Дії 7
1 Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“
Basa ma malangga monaeꞌ agama Yahudi natane Stefanus nae, “Ara kalaak ho naa, tebꞌe, do hokoꞌ?”
2 Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,
Stefanus nataa nae, “Amaꞌ no toronoo nggare! Rena au dei. Dalahulu na, hita baꞌi na Abraham nda feꞌe lao hela kambo na sa, te Lamatualain mana seliꞌ, natudꞌu ao na neu e. Ana parenda e nae, ‘Lao hela nusa ma ia, ma bobꞌonggi mara. Lao leon, misiꞌ nusaꞌ esa dei fo au utudꞌu neu nggo!’ Naa de baꞌi Abraham lao mia rae Mesopotamia, fo lali nisiꞌ kota Haran.
3 і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.
4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.
No taꞌo naa, ana lao hela atahori Kasdim ra nusa na, de lali nisiꞌ kota Haran. Ama bꞌonggi na mate ma, Lamatualain no e nisiꞌ nusaꞌ Kanaꞌan. Nusaꞌ Kanaꞌan ia, rae fo amaꞌ ra ro toronooꞌ ra leoꞌ ia.
5 Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.
Leleꞌ naa Lamatualain nda banggi rae hangga esa saꞌ boe fo dadꞌi baꞌi Abraham pusaka na sa. Te Lamatualain helu nae dei fo fee rae ia neu baꞌi Abraham tititi-nonosi nara fo dadꞌi rae pusaka. Te leleꞌ naa baꞌi Abraham nda feꞌe ma anaꞌ sa.
6 І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.
Te Lamatualain olaꞌ no e nae, ‘Tititi-nonosi mara dei fo leo sia atahori feaꞌ ra nusa na. Boe ma atahori naa ra tuni-ndeni se, losa tao se dadꞌi ata nara ma tao se nda maloleꞌ sa losa too natun haa.
7 „Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.
Dei fo au huku-doki hatahori mana tao tititi-nonosi mara dadꞌi ate. Boe ma tititi-nonosi mara lao hela nusaꞌ naa, ma baliꞌ risiꞌ rae Kanaꞌan ia fo hule-oꞌe roꞌe makasi neu Au.’
8 І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.
Lamatualain olaꞌ basa ma, Ana tao hehelu-fufuliꞌ no sunat fo dadꞌi bukti oi Abraham se dadꞌi Lamatualain atahori Na ena. Naa de, leleꞌ Abraham ana na Isak, feꞌe fai falu, ana sunat e. Basa de Isak sunat ana na Yakob. Yakob o sunat ana tou ka sanahulu rua nara, leleꞌ ara feꞌe fai beꞌe faluꞌ. Basa se ia ra, hita atahori Yahudi ra bei-baꞌi nara.
9 А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,
Lao esa ma, hita bei-baꞌi nara rala nara mera mbali odi nara Yusuf. De ara seo e dadꞌi ate sia rae Masir. Te Lamatualain nda lao hela e sa.
10 і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
Ana mboꞌi e mia basa sususaꞌ ra, ma fee ne mahineꞌ fo nahine dalaꞌ naeꞌ. Huu naa, mane Masir a sue e, de soꞌu e dadꞌi lima onan sia rae Masir. Ana o toꞌu koasa sia maneꞌ a ume panggat na.
11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.
Basa naa ma fai ndoes nema laꞌe rae Masir ma rae Kanaꞌan. Fai ndoes, naseliꞌ tebꞌe, de atahori hetar susasona sia bee-bꞌee. Naa de hita bei-baꞌi nara nda hambu raa saa saꞌ boe.
12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
Te baꞌi Yakob rena oi nanaat sia rae Masir. Boe ma ana denu ana nara, fo hita bei-bai nara, reu hasa nanaat sia naa.
13 А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.
Ara hasa basa ma, ara baliꞌ. Ara raa hendi basa nanaat ra ma, Yakob denu se reu hasa seluꞌ sia Masir. Dei de Yusuf feꞌe nafadꞌe se nae, eni sira odꞌi bonggi na. Ma fee mane Masir a nahine se.
14 Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.
Basa naa ma, Yusuf noꞌe ama na no odꞌi-aꞌa nara lali Masir reu. Basa se atahori hitu nulu lima.
15 І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
De Yakob se lali Masir reu. Basa de, hita bei-baꞌi nara mate mia naa.
16 І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.
