Дії 28

1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що о́стрів той зветься Мелі́та.

Nitwakazubusigwa kabotu twanjila mukati, twakaziba kuti ako kasuwa kategwa Malita.

2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх.

Bantu bamumo bakatuchitila buuya bwindilide, pesi bakakunka mulilo, batutambula toonse, nkaambo kwakali muyooba alubo kakulokutontola.

3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому.

Pesi Pawulu nakabwezelela bukunikuni wabuwaala mumulilo, muzoka wakazwa nkaambo kakuumpa kwamulilo. Mpawo wanamatila aluboko lwa Pawulu.

4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“

Lino bakkali bamuchisi echi nibakabona munyama oyu ulalengelela aluboko lwa Pawulu, bakati kuli umwi awumwi, “Oyu mwalumi welede kuti mujayi wavunwa kulwizi. Lubeta talumuzumizyi pe kuti kachipona.”

5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!

Pesi nakamusansila mumulilo muzoka ulya, katakwe anakamuchisa pe.

6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.

Bakalindila kabalangilila kuti ulachiswa ndulwe mukati na kuti kuwidaansi mpawawo. Pesi nibakamulangilizya kwachiindi chilamfu, babona takwe abubi bwakachitika alinguwe, bakasandula kuyeeya kwabo bati mwalumi oyu ngu Leza.

7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в.

Lino abusena buli afwifwi kwakali nyika yakali yamuzuluzi mupati wakasuwa aaka, mwalumi utegwa Pabbuliyasi. Wakatutambula watukutawukila kwamazuba ataatu.

8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його.

Lino kwakaba kuti wisi wa Pabbuliyasi wakalikuchiswa ndulwe akania bugwalaya. Lino Pawulu nakaya kulinguwe, wakakomba, wamubikka maboko, mpawo wamuponia.

9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись.

Kuzwa akuchitika kwazezi, bantu biingi bakalikuchiswa mukasuwa aaka bakaza mpawo bakaponesegwa.

10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба.

Bantu bakatulemeka abulemo bwiingi. Elyo nitwakaamba kweenda, bakatupa zyoonse nzitwakabulide.

11 А по трьох місяцях ми відпливли́ на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоску́рів, і що на о́строві він перези́мував.

Kuuzwa amyeezi itaatu twakeenda abwaato bwakali bwamaninsya chilimu choonse kabuli akasuwa, bwaato bwa Alekkizandiliya bwakalijisi chikozyano chaba leza bamambile kachili chitondezyo,

12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні.

Kuzwa nitwakasika adolopo litegwa Silakkiyasi twakakkala mazuba ataatu.

13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі,

Kuzwa mpawawo twakayamba mane twakusika kudolopo litegwa Legiyamu. Nikwakayinda zuba limwi kwakabuka moya wakumusanza, mpawo mukati kamazuba twakali twasika kudolopo lya-Pitiyoli.

14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму.

Awa twakajana babunyina bamwi, mpawo batutamba kuti tukkale ambabo kwamazuba aalimusanu aabili. Kwiinda munzila mbutwakasika ku Loma.

15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав.

Kuzwa mpawawo bakwesu nibakamvwa kuti twasika bakaza kuzotutambula ku Masasmbalilo a Apiyasi, akumaanda ataatu nkutwakali twaba.

16 А коли прибули́ ми до Риму, Павло́ві дозволено жити осібно, ураз із вояко́м, що його сторожи́в.

Nitwakanjila mu Loma, Pawulu wakangununwa kuti akkale alikke a silumamba sikumulinda.

17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н.

Elyo kwakaba kuti nikwakayinda mazuba ataatu Pawulu wakayita basilutwe bama Juda. Lino nibakabangununa, wakati kulimbabo; “Nobakwesu, nikuba kuti tandijisi mulandu pe kubantu akutunsiyansiya twamataata, Ndakeetwa mbuli mwaange kuzwa ku Jelusalema ndabikwa mumaboko aba Loma.

18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́.

Nibakandibuzisisya, bakaba amoyo wakundangununa nkambo kwakabulika mulandu wakuti ndijiigwe.

19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити.

Pesi bama Juda nibakambuula mbuli mbubayanda, ndakamanikizigwa kuti ndizobetekwe kunkuta ya Siza, nikuba kuti takuli ndikupa bantu bakuli ndiswe mulandu.

20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“.

Nkambo kanzizyo ezi, nchindamwiita kuti ndimubone mpawo ngaambule andinywe, mbuli kuti nkambo kabulangizi bwa Izilayeli nchindisamide nketani eezi lino.

21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.

Mpawo bakati kulinguwe, “Takwe anitwakatambula magwalo aambula azyanduwe, naba umwi wabakwesu wakaza kuzotwambila azyako, nikuba kwamba chimwi chibi atala anduwe.

22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“

Pesi tukumbila nduwe kuti uyeeya buti abukombi obu, nkaambo tulizi kuti bunowaambulwa azyambubo koonse koonse.

23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками.

Nibakabamba buzuba bwakuyooma anguwe, bantu biingi bakali kusika kung'anda yakwe. Wakabaambila kaambo kakwe, alubo kalungulula azyabwami bwa Leza. Wakeezya kubakombelezya azya Jesu, kubikka aamwi kuzwa kumulawu wa Mozesi awaba sinsimi kuzwa kuseni kuyosika goko.

24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.

Bamwi bakazumina aatala azintu ezi zyakali kwaambwa, pesi bamwi tebakazumina pe.

25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,

Nibakakkachilwa kuzuminana kumakani aya, bakazwa bamusiya Pawulu kali wamba ijwi eli: “Muuya Uusalala wakaambula kwiindilila muli Isaya musinsimi kuli bamawuso,

26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!

“Wakati, koya kubantu aba ukaambe kuti, 'Akumvwa muyoomvwa pesi tamukwe nimuyomvwisisisya pe. akubona mulakubona pesi takwepe kunobenesesya loko.

27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“

Nkambo moyo wabantu aba wasitikwa, amatwi abo takonomvwa pe, alubo bakafwinya meso aabo, mbokunga ngabalabona ameso abo mpawo bamvwe amatwi abo mpawo bamvwisisye amyoyo yabo mpawo basanduke lubo kuti ndibaponisye.”

28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“

Nchinchicho, mwelede kuziba kuti olu lufutuko lwa Leza lwakatuminwa bamasi alubo bayoswilizya.

29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.

Lino nakamba makani aya, bama Juda bakeenda alubo bakanyongana loko.

30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього,

Pawulu wakakkala minyaka ibiili mung'anda yakwe mwini yakuula.

31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа!

Wakali kukambawuka bwami bwa Leza, alubo wakalikuyiisya azya Mwami Jesu Kkilisito abusichaamba buzulide kakutakwe achimugulungania pe.