Дії 5
1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,
Əmdi Ananiyas isimlik yǝnǝ bir adǝmmu ayali Safira bilǝn bir parqǝ yerini satti.
2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.
Ananiyas pulning bir ⱪismini ɵzigǝ ⱪaldurdi, yǝni bir ⱪismini elip kelip, rosullarning ayiƣi aldiƣa ⱪoydi. Ayalimu buningdin toluⱪ hǝwǝrdar idi.
3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
Biraⱪ Petrus uningƣa: — Ananiyas, nemixⱪa ⱪǝlbingni Xǝytanning ilkigǝ tapxurup, Muⱪǝddǝs Roⱨⱪa yalƣan eytip, yǝr satⱪan pulning bir ⱪismini ɵzünggǝ ⱪaldurdung?
4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“
Yǝr setilmiƣanda, seningki ǝmǝsmidi? Setilƣandin keyin, pulmu ɵz ihtiyaringda bolmamti? Xundaⱪ turuⱪluⱪ, nemixⱪa ⱪǝlbingdǝ bu ixni niyǝt ⱪilding? Sǝn insanlarƣa ǝmǝs, bǝlki Hudaƣa yalƣan eytting! — dedi.
5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
Ananiyas bu sɵzlǝrni angliƣan ⱨaman yiⱪilip jan üzdi. Bu ixni angliƣuqilarni ⱪattiⱪ ⱪorⱪunq basti.
6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.
Əmdi yax yigitlǝr ornidin turup jǝsǝtni kepǝnlǝp, sirtⱪa apirip dǝpnǝ ⱪildi.
7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.
Tǝhminǝn üq saǝttin keyin, [Ananiyasning] ayali kirip kǝldi; biraⱪ u bolƣan wǝⱪǝdin hǝwǝrsiz idi.
8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“Вона ж відказала: „Так, за стільки“.
Petrus uningdin: — Manga eytⱪin, silǝr yǝrni muxu pulƣa sattinglarmu? — dǝp soridi. — Xundaⱪ, muxunqilik pulƣa sattuⱪ, — dǝp jawab bǝrdi u.
9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.
Petrus: — Silǝr nemǝ üqün Muⱪǝddǝs Roⱨni sinaxⱪa til biriktürdünglar? Ⱪara, eringni dǝpnǝ ⱪilip kǝlgǝnlǝrning putliri ixik tüwidǝ turidu, ular senimu ǝketidu! — dedi.
10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
Umu xuan uning ayaƣliri aldiƣa yiⱪilip, jan bǝrdi. Ⱨeliⱪi yax yigitlǝr kirip, uning ɵlgǝnlikini kɵrdi; ular unimu elip berip erining yeniƣa dǝpnǝ ⱪildi.
11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.
Pütün jamaǝtni, xundaⱪla bu ixni angliƣanlarning ⱨǝrbirini ⱪattiⱪ ⱪorⱪunq basti.
12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.
Rosullarning ⱪoli arⱪiliⱪ hǝlⱪ iqidǝ nurƣun mɵjizilik alamǝtlǝr wǝ karamǝtlǝr kɵrsitildi. (Barliⱪ [etiⱪadqilar] bir niyǝttǝ bolup ibadǝthanidiki «Sulayman pexaywini»da daim jǝm bolatti.
13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
Biraⱪ baxⱪa kixilǝr ularƣa ⱪoxuluxⱪa jür’ǝt ⱪilalmaytti; ǝmma halayiⱪ ularni intayin ⱨɵrmǝtlǝytti.
14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,
Xundaⱪtimu, etiⱪad ⱪilƣuqilar barƣanseri kɵpiyip, ⱨǝm ǝrlǝr ⱨǝm ayallar top-top bolup Rǝbgǝ ⱪoxulƣili turdi).
15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
Xuning bilǝn kixilǝr ⱨǝtta Petrus ɵtüp ketiwatⱪanda ⱨeqbolmiƣanda uning sayisi bolsimu üstigǝ qüxsun dǝp, kesǝllǝrni koqilarƣa elip qiⱪip kɵrpǝ wǝ zǝmbillǝrgǝ yatⱪuzup ⱪoyatti.