Dꞌoo na seli dei de, ara rendi baliꞌ bei-baꞌiꞌ ra rui nara risiꞌ kambo Sikem. Ara raꞌoi ruiꞌ naa ra sia mamana rates fo maꞌahulu na baꞌi Abraham hasa mia Hemor tititi-nonosi nara.”
17 А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,
Stefanus olaꞌ nakandoo nae, “Basa ia ra dadꞌi, huu Lamatualain helu basa nae, dei fo Eni fee mamanaꞌ naa neu Abraham dadꞌi rae pusaka. Deka fai fo Lamatualain natetuꞌ helu-fuli Na naa, hita atahori Yahudi ra boe ramaheta sia rae Masir ena.
18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.
Leleꞌ naa, mane feuꞌ sa toꞌu parendaꞌ sia Masir. Te nda nahine Yusuf sa.
19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
Maneꞌ naa tabꞌu-roroo hita atahori nara. Ma ana tuni-ndeni hita bei-baꞌi nara. Ana o parenda se no deres fo nggari hendi ana mana bꞌonggi feu nara, fo ara mate.
20 Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.
Leleꞌ naa, baꞌi Musa ina na bonggi e. Aꞌo na meulau na seli. Ama-ina na nda tungga maneꞌ a parenda na sa. Ara raꞌaboi raꞌafuniꞌ e sia ume losa fula telu.
21 А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
Basa ma ara nda afiꞌ raꞌafuniꞌ rala e sia ume sa ena, de mboꞌi hendiꞌ e. Te mane Masir ana feto na nita e, de naꞌabꞌoi e onaꞌ ana bonggi na.
22 І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.
Naa de atahori Masir ra ranori sira mahine nara basa se neu Musa. De ana dadꞌi atahori manaseliꞌ, mahineꞌ ma masiꞌet boe.
23 А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.
Musa too haa nulu boe ma, ana nae neu nahine atahori Israꞌel nara.
24 Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.
Ana neu ma nita atahori Masir esa momoko atahori Israꞌel sa. Ana neu tulun eni atahori na, ma nisa atahori Masir a.
25 Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.
Ana duꞌa nae neꞌo atahori nara bubꞌuluꞌ Lamatualain denu eni, fo neu tulu-fali se mia sususaꞌ. Te ara nda feꞌe bubꞌuluꞌ sa.
26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“
Mbila ma, Musa neu seꞌu seluꞌ atahori nara. Ana nita atahori nara rua rafetu. De ana sobꞌa nadꞌameꞌ ruꞌa se nae, “Wee! Hei ruꞌa nggi, odꞌi-aꞌa. Te taꞌo bee de mifetu taꞌo ia?”
27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?
Te atahori mana momoko nonoo na timba baꞌi Musa nisiꞌ suuꞌ neu, de nae, ‘Seka soꞌu nggo dadꞌi hai malangga ma? Ma seka soꞌu nggo dadꞌi hai mana maꞌetuꞌ dedꞌeat ma?
28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“
Mbei ma ho mae misa au, onaꞌ ho misa atahori Masir a afis a, do?’
29 І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.
Musa rena taꞌo naa, ma ana fela lao hela Masir. Ana neu leo sia atahori Median ra nusa na. Basa ma, ana sao sia naa, de bonggi ana touꞌ rua.
30 А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.
Too haa nulu boe ma, Musa nisiꞌ mamana madꞌaꞌ esa deka no leteꞌ sa, naran lete Sinai. Sia naa Lamatualain ate Na esa mia sorga neu nandaa no e mia ai sia hau anaꞌ sa rala. Hau a nenelalanggeꞌ, te nda kadꞌe sa.
31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
Musa nita ma, ana ndii-ndiiꞌ a. Ana neu deka fo nae nahine saa sia naa. Aiboiꞌ ma, ana rena Lamatualain olaꞌ mia ai rala nae,
32 „Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...
‘Au ia, bei-baꞌi mara Lamatualain na. Baꞌim Abraham, Isak, ma Yakob beꞌutee neu Au.’ Musa rena ma, ana namatau de ao na nggeꞌe-nggeꞌe, ma nda nambarani botiꞌ mata na fo mete hau mana lalanggeꞌ naa sa.
33 І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
Boe ma Lamatualain olaꞌ seluꞌ nae, ‘We Musa! Ho ririi sia rae meumareꞌ. De olu hendi laopei ma!
34 Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.
