went everywhere preaching the word:
5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
and Philip, having gone down to the city of Samaria, was preaching Christ to them,
6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив.
And the multitudes were unanimously giving heed to the things spoken by Philip, while they were hearing and seeing the miracles which he was performing.
7 Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися.
For many of those having unclean spirits, roaring with a loud voice, went out: and many paralyzed and lame were healed;
8 І радість велика в тім місті була́!
and there was great joy in that city.
9 Був один чоловік, на ім'я́ йому́ Си́мон, що до того в цім місті займавсь ворожби́тством та дурив самарійський наро́д, видаючи себе за якогось великого.
And a certain man, by name Simon, was formerly practicing magic in the city, and bewitching the nation of Samaria, saying that himself was some great man:
10 Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“
to whom all from small even unto the great gave heed, saying, This one is the power of God, called Great.
11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством.
And they gave heed to him, because for a long time he had deceived them with his magic arts.
12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися.
But when they believed Philip preaching the gospel concerning the kingdom of God, and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
13 Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.
But Simon himself also believed: and being baptized, was constantly with Philip, both seeing the miracles and the great dynamites performed, was astonished.
14 Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана.
But the apostles in Jerusalem, having heard that Samaria has received the word of God, sent to them Peter and John:
15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́,
who, having come down, prayed for them, that they might receive the Holy Ghost.
16 бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса.
For he had not yet fallen on any of them: but they were only baptized in the name of the Lord Jesus.
17 Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого!
Then they laid their hands on them, and they received the Holy Ghost.
18 Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
But Simon seeing that by the laying on of the hands of the apostles the Spirit was given, offered them money, saying,
19 і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“
Give me this power, that on whomsoever I may lay hands, he may receive the Holy Ghost.
20 Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!
And Peter said to him, Thy silver be unto destruction with thee, because thou hast thought to obtain the gift of God with money.
21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
There is neither part nor lot to thee in this word: for thy heart is not right before God.
22 Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
Therefore repent of this thy wickedness, and pray the Lord, if perchance the thought of thy heart shall be forgiven thee;
23 Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“.
for I see thou art in the gall of bitterness and the bond of iniquity.
24 А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
And Simon responding said, You pray to the Lord for me, in order that none of these things of which you have spoken may come upon me.
25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях.
Then indeed, witnessing and speaking the word of the Lord, they returned to Jerusalem, and preached the gospel to many villages of the Samaritans.
26 А ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: „Устань та на пі́вдень іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Га́зи спускається, — порожня вона“.
And the angel of the Lord spoke to Philip, saying, Arise, and go towards the south unto the way going down from Jerusalem to Gaza; the same is desert.
27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
And rising up, he departed. And, behold, an Ethiopian man, a eunuch, an officer of Candace queen of the Ethiopians, who was over all her treasury, had been to Jerusalem to worship,
28 вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю.
and was returning, and sitting upon his chariot he was reading the prophet Isaiah.
29 А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“.
And the Spirit said to Philip, Go, and join yourself to that chariot.
30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“
And Philip running forth, heard him reading Isaiah the prophet, and said; Whether do you understand what you are reading?
31 А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
And he said, How could I, unless some one shall guide me? And he called upon Philip coming up, to sit with him;
32 А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
and the place of the scripture which he was reading was this, He was led like a sheep to the slaughter; and as a lamb before the one shearing him is dumb, so he opens not his mouth.
33 У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“.
In his humiliation his judgment was taken away: and who shall declare His generation? because his life is taken from the earth.
34 Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“
And the eunuch responding to Philip, said, I pray thee, concerning whom does the prophet speak this? concerning himself, or some other man?
35 А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому.
Philip opening his mouth, and beginning from the same scripture, preached Jesus to him.
36 І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“
And while they were journeying along the road, they came to a certain water: and the eunuch says, Behold water; what doth hinder me from being baptized?
37 А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“
38 І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його.
And he commanded the chariot to stand still: and they both came down into the water, both Philip and the eunuch; and he baptized him.
39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
And when they came up out of the water, the Spirit of the Lord caught away Philip; and the eunuch saw him no more: for he went on his way rejoicing.
40 А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю.
And Philip was found at Azotus: and going through he preached the gospel to all the cities, until he came to Caesarea.
