Дії 20

1 А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.

MORONG lao dukedier, Paulus ap molipe pena tounpadak kan, ap kotin kamurimuri ong irail o kotila, pwen sailokelang Masetonien.

2 Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,

A lao kakan sili sap oko, o panapanaui irail kaualap, ap kotilang wein Krik.

3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.

A lao kotikot wasa o saunipong silu, ap men kotilang Sirien, ari so, a kotin pure dong Masetonien, pwe Sus oko masamasan i.

4 Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.

A iet akan, me likid i lel Asien: Sopater nain Pirus men Peröa, a Aristarkus o Sekundus men Tesalonik, a Kaius men Derpe, o Timoteus, o Tikikus, o Tropimus men Asien.

5 Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.

Mepukat tiong mas ap aui kit nan Troas.

6 А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.

Murin kamadip en prot somut se serok wei sang Pilipi, tangatangki ran limau kokola re’rail Troas, wasa se mimi ia ran isu.

7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.

A ni ran kaieu en wik, ni at pokon pena, pwen pilitiki pena prot, Paulus ap kotin padaki ong irail. A mandan ran o a pan samala. A kotin kawarailar a padak lao lel ailep en pong.

8 А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.

A lamp toto mi nan kokon poa, wasa se pokon pena ia.

9 Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.

A manakap amen, me ad a Eutikus, me momod nan wanimtuk, me mair kalikala. A ni en Paulus a padak warai, i ari mair kalikala melel, ap pupedi sang ni kasilu en kokon poa, o re pokada, a melar.

10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“

A Paulus me kotidi kipedi ong poa o polodi i masani: Komail der mauk, pwe a memaur!

11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.

I lao kotidala o pilitiki pena prot, o konoter, o padapadak warai lao lel wasa ran, ap kotilar.

12 А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.

A irail wado manakap memaur ap pereperen kaualap.

13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

A kit me madang iang sop o, tangatang kolang Asos, wasa se pan uk ia Paulus, pwe i me a kakalik ong kit. A pein i pan sapal.

14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.

A lao tu ong kit nan Asos, se ap uk i, tangalang Mitelene.

15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.

Kit tangatang kodo sang wasa o, a manda se lel ong likin Kios, o manda se lele dong Samos, o se mondi Trokilion, a manda se pwara dong Miletus.

16 Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

Pwe Paulus kileledier en dauli Episus, pwe a der pwapwand nan Asien, pwe a kotin karawaru, ma a pan kak, a pan lel ong Ierusalem ni ran en Pentikos.

17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

A sang Miletus a kotin ilakilang Episus molipe saunkoa en momodisou kan.

18 І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,

Irail lao pwara dong i, a kotin masani ong irail: Komail asa duen ai wiawia re omail ansau karos sang ni tapin ran o, me i lel Asien,

19 і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,

Duen i papa Kaun o ni aktikitik, o sangesang, o kamekam nan pung en Sus oko, ni ar rukiruki ia di.

20 як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.

O duen i sota oki sanger meakot me katepan, pwe i kaireki komail karos, o padapadaki komail sansal o nan im akan.

21 І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.

O i kadede ong men Sus o pil men Krik kalula ong Kot o poson atail Kaun Iesus Kristus.

22 І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,

A kilang, i ap kokodalang Ierusalem, ngen i salidi o i sasa, da me pan pid ia wasa o.

23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.

A Ngen saraui kin kotin kadede ong ia nan kanim karos, me sal akan o kamekam kin auiaui ia.

24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.

Ari so, i sota kin insenoki mepukat, i pil sota kasampwaleki maur i, pwe i en kaimwisokela ai koa dodok, me i aleer sang ren Kaun Iesus, en kadede rongamau en mak en Kot.

25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.

A kilang, i ap asaer, me komail karos, me i padapadaki onger wein Kot, pan solar udial mas ai.

26 Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,

I me i kadede ong komail ran wet, me i makelekel sang ntan komail karos.

27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

Pwe i padaki ong komail duen kupur en Kot, o sota man meakot me i okisang komail.

28 Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

Komail ari kalaka komail o momodisou karos wasa, me Ngen saraui kotin kasapwil komail dang silepa ko, pwen apapwali momodisou en Kot me a kotin pwainiki pein nta.

29 Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.

Pwe i asaer, me murin ai samalar kidi komad akai pan pwara dong komail, me sota pan kasampwaleki pwin o.

30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.

A ol akai pan uda sang nan pein komail, me pan padak sapung, pwen wiaki tounpadak kan pein ar warok kan.

31 Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.

Komail ari masamasan o tamanda, me i sota dukedi, panaui amen amen, sangesang ni ran ni pong saunpar silu.

32 А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.

Ari, i pan mueid ong komail Kot o masan en kupur a, me manaman ong kapwai komail ada, o kotiki ong komail soso eu ren me saraui kan.

33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.

I sota noroke en amen a silper, de kold, de likau.

34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

Pein komail asa, me pa i kat kin papa ia o ai warok kan.

35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“

I kasale ong komail er meakan duen komail en dodok, pwen sauasa me luet akan o tamatamanda masan en Kaun Iesus akan, duen a pein kotin masani: Kiki wei me kaperen sang ale.

36 Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.

A lao kotin masanier mepukat, a kelepuki iang irail karos kapakap.

37 І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.

Irail ari sangesang kaualap o polodi tapin wor en Paulus o metik i.

38 А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.

Re insensuedekier kaualap a masan, me dene re solar pan udial silang i. Irail ari likid i koti ong pon sop o.