Seꞌu te mae Au liliiꞌ Au atahori Israꞌel ngga sia Masir a. Hokoꞌ! Au feꞌe usunedꞌa se. Au bubꞌuluꞌ doidꞌoso nara ma rena hara hule-oꞌe nara. De Au ae mboꞌi se. Uma dei! Au ae denu baliꞌ nggo Masir muu.’
35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.
No taꞌo naa, Lamatualain natudꞌu ao Na mia ai rala ma parenda Musa fo baliꞌ Masir neu. Lamatualain dudꞌu e neu mboꞌi atahori Israꞌel mia doidꞌoso nara. Musa ia, fo maꞌahulu na atahori ra ratane rae, ‘Seka soꞌu nggo dadꞌi hai malangga ma?’ Ia naa Lamatualain mana soꞌu e!
36 Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.
Basa naa boe ma, Musa baliꞌ Masir neu. Ana tao mana dadꞌiꞌ ra seli sia naa. Basa ma, ana no atahori Israꞌel ra lao hela Masir. Ara lao tungga Tasi Mbilas, ma laoꞌ ndule mamana rouꞌ ra losa too haa nulu.
37 Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“
Musa nafadꞌe atahori Israꞌel ra rae, ‘Dei fo Lamatualain soꞌu atahori sa sia hei taladꞌa ma, fo dadꞌi mana ola-ola Na, onaꞌ Ana soꞌu au ia.
38 Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;
Musa naꞌabꞌue no hita atahori Israꞌel nara sia mamana rouꞌ ra. Ana dadꞌi leleteꞌ fee hita bei-baꞌi nara ro Lamatualain ate Na mia sorga. Ate naa naꞌondaꞌ Lamatualain Dedꞌea-oꞌola Na neu Musa sia lete Sinai. Dedꞌea-oꞌolaꞌ naa, mana natudꞌu hita dala masodꞌaꞌ ndos.
39 що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
Mae taꞌo naa o, hita bei-baꞌi nara nda nau rena Musa sa. Ara nda simbo e sa, de rae baliꞌ Masir reu.
40 промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.
Basa naa ma, ara reu kokoe Harun rae, ‘Amaꞌ odꞌi na Musa no hai lao hela rae Masir. Te ia naa, hai nda bubꞌuluꞌ ana sia bee saꞌ boe. Dadꞌi hai moꞌe fo amaꞌ tao fee hai sosonggoꞌ, fo ana mana nalalao hai.’
41 І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.
De ara tao sosonggoꞌ, mata na onaꞌ sapi anaꞌ. Ara tunu-hotu banda ma feta-dote fee sosonggoꞌ a. Ara maꞌahee ro saa fo sira tao ao nara.
42 Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?
Lamatualain nita taꞌo naa ma nasadꞌea se. De ara songgo sudꞌi a saa sia lalai onaꞌ relo, fulan, ma nduuꞌ. Onaꞌ o Lamatualain hela se taꞌo a naa ena. Naa ndaa no saa fo Lamatualain mana ola-ola nara suraꞌ mia dalahulu na rae, ‘We! Atahori Israꞌel re! To haa nulu hei laoꞌ ndule mamana rouꞌ ra, ma tunu-hotu banda fo beꞌutee neu Au, do, neu se?
43 Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“
Hei nda koa-kio Au sa! Tungga fai hei songgo neuꞌ a sosonggo mara. Hei hiiꞌ a masoꞌ kalua nitu Molok ume sosonggo na. Hei o hii songgo nduuꞌ esa nitu na, naran Refan. Dadꞌi hei hiiꞌ a songgo neu saa fo hei tao ao mara! Dei fo Au nggari nggi miꞌidꞌodꞌooꞌ seli Babel mi’.
44 У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
Stefanus olaꞌ nakandoo nae, “Lamatualain natudꞌu baꞌi Musa mamana Hule-Oꞌeꞌ esa rupa na. De Musa se rafefela Lalaat Hule-Oꞌeꞌ esa mia banda rouꞌ no temeꞌ tungga rupaꞌ naa. Basa naa ma, atahori Israꞌel ra reu hule-oꞌe neu Lamatualain sia naa. Mete ma ara lali mamanaꞌ, naa ara ofe Lalaat Hule-Oꞌeꞌ a, ara paꞌa e, de rendi e nisi ꞌ mamana feuꞌ. Losa naa, ara rafefela seluꞌ Lalaat a.
45 Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.
