Дії 16
1 І прибув він у Де́рвію й Лі́стру. І ото був там один учень, на ім'я́ Тимофій, син наве́рненої однієї юде́янки, а ба́тько був ге́ллен.
Dimteng met laeng ni Pablo idiay Derbe ken idiay Listra; ket pagammoan, adda sadiay ti maysa nga adalan nga agnagan iti Timoteo, anak a lalaki ti maysa a babai a Judio a namati; ti amana ket Griego.
2 Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї.
Nasayaat ti ibagbaga dagiti kakabsat a lallaki nga adda idiay Listra ken Iconio maipanggep kenkuana.
3 Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен.
Kayat ni Pablo a makipagdaliasat isuna kenkuana; isu nga inkuyogna ken kinugitna isuna gapu kadagiti Judio nga adda kadagidiay a paset, ta ammoda amin a ti amana ket Griego.
4 Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші.
Iti ipapanda kadagiti siudad, impanda kadagiti iglesia dagiti pagannurutan a tungpalen dagitoy, dagiti pagannurutan nga insurat dagiti apostol ken dagiti panglakayen idiay Jerusalem.
5 А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю.
Isu a napabileg ti pammati ti iglesia ken inaldaw a manaynayunan ti bilangda.
6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську.
Napan da Pablo ken dagiti kakaduana kadagiti rehion ti Frigia ken Galacia, gapu ta ti Espiritu Santo, pinaritanna ida a mapan mangikasaba iti sao iti probinsia ti Asia.
7 Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
Idi asidegdan idiay Misia, pinanggepda a mapan idiay Bitinia, ngem pinaritan ida ti Espiritu ni Jesus.
8 Обминувши ж Мі́зію, прибули́ до Троа́ди.
Isu nga iti ilalabasda idiay Misia, bimmabada iti siudad ti Troas.
9 І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“
Maysa a sirmata iti nagparang kenni Pablo iti maysa a rabii: Maysa a lalaki iti Macedonia ti nakatakder sadiay, ay-ayabanna isuna nga ibagbagana, “Umayka ditoy Macedonia ket tulungannakami.”
10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію.
Idi nakita ni Pablo ti sirmata, dagus nga inkeddengmi a mapan idiay Macedonia, pinanunotmi nga inayabannakami ti Dios a mapan mangikasaba iti ebanghelio kadakuada.
11 Тож відпливши з Троа́ди, прибули́ ми навпрост у Самотра́кію, а другого дня до Неа́поля,
Naglayagkami ngarud manipud Troas, nagdiretsokami a napan idiay Samotracia, ket iti simmaruno nga aldaw, dimtengkami idiay Neapolis;
12 звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька.
Manipud sadiay, napan kami idiay Filipos, maysa a siudad iti Macedonia, ti kapapatgan a siudad iti distrito ken masakupan ti Roma, ken nagtalinaed kami iti daytoy a siudad iti sumagmamano nga aldaw.
13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились.
Iti Aldaw a Panaginana, napankami iti ruar ti ruangan, iti igid ti karayan, impagarupmi nga adda disso a pagkararagan sadiay. Nagtugaw kami ken nagsao kami kadagiti babbai nga immay a naummong.
14 Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.
Maysa a babai nga agnagan iti Lydia, nga aglaklako iti lila a lupot manipud iti siudad ti Tiatira, a agdaydayaw iti Dios iti nagdenggeg kadakami. Linuktan ti Dios ti pusona tapno indenganna dagiti banbanag a sinao ni Pablo.
15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас.
Idi nabautisaranen isuna, ken ti sangkabalayanna, inallukoy nakami, a kinunana, “No namatikayo a napudnoak iti Apo, umay kayo iti balayko ket aggiankayo sadiay.” Ket inallukoynakami.
16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служни́ця одна, що мала віщу́нського духа, яка ворожби́тством давала великий прибу́ток панам своїм.
Napasamak a kabayatan ti ipapanmi iti lugar a pagkararagan, adda maysa a balasang nga addaan iti espiritu a mangmangted kenkuana iti kabaelan a mangibaga iti mapasamak iti masakbayan a nangsabatkadakami. Ket dakkel a gatad ti kuarta ti maiyaw-awatna kadagiti amongna babaen iti panagpadlesna.
17 Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“
Sinurotnakami kada Pablo daytoy a babai ken nagpukkaw a kinunana, “Dagitoy a lallaki ket adipen ti Kangatoan a Dios. Iwarwaragawagda kadakayo ti dalan iti pannakaisalakan.”
18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: „У Ім'я́ Ісуса Христа велю я тобі — вийди з неї!“І того ча́су той вийшов.
Inaramidna daytoy ti adu nga aldaw. Ngem ni Pablo, a kasta unay ti pannakasingana kenkuana, simmango ket kinunana iti espiritu, “Manmandaranka iti nagan ni Jesu-Cristo a rumuarka kenkuana.” Ket dagus a rimuar daytoy.
19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибу́ток, схопи́ли Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старши́х.
Idi nakita dagiti amongna a ti namnama ti pagbirukanda ket awanen, tiniliwda da Pablo ken Silas ken imparangguyodda ida nga impan idiay lugar a pagtagilakoan iti sangoanan dagiti mangiturturay.
