Дії 21
1 А як ми розлучи́лися з ними й відпли́нули, то дорогою про́стою в Кос прибули́, а другого дня до Родо́су, а звідти в Пата́ру.
Tin cabi ba ki fii, ki kua ku ñinbiagu, ti taa sansiedu ki gedi Kosi dogu nni, lan fiifandi, ke ti pundi Rodesi dogu nni, ki pendi lankani ki pundi Patara.
2 І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули.
Ti den la ñinbiagu ke ku caa fenesi po, ke ti kua gu.
3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти.
Tin den nagi Cihipri kpendegli, ti den balni ki ŋa li ti ganu po, ki toli Siri po, ki gedi ki sedi Tiiri, ke bi tugdi ku ñinbiagu tuga.
4 І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов.
Ti den la jesu ŋɔdkaaba, ki tieni lankani dana lele. Foŋanma den fandi ba ke bi waani Pɔli ke wan da gedi Erusalema.
5 І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі.
Ti cangu ǹ den juodi likani, ke ti cabi ba, ki tugni ti sanu, ke bani yeni bi puoba yeni bi bila piadi ti hali ki ñani ti u dogu nni. Ke ti gbaani ki jaandi u ñinkunu.
6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.
Ti den cabi ba ki kua ku ñinbiagu, ke bi guaniki kuni bi denpo.
7 А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них.
Tin den pendi Tiri, tiden suagi ki gedi Pitolemayisi. Lankani, ti den fuondi tikpiiba, ki juadi yeni ba dayenli.
8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього.
Lan fiifandi, ke ti fii ki gedi Sesare, ki kua Filipi yua n tie ban den gandi ya nileledba o laabaalŋamo tundma po yen yendo deni, ki ye yeni o
9 Він мав чотири панні дочки́, що пророкували.
Li nilo den pia bonpola taa, ke bi tie powandina, ki pua sawali.
10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́.
Tin tieni likani dana waamu, sawalpualo bá den ñani Jude, ki jiidi ki cua, ke bi yii o Agabusi,
11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“...
O den nagni tikani ki taa Pɔli gbanñagdu, ki loli o ya taana yeni o nui, ki yedi ne: “Foŋanma ń yedi yaali n ne, 'Maama ne i, ke Juufinba ba loli yua yeni ya gbanñagdu ne, ki mubni o bi nilanba nui nni'.”
12 Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.
Tin gbadi lan ya maama, tinba yeni ya niba n ye likani kuli ń taani ki maadi Pɔli ke wan da gedi Jerusalema.
13 А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!
Ke Pɔli jiini, “Be yapo i, ke i buudi ki yagni n yama? Kelima, N bobni ki gbeni o, Li ki tie ke ban loli nni baba ka, ama ki go ke Jerusalema nni, O Diedo Jesu yeli po”
14 І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“
Nani Pɔli ń den ki bua ke o cengi ti cegli yeni i, ti ji den ki ŋua ki niidi o, ti den yedi, “O Diedo yanbuama ń tieni lan buali maama”
15 А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили.
Lanya dana ń pendi, ke ti baani ti tuga ki doni ki gedi Jerusalema.
16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.
Bi ŋɔdkaaba den ñani Sesare, ki ŋɔdi ti lipo. Bi den yegi yeni nilo ke bi yii o Minasɔn, ke o tie Cihipri yua, ki den tie ŋɔdkaa, tin baa ye yeni yua.
17 А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати́ прийняли́ нас гости́нно.
Tin pundi Jerusalema, ti kpiiba den ga ti cangu yeni li pamanli.
18 А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились.
Lan fiifandi, ke Pɔli gedi yeni ti Jaka kani, Kiristi nitaanli nikpelba kuli den ye likani.
19 Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами.
Wan fuondi ba ki gbeni, ke o dugni ba U Tienu ń tieni yaali kuli bi nilanba siiga o tuonli sanu po.
20 Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну!
Ban gbadi lani, ke bi dondi U Tienu, ki maadi o, “Ti kpiilo, a la ya niba n tuo ki dugi Jesu po Juufinba siiga ki luo tuda tuda. Bi kuli sedi taajala lie i, ki baa cɔlni li bali yikodi.
21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв.
Be maadi ba a maama, ke a tundi Juufinba yaaba n ye bi nilanba siigi, ki waani ba ke ban ŋa Moyiisi maama, ke ban da kɔndi bi bila, ki go da ŋua bi yaajanba bogda mo.
