Дії 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

Hakumana mazuva akwana iyanza, Ananiyasi mulena wamapulisita, nivamwi vakulwana, ni mutoroki yosumpwa Teretulo, vava yendi ko. Ava vakwame vava leti mulandu kuhambiliza Paulusi kumu vusisi.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

Linu Paulusi hazimana havusu vwa muvusisi, Teretulo chatanga kumu hambiliza imi chati kwa musisi,” Chevaka lyako twina inkozo inkando; imikuvona kwako kuvaleti kuzakwa chincha mwinkanda yetu;

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

ku litumela kwetu konse tuamuhela zintu zonse zopanga, ukondise Felekisi.

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

Ili kuti senzi niku viki mwintolongo hape ni kamuta, ni ku kumbila cha vufuhi uniteke cha kuluka.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

Kakuti twawana uzo mukwame kuti njo memeza yoletiseze maJuda mwinkanda yonse kusandukila muvuso. Njiyena muyendisi wa Nazarene i keluhite.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

Ava liki kusitatalisa itempele; cwale cha suminwa. Imi tuva kusaka kumu atula che nkatulo yetu.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

Kono muyendisi chasika chenkaani chivamuhinda munza etu, hamuvuza Paulusi heyi indava, ni nwe kamuwole kulituta ka chituva hambilizi kacho.”

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

Majuda nivakopene vava hambilinzi Paulusi, navo, michivamba kuti izi zintu ivali kusakusimwa.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

Kono linu muvusisi hasumpa Paulusi kuti zawambe, Paulusi chetava, “Ni zuwisisa kuti kazilimo zingi uvali umuatuli weyi inkanda. imi cwale nilitule kulitoloka kwaako.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

U wola kuvonisisa kuti kena kuva hitilili mazuva akwana ikumi ni wovele chinga niva yendi kukalapela mwa Jerusalema;

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

imi linu havaniwana mwi kereke, kana niva kanani ni muntu, kana niva susuezi chichava, ni haike mumasinagoge, kapa mumuleñi;

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

imi hape kava woli kuleta vupaki kwenu vwe ndava zivava hambilizi hewulu lyangu hanu.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

Kono ni litumelele izi kwenu, kakuya che nzila iva sumpa kukeluha, mwinzila iswana ni seveleza Ireeza uva kuku wetu. Ni sepahala ku zonse za mulao ni ziva ñolwa kuvaporofita.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

Ni na insepo iswana kwa Ireeza, ili njava vakwame naavo muvayilindile, kukeza kuvuka kwa vaantu vafwile, kuvalukite ni vasalukite;

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

imi mweezi, ni tenda kuti nive nizwalo nikusa nyazahala havusu vwa Ireeza ni vaantu muzintu zonse.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

Linu hakuhita zilimo zingi china leta intuso kwi nkanda yangu ni impo ya masheleñi.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

Lyahanu ha nitenda izi, vamwi kumaJuda vazwa mwa Asia chivani wana ni joloza mikiti mwi kereke, insiñi cha chichava kapa chakukamba.

19 Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

Ava vakwame vaswanela kwiza havusu vwako hahanu mi zeva wambe zivani lwisikiza, heva vena chimwi.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

Heva njovulyo, ava vakwame vaswanela kuwamba vuvi vuva wana kwangu hana zima havusu vwe nkuta ya majuda;

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

haisi konji kuti i amana nechi chintu chonke chini vawambi chakutumusa hanivazimene mukati kavo,' kuamana nikubuka kuva fwile kuni kwete kuatwilwa sunu kwenu.

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

Felekisi ava kwizi kuamana ni nzila, imi cha twala havusu intomelo yakwe. Chawamba, “inako ni nako Lysiyasi muyendisi wa masole hakeza hansi kuzwa kwa Jerusalema, kani atule muzeko wako.”

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

Linu mukulwana chalaela mulauli kuti a gantele Paulusi, kono uswanela kumu vavalela, mi kakwina yo swanela kukanisa valikani vakwe kumutusa kapa kumupotela.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

Hakuhita mazuva, Felexisi chavola ni Durusicila mwihyavwe, wa mujuda, imi chatumika Paulusi imi avazuwi kwa kuamana nintumelo kwa Jesu Keresite.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

Kono Paulusi havali kulikananisa naye kuamana ni, kuliyendisa umwine, ni inkatulo ikezite, Felekisi chezilwa kutya mi chati, “Muyende uko hanu. Kono chi na wana chivaka chinekalakala, ka nimi sumpe.”

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

Chenako iswana avali kuzeza kuti Paulusi kamuhe masheliñi, inako ni nako ava kutumina kwakwe niku wamba naye.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

Kono linu zilimo zovele hazihita, Posiyasi Fesitasi cheza kuva muvusisi hakuzwa Felekisi, kono Felikisi ava kusaka kuti asakahale ahulu kumaJuda, cwale chasiya Paulusi kuti azwile havusu mwi ntolongo.