< Дії 4 >

1 А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,
使徒对百姓说话的时候,祭司们和守殿官,并撒都该人忽然来了。
2 обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.
因他们教训百姓,本着耶稣,传说死人复活,就很烦恼,
3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.
于是下手拿住他们;因为天已经晚了,就把他们押到第二天。
4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.
但听道之人有许多信的,男丁数目约到五千。
5 І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,
第二天,官府、长老,和文士在耶路撒冷聚会,
6 і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.
又有大祭司亚那和该亚法、约翰、亚历山大,并大祭司的亲族都在那里,
7 І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“
叫使徒站在当中,就问他们说:“你们用什么能力,奉谁的名做这事呢?”
8 Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!
那时彼得被圣灵充满,对他们说:
9 Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, -
“治民的官府和长老啊,倘若今日因为在残疾人身上所行的善事查问我们他是怎么得了痊愈,
10 нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!
你们众人和以色列百姓都当知道,站在你们面前的这人得痊愈是因你们所钉十字架、 神叫他从死里复活的拿撒勒人耶稣基督的名。
11 Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“
他是 你们匠人所弃的石头, 已成了房角的头块石头。
12 І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.
除他以外,别无拯救;因为在天下人间,没有赐下别的名,我们可以靠着得救。”
13 А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.
他们见彼得、约翰的胆量,又看出他们原是没有学问的小民,就希奇,认明他们是跟过耶稣的;
14 Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.
又看见那治好了的人和他们一同站着,就无话可驳。
15 І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,
于是吩咐他们从公会出去,就彼此商议说:
16 говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.
“我们当怎样办这两个人呢?因为他们诚然行了一件明显的神迹,凡住耶路撒冷的人都知道,我们也不能说没有。
17 Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.
惟恐这事越发传扬在民间,我们必须恐吓他们,叫他们不再奉这名对人讲论。”
18 І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.
于是叫了他们来,禁止他们总不可奉耶稣的名讲论教训人。
19 І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?
彼得、约翰说:“听从你们,不听从 神,这在 神面前合理不合理,你们自己酌量吧!
20 Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“
我们所看见所听见的,不能不说。”
21 А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.
官长为百姓的缘故,想不出法子刑罚他们,又恐吓一番,把他们释放了。这是因众人为所行的奇事都归荣耀与 神。
22 Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.
原来借着神迹医好的那人有四十多岁了。
23 Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.
二人既被释放,就到会友那里去,把祭司长和长老所说的话都告诉他们。
24 Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!
他们听见了,就同心合意地高声向 神说:“主啊!你是造天、地、海,和其中万物的,
25 Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?
你曾借着圣灵,托你仆人—我们祖宗大卫的口,说: 外邦为什么争闹? 万民为什么谋算虚妄的事?
26 Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.
世上的君王一齐起来, 臣宰也聚集, 要敌挡主, 并主的受膏者。
27 Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,
希律和本丢·彼拉多,外邦人和以色列民,果然在这城里聚集,要攻打你所膏的圣仆耶稣,
28 учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.
成就你手和你意旨所预定必有的事。
29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,
他们恐吓我们,现在求主鉴察,一面叫你仆人大放胆量讲你的道,一面伸出你的手来医治疾病,并且使神迹奇事因着你圣仆耶稣的名行出来。”
30 коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Отрока Ісуса“.
31 Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!
祷告完了,聚会的地方震动,他们就都被圣灵充满,放胆讲论 神的道。
32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.
那许多信的人都是一心一意的,没有一人说他的东西有一样是自己的,都是大家公用。
33 І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!
使徒大有能力,见证主耶稣复活;众人也都蒙大恩。
34 Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,
内中也没有一个缺乏的;因为人人将田产房屋都卖了,把所卖的价银拿来,
35 та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.
放在使徒脚前,照各人所需用的,分给各人。
36 Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“— був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,
有一个利未人,生在塞浦路斯,名叫约瑟,使徒称他为巴拿巴(巴拿巴翻出来就是劝慰子)。
37 мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.
他有田地,也卖了,把价银拿来,放在使徒脚前。

< Дії 4 >