20 Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
Iti panangidatagda kadakuada kadagiti opisyal nga addaan iti turay a mangukom, kinunada, “Dagitoy a lallaki ket Judio ken mangparparnuayda iti adu a riribuk iti siudadtayo.
21 і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“.
Agisursuroda kadagiti banbanag a saan a nainkalintegan nga awatentayo wenno aramidentayo a kas Romano.
22 І на́товп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх рі́зками сі́кти.
Kalpasanna, nagkaykaysa dagiti adu a tattao a bimmusor kada Pablo ken Silas; pinisang dagiti mangiturturay nga addaan turay a mangukom dagiti kawes da Pablo ken Silas ken imbilinda a masaplitan dagitoy.
23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозо́рцеві, щоб їх пильно стеріг.
Idi nasaplitanda idan iti namin-adu, impanda ida iti pagbaludan ken binilinda ti guardia a bantayanna ida a nalaing.
24 Одержавши такого нака́за, той їх повкида́в до внутрішньої в'язниці, а їхні но́ги забив у коло́ди.
Kalpasan a naawatna daytoy a bilin, impanna ida iti akin-un-uneg a paset ti pagbaludan ken inkawarna dagiti saksakada iti kayo.
25 А півні́чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'я́знені слухали їх.
Idi agtengngan ti rabii, agkarkararag da Pablo ken Silas ken agkankantada kadagiti himno iti Dios, ket agdengdengngeg dagiti dadduma a balbalud kadakuada.
26 І ось на́гло повстало велике трясі́ння землі, аж основи в'язни́чні були захита́лися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайда́ни з усіх поспада́ли.
Pagammoan, kellaat a naggingined iti napigsa, isu a dagiti pundasyon ti pagbaludan ket nagungon, ken dagus a nalukatan ti amin a ruangan, ken nawarwar dagiti kawar ti tunggal maysa,
27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'я́знені.
Nakariing ti guardia manipud iti pannaturogna, ken nakitana dagiti nakalukat a ruangan ti pagbaludan, innalana ti kampilanna ket patayenna koman ti bagina, gapu ta napanunotna a naglibas dagiti balud.
28 А Павло́ скрикнув голосом гучни́м, говорячи: „Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!“
Ngem impukkaw ni Pablo iti napigsa a timek, kunana, “Saanmo a dangran dayta bagim, gapu ta addakami amin ditoy.
29 Зажадавши ж той світла, уско́чив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.
Nagpaala iti silaw ti guardia ken nagdardaras a simrek ken nagkurno iti sakaanan da Pablo ken Silas nga uray la agpigpigerger iti buteng,
30 І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“
ket inruarna ida ken kinunana, “Apo, ania iti masapul nga aramidek tapno maisalakanak?”
31 А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“.
Kinunada, “Mamatika kenni Apo Jesus, ket maisalakan ka, sika ken ti balaymo.”
32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.
Imbagada ti sao ti Apo kenkuana, kaduana iti tunggal maysa iti balayna.
33 І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні.
Kalpasanna, inkuyog ida ti guardia iti dayta met laeng nga oras iti rabii, ken binuguanna dagiti sugatda, ket nabautisaran isuna ken ti sangkabalayanna.
34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.
Ingkuyogna da Pablo ken Silas iti ngato ti balayna ken nangisagana iti taraon iti sangoananda. Kasta unay iti panagragsakna a kaduana ti sangkabalayanna, gapu ta namatida amin iti Dios.
35 А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: „Відпусти тих людей!“
Ita, idi aldawen, nangbilin dagiti agtuturay iti mapan mangibaga kadagiti guardia a kunada, “Palubosanyo a pumanaw dagidiay a lallaki.”
36 І сказав той в'язничний дозорець слова́ ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. „Отож, вийдіть тепер та й з ми́ром ідіть!“
Impadamag ti guardia ti sasao kenni Pablo a kunana, “Nangbilin dagiti agtuturay iti mangibaga kaniak a palubusan kayon a pumanaw: Ita ngarud rumuarkayon, ket mapankayo nga addaan iti kapia.”
37 А Павло відказав їм: „Нас, римля́н, незасуджених, рі́зками сікли прилю́дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при́йдуть, та й виведуть нас!“
Ngem kinuna ni Pablo kadakuada, “Sinaplitandakami iti publiko ken pinaibaluddakami iti pagbaludan, nupay umilikami iti Roma ken saankami pay a nakedngan; ket ita papanawendakami a sililimed? Saan a mabalin; bay-am nga isuda ti umay mangiruar kadakami. “
38 Ці ж слова поліційні слуги доне́сли начальникам. А ті налякались, почувши, що римля́ни вони.
Impakaammo dagiti guardia dagitoy a sasao kadagiti agtuturay; nagbuteng dagiti agtuturay idi nangegda a Romano gayam ni Pablo ken ni Silas.
39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.
Immay nagpakaasi kadakuada dagiti agtuturay; ket idi nairuarda idan iti pagbaludan, kiniddawda kada Pablo ken Silas a pumanawdan iti siudad.
40 І, вийшовши з в'язниці, прибули́ вони до Лі́дії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.
Nakaruar ngarud da Pablo ken Silas iti pagbaludan ket napanda iti balay ni Lydia. Idi nakita da Pablo ken Silas dagiti kakabsat a lallaki, pinabilegda dagitoy ket kalpasanna, pimmanawda iti siudad.
