Дії 17
1 Як вони перейшли Амфіпо́ль й Аполло́нію, то прийшли до Солу́ня, де була синагога юдейська.
Après avoir passé par Amphipolis et Apollonie, ils arrivèrent à Thessalonique, où il y avait une synagogue juive.
2 І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботи з Писа́ння,
Paul, selon sa coutume, entra chez eux; et, pendant trois sabbats, il discuta avec eux d'après les Écritures,
3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“.
expliquant et démontrant que le Christ devait souffrir et ressusciter des morts, et disant: « Ce Jésus, que je vous annonce, est le Christ. »
4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок.
Quelques-uns d'entre eux se laissèrent convaincre et se joignirent à Paul et à Silas; parmi les Grecs pieux, une grande foule, et plusieurs femmes de confiance.
5 А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.
Mais les Juifs, qui n'étaient pas convaincus, prirent avec eux quelques méchants hommes de la place et, rassemblant une foule, mirent la ville en émoi. Assaillant la maison de Jason, ils cherchaient à les faire sortir devant le peuple.
6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!
Ne les ayant pas trouvés, ils traînèrent Jason et quelques frères devant les chefs de la ville, en s'écriant: « Ceux qui ont mis le monde sens dessus dessous sont aussi venus ici,
7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.
et Jason les a reçus. Tous ceux-là agissent contrairement aux décrets de César, en disant qu'il y a un autre roi, Jésus! »
8 І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це.
La foule et les chefs de la ville furent troublés en entendant ces choses.
9 Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили.
Après avoir pris la garantie de Jason et des autres, ils les laissèrent partir.
10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши, вони пішли в синагогу юдейську.
Les frères envoyèrent aussitôt Paul et Silas, de nuit, à Béroé. Lorsqu'ils arrivèrent, ils entrèrent dans la synagogue juive.
11 Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є.
Or, ces gens-là étaient plus nobles que ceux de Thessalonique, en ce qu'ils recevaient la parole avec une entière disponibilité d'esprit, examinant chaque jour les Écritures pour voir si ces choses étaient vraies.
12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів.
Plusieurs d'entre eux crurent donc, ainsi que des femmes grecques éminentes, et beaucoup d'hommes.
13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д.
Mais, lorsque les Juifs de Thessalonique eurent appris que la parole de Dieu avait été annoncée par Paul à Béroé aussi, ils y vinrent aussi, agitant la foule.
14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там.
Alors les frères envoyèrent aussitôt Paul se rendre jusqu'à la mer, tandis que Silas et Timothée restaient sur place.
15 А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́.
Mais ceux qui escortaient Paul le conduisirent jusqu'à Athènes. Ayant reçu l'ordre de Silas et de Timothée de venir très vite auprès de lui, ils partirent.
16 Як Павло ж їх чекав у в Ате́нах, у ньо́му кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.
Pendant que Paul les attendait à Athènes, son esprit s'enflammait au-dedans de lui, lorsqu'il voyait la ville pleine d'idoles.
17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зі стрі́чними.
Il discutait donc dans la synagogue avec les Juifs et les personnes pieuses, et chaque jour sur la place publique avec ceux qui le rencontraient.
18 А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.
Quelques-uns des philosophes épicuriens et stoïciens s'entretenaient aussi avec lui. Les uns disaient: « Que veut dire ce bavard? » D'autres ont dit: « Il semble prôner des divinités étrangères », car il prêchait Jésus et la résurrection.
19 І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти?
Ils se saisirent de lui et l'amenèrent à l'Aréopage, en disant: « Pouvons-nous savoir quelle est cette nouvelle doctrine dont tu parles?
20 Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“
Car tu fais entendre à nos oreilles des choses étranges. Nous voulons donc savoir ce que ces choses signifient. »
21 А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати.
Or, tous les Athéniens et les étrangers qui habitaient là ne passaient leur temps qu'à raconter ou à entendre quelque chose de nouveau.
22 Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні.
Paul, debout au milieu de l'Aréopage, dit: Hommes d'Athènes, je vois que vous êtes très religieux à tous égards.
23 Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам.
En effet, en passant et en observant les objets de votre culte, j'ai trouvé un autel portant cette inscription: « A UN DIEU INCONNU »; je vous annonce donc ce que vous adorez par ignorance.
24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них,
Le Dieu qui a fait le monde et tout ce qui s'y trouve, lui qui est le Seigneur du ciel et de la terre, n'habite pas dans des temples faits de main d'homme.
25 і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.
Il n'est pas servi par des mains d'hommes, comme s'il avait besoin de quelque chose, puisqu'il donne lui-même à tous la vie, le souffle et toutes choses.
26 І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,
Il a créé d'un seul sang toutes les nations d'hommes pour qu'elles habitent sur toute la surface de la terre, en fixant les saisons et les limites de leurs habitations,
27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.
afin qu'elles cherchent le Seigneur, si peut-être elles pouvaient l'atteindre et le trouver, bien qu'il ne soit pas loin de chacun de nous.
28 Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“
Car c'est en lui que nous vivons, que nous nous mouvons et que nous avons notre existence. Comme l'ont dit certains de vos poètes: « Car nous sommes aussi sa descendance ».
29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.
Étant donc la progéniture de Dieu, nous ne devons pas penser que la nature divine soit semblable à de l'or, de l'argent ou de la pierre, gravés par l'art et le dessein de l'homme.
30 Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися,
Dieu a donc négligé les temps d'ignorance. Mais maintenant il ordonne que tous les hommes, en tout lieu, se repentent,
31 бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“.
parce qu'il a fixé un jour où il jugera le monde selon la justice, par l'homme qu'il a désigné, et dont il a donné l'assurance à tous les hommes qu'il l'a ressuscité des morts. »
32 Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“.
Lorsqu'ils entendirent parler de la résurrection des morts, les uns se moquèrent; mais les autres dirent: « Nous voulons t'entendre encore à ce sujet. »
33 Так вийшов Павло з-поміж них.
Paul se retira donc du milieu d'eux.
34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.
Mais quelques hommes se joignirent à lui et crurent, entre autres Denys l'Aréopagite, et une femme nommée Damaris, et d'autres avec eux.