16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!
Yǝnǝ top-top kixilǝr Yerusalem ǝtrapidiki xǝⱨǝr-yezilardin kesǝllǝrni wǝ napak roⱨlar qaplixiwalƣan kixilǝrni elip kelǝtti. Ularning ⱨǝmmisi saⱪiyip ⱪaytixatti.
17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,
Bax kaⱨin wǝ uning tǝrǝpdarliri, yǝni Saduⱪiy mǝzⱨǝpidikilǝr ⱪozƣilip bu ixlarƣa ƣǝzǝplinip,
18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.
rosullarni tutⱪun ⱪilip, ⱪamaⱪhaniƣa ⱪamidi.
19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
Lekin xu keqǝ, Rǝbning bir pǝrixtisi ⱪamaⱪhanining dǝrwazilirini eqip, rosullarni elip qiⱪip, ularƣa:
20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.
— Silǝr ibadǝthana ⱨoylisiƣa kirip, halayiⱪⱪa bu ⱨayatliⱪ toƣrisidiki ⱨǝmmǝ sɵzlǝrni jakarlanglar — dǝp tapilidi.
21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.
Rosullar bu sɵzni anglap, tang atⱪanda ibadǝthana ⱨoylisiƣa kirip, kixilǝrgǝ tǝlim berixkǝ baxlidi. Bax kaⱨin wǝ uning tǝrǝpdarliri kǝlgǝndǝ, aliy kengǝxmidikilǝr wǝ Israillarning barliⱪ aⱪsaⱪallirini jǝm boluxⱪa qaⱪirdi. Andin [rosullarni] elip kǝlsun dǝp ⱪamaⱪhaniƣa adǝm ǝwǝtti.
22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
Lekin sipaⱨlar zindanƣa yetip barƣanda, rosullarning u yǝrdǝ yoⱪluⱪini bayⱪap ⱪaytip berip, kengǝxmidikilǝrgǝ:
23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“
— Biz barsaⱪ, zindan mǝⱨkǝm taⱪaⱪliⱪ turuptu, ⱪarawullarmu dǝrwazilirida kɵzǝttǝ turuptu. Lekin dǝrwazilarni eqip ⱪarisaⱪ, iqidǝ birmu adǝm yoⱪ! — dǝp mǝlumat bǝrdi.
24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.
Bu hǝwǝrni angliƣan ibadǝthanidiki [mǝs’ul] kaⱨin ⱨǝm ⱪarawullarning baxliⱪi wǝ bax kaⱨinlar: — «Əmdi bu ix zadi ⱪandaⱪ bolup ketǝr?» deyixip alaⱪzadilikkǝ qɵmdi.
25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.
Dǝl xu qaƣda, bir kixi kirip: — Ⱪaranglar, silǝr zindanƣa ⱪamiƣan adǝmlǝr ibadǝthana ⱨoylisida turup halayiⱪⱪa tǝlim beriwatidiƣu! — dǝp hǝwǝr ⱪildi.
26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.
Buning bilǝn, ⱨeliⱪi ⱪarawullar baxliⱪi sipaⱨlirini baxlap berip, [rosullarni] elip kǝldi. Biraⱪ ular halayiⱪ bizni qalma-kesǝk ⱪilixi mumkin dǝp ⱪorⱪup, ularƣa zorluⱪ ixlǝtmidi.
27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
Ular [rosullarni] elip kǝlgǝndin keyin, ularni kengǝxmidikilǝr aldida turƣuzdi. Bax kaⱨin ularni soraⱪ ⱪilip:
28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.
— Biz ǝsli silǝrni bu namda kixilǝrgǝ tǝlim bǝrmǝnglar, dǝp ⱪattiⱪ agaⱨlandurƣaniduⱪ. Lekin mana, silǝr yǝnǝ xu tǝliminglar bilǝn pütkül Yerusalemni ⱪaplidinglar ⱨǝmdǝ bu kixining ⱪan ⱪǝrzini bizgǝ artmaⱪqi boluwatisilǝr! — dedi.
29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!