Dꞌodꞌoo ma, leleꞌ Yosua se ratati ro atahori feaꞌ sia nusa Kanaꞌan ma, Lamatualain oi hendi atahori naa ra. Basa de, Lamatualain babꞌanggi nusaꞌ naa neu hita bei-baꞌi nara. Leleꞌ ara rambas rala nusaꞌ naa, ara o rendi Lalaa Hule-Oꞌe a neu boe. Lalaat a nambariiꞌ sia naa losa mane Daud toꞌu parendaꞌ.
46 Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
Mane Daud ia, hule-oꞌe neu Lamatualain onaꞌ hita baꞌi Yakob na no ume isi nara. Daud tao namahoꞌo Lamatualain rala Na, de Lamatualain pala banggi fee ne papala-babꞌanggiꞌ. Daud o noꞌe Lamatualain fo eni mana nafefela Ume Hule-Oꞌe feuꞌ.
47 І Соломон збудував Йому дім.
Te ana na Soleman mana nafefela Ume Hule-Oꞌe Huuꞌ a.
48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
Hita bubꞌuluꞌ tae, Lamatualain leo sia mamanaꞌ nanarun seli. Ana nda leo sia ume fo atahori taoꞌ sa. Huu maꞌahulu na, mana ola-ola Na esa suraꞌ hela rae,
49 „Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?
‘Lalai a, Au kadera parenda ngga. Raefafoꞌ a, Au ei tatabu ngga. Taꞌo bee de hei mae mifefela ume esa nandaa Au leo sia naa? Nda bisa sa.
50 Хіба не рука Моя все́ це створила?“
Te lalai no raefafoꞌ isi na, Au mana uꞌudꞌadꞌadꞌiꞌ!’”
51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
Stefanus olaꞌ seluꞌ, ma bua se nae, “Hei langga fatu mara seli! Onaꞌ atahori nda mana rahine Lamatualain sa, ma nda nau rena E sa. Hei akaꞌ labꞌan E, onaꞌ bei-baꞌiꞌ mara mana rasadꞌea E. Ia naa hei feꞌe mae labꞌan Dula-dale Meumare Na, do?
52 Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
Hei bei-baꞌi mara raꞌasususaꞌ Lamatualain mana ola-ola Nara. Mifadꞌe sobꞌa: mana ola-olaꞌ bee fo ara nda raꞌasususaꞌ e sa? Nda hambu sa, to? Maꞌahulu na mana ola-olaꞌ Nara rafadꞌe memaꞌ oi, Lamatualain nae haitua Atahori Meumare Na. Te hei bei-baꞌi mara risa Lamatualain mana ola-olaꞌ nara. Losa hei o sangga dalaꞌ pake atahori feaꞌ fo risa Lamatualain Atahori Meumare Na.
53 ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“
Lamatualain ate Nara mia sorga o rendi basa atoran adat fo Lamatualain nae fee hita, te hei nda toe sa.”
54 Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.
Atahori mana endoꞌ sia mamana nggero dedꞌeat a rena Stefanus oꞌola na, ma rahine rae ana fee salaꞌ neu se. De rala nara mera ma rangginggio.
55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
Te Lamatualain Dula-dale Meumare Na dai Stefanus ena. Ana oroꞌa mete lalai a. De nita Lamatualain mandete-masaꞌan, no Lamatuaꞌ Yesus nambariiꞌ sia Lamatualain bobꞌoa ona Na, sia mamana nenefee hadat naa.
56 і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“
Ana olaꞌ nae, “Ama nggare. Au ita lalai a sii, ma Atahori Matetuꞌ a nambariiꞌ sia mamana nenefee hadat sia Lamatualain bobꞌoa ona Na.”
57 Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
Atahori mana endoꞌ sia naa ra rena ma, ara oꞌoo ndiki nara. Ara nggasi denu Stefanus oꞌoo bafa na. Basa se teteek fo rae aꞌame Stefanus.
58 І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.
Ara lea rendi e nisiꞌ kota a deaꞌ. Sakasi ra olu badꞌu nara, de fee ana soruꞌ esa nara na Saulus toꞌu. Ana dadꞌi sira mana natatale na. Boe ma reu mbia Stefanus.
59 І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“
Ara feꞌe mbia Stefanus, ma ana randu nahereꞌ nae, “Lamatuaꞌ Yesus! Au fai ngga deka ena. Simbo mala au!”
60 Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“І, промовивши це, він спочив.
Boe ma ana naꞌaloli napadilu neu lululangga na, de randu nahereꞌ seluꞌ nae, “Amaꞌ, afiꞌ fee se lemba-dꞌoi salaꞌ ia!” Basa ma, hahae na etu, ma ana mate.