22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.
Ti ji ba tieni ledi i? Li naa pia tama ke bi kan gbadi ke a cua ne.
23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе.
Lanwani ii, ŋan tieni tin ba waani a yaali. Niba na ye ne ki niani U Tienu bi ñɔnianu.
24 Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш.
Taa li niba, fini yeni bani ń wuli ki ñani li kuali, ŋan pa bipo, ban kuo bi yudi. Lanwani ii, bi niba ba bandi ke ban maadi a po ya maama kuli tie tofaama. Bi ba bandi ke fini mɔko ŋua li bali yikodi.
25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“.
Ama yaali n nua bi nilanba yaaba tuo ki ga Jesu sanŋɔdma po, ti diani ba li tisɔnkaali, ki waani ba ke ban cuo bi yula yani i buli padjiema, yeni mi sɔma, yeni mu yansɔdkamu nandi yeni mi conconma.”
26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена.
Ke Pɔli taa li niba, ke li fiifandi ke o wuli yeni ba, ki ñani li kuali yeni ba, ki kua ku jaandiegu nni ki waani ban ba tieni ya dana yeni yukuli ń ba padi ya padli bi ŋanbma po.
27 А коли ті сім день закінчи́тися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбу́рили ввесь наро́д, та руки на нього наклали,
Ban den bili ya danleleda ń nagi gbenma, ke Juufinba ñani Asi ki, ki la Pɔli ku jaandiegu nni, ke bi maadi ki fiini bi niba pala, ki cuo Pɔli.
28 кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“
Bi den tandi ki tua “Israyeli niba, todi mani ti. Ya nilo n kpaagi ki tundi bi niba i kaankuli ya bona n ki cɔlni ti buolu, ti yikodi yeni tin kua naani ne. Lani baba ka; o go kuani bi nilanba ti jaandiegu nni, ki jɔgni lanya kaangagdiŋanmɔnu.”
29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.
Kelima bi den kpia ki la ke wani yeni Efesi yuaTrofima, ke bi yegi u dogu nni, ke bi maali ke o den kuani o ku jaandiegu nni i.
30 І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено.
Li ñɔgli den tieni u dogu nni kuli, ke bi niba sani ki taani, ki cuo Pɔli. Bi den dadi ki ñani ku jaandiegu nni, ki luoni a bulñɔna kuli.
31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єфусалим збунтувався!
Ban jagi ke ban kpa o, ke li maama kua sejenba yudaano tubli nni ke Jerusalema kuli ye li ŋmadli nni i.
32 І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.
Lanyognu ke o taa sejenba ki sani ki jiidi ki pundi li ñɔgli kani. Bi niba ń sejenba yeni bi yudaano ke bi ŋa Pɔli yeni ti puadi.
33 Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив?
Ke sejenba yudaano nagni ki cedi ke bi cuo Pɔli, ki cedi ke bi loli o yeni i kudseseli. Ke o buali wan tie yua yeni wan tieni yaali.
34 Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці.
Bi niba den tandi ki maadi maayenma, ke tianba mo maadi maatɔma. Nani seje yudaano ń kan den fidi ki maadi libakuli kelima ku fuugu po yeni, o den cedi ke bi gedi yeni Pɔli li kpaadidiepaali nni.
35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського,
Ban den pundi a ŋmaada kani i, bi den tugi Pɔli kelima bi niba jadi den yabdi.
36 бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“
Kelima ku niwulgu den ŋua puoli ki yigni ki tua, “Ban gbeni o maama!”
37 А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому?
Ban den bua kuani Pɔli li kpaadidiepaali nni ya yognu, ke o maadi seje yudaano, “N ba fidi ki maadi bonli i?” Seje yudaano ń buali o, “A maadi Gileki maama?
38 Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“
Lanwani ŋaa tie Ejipti jua yua n den fiini mi janjanma ki kuani jakɔnda tuda na mi fanpienma nni ka aa?
39 А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“
Pɔli ń yedi, “N tie Juufi, ki ñani Tarsi dociamu, Silisi diema nni. N tie dogcianmɔnu dotielo i. N mia ke ŋan cabi nni u sanu min maadi yeni ku niwulgu.
40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою наро́дові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, ка́жучи:
Seje yudaano ń cabi o u sanu, ke Pɔli sedi a ŋmaada po ki duoni o nuu, ki gaani ki toli ku nilgu. Bi kuli ń suoni silbi, ke maadi ba Ebrewu maama nni ki yedi,