Lekin Petrus wǝ [baxⱪa] rosullar jawab berip mundaⱪ dedi: — Insanƣa ǝmǝs, Hudaƣa itaǝt ⱪilix kerǝk!
30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.
Silǝr tutup yaƣaqⱪa esip ɵltürgǝn Əysani, ata-bowimizning Hudasi tirildürdi.
31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.
Huda Israil hǝlⱪini towa ⱪilixⱪa wǝ gunaⱨlirining kǝqürülixikǝ muyǝssǝr ⱪilix üqün, uni uluƣlap Yetǝkqi ⱨǝm Ⱪutⱪuzƣuqi süpitidǝ Ɵzining ong yeniƣa kɵtürüp olturƣuzdi.
32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.
Biz bu ixlarƣa guwaⱨqilarmiz; xundaⱪla Huda Ɵzigǝ itaǝt ⱪilƣuqilarƣa ata ⱪilƣan Muⱪǝddǝs Roⱨmu bu ixlarƣa guwaⱨqidur.
33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?
Ular bu sɵzlǝrni anglap ⱪǝlbigǝ sanjilƣandǝk bolup [rosullarni] ɵltürüxkǝ mǝsliⱨǝtlǝxti.
34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.
Lekin kengǝxmǝ iqidǝ pütün hǝlⱪning ⱨɵrmitigǝ sazawǝr bolƣan Pǝrisiy mǝzⱨipidiki Gamaliyǝl isimlik bir Tǝwrat ɵlimasi bar idi. U ornidin turup: — Ularni birdǝm sirtⱪa qiⱪirip turunglar, — dǝp buyrudi.
35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.
Andin u [kengǝxmidikilǝrgǝ] mundaⱪ dedi: — Əy Israillar, silǝr bu kixilǝrni bir tǝrǝp ⱪilixta ɵzünglarƣa eⱨtiyat ⱪilinglar!
36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.
Ilgiri, ⱨeliⱪi Tǝwdas isimlik ɵzini qong tutup otturiƣa qiⱪⱪanidi. Uningƣa tǝhminǝn tɵt yüz adǝm ⱪoxuldi. Biraⱪ u ɵzi ɵltürüldi wǝ barliⱪ ǝgǝxküqiliri tarⱪilip ketip, uning ixi yoⱪⱪa qiⱪti.
37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.
Andin keyin nopus tizimlax künliridǝ, Galiliyǝlik Yǝⱨudamu bax kɵtürüp qiⱪip, bir top kixini toplap ɵzigǝ ǝgǝxtürgǝn. Umu yoⱪitilip, barliⱪ ǝgǝxküqilirimu tarⱪitiwetilgǝn.
38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.
Əmdi silǝrgǝ nǝsiⱨitim xuki: Bu kixilǝr bilǝn karinglar bolmisun! Ularni ihtiyariƣa ⱪoyup beringlar. Qünki ǝgǝr bu eⱪim yaki bu ix pǝⱪǝt insandin kǝlgǝn bolsa, jǝzmǝn yoⱪⱪa qiⱪidu.
39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“І послухались ради його.
Lekin ǝgǝr Hudadin bolsa, silǝr ularni yoⱪitalmaysilǝr! Ⱨǝtta ɵzünglar Hudaƣa ⱨujum ⱪilƣuqilar bolup qiⱪisilǝr!
40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.
Aliy kengǝxmidikikilǝr nǝsiⱨǝtni ⱪobul ⱪildi; ular rosullarni qaⱪirtip kirip, ularni ⱪamqilitip, ularƣa ⱨǝrgiz Əysaning namida sɵzlimǝslikni agaⱨlandurdi. Andin ularni ⱪoyup bǝrdi.
41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.
Rosullar ǝmdi kengǝxmining otturisidin qiⱪip, ɵzlirining mubarǝk nam üqün horluⱪ azabi qekixkǝ layiⱪ kɵrülgǝnlikidin xadlandi.
42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.
Ular yǝnila ⱨǝr küni ibadǝthana ⱨoylisida wǝ ɵymu-ɵy berip tǝlim berixtin wǝ «Əysa — Mǝsiⱨdur!» degǝn hux hǝwǝrni jakarlaxtin ⱨeq tohtimidi.
