Дії 16

1 І прибув він у Де́рвію й Лі́стру. І ото був там один учень, на ім'я́ Тимофій, син наве́рненої однієї юде́янки, а ба́тько був ге́ллен.

保羅來到特庇，又到路司得。在那裏有一個門徒，名叫提摩太，是信主之猶太婦人的兒子，他父親卻是希臘人。

2 Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї.

路司得和以哥念的弟兄都稱讚他。

3 Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен.

保羅要帶他同去，只因那些地方的猶太人都知道他父親是希臘人，就給他行了割禮。

4 Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші.

他們經過各城，把耶路撒冷使徒和長老所定的條規交給門徒遵守。

5 А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю.

於是眾教會信心越發堅固，人數天天加增。

6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську.

聖靈既然禁止他們在亞細亞講道，他們就經過弗呂家、加拉太一帶地方。

7 Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів.

到了每西亞的邊界，他們想要往庇推尼去，耶穌的靈卻不許。

8 Обминувши ж Мі́зію, прибули́ до Троа́ди.

他們就越過每西亞，下到特羅亞去。

9 І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“

在夜間有異象現與保羅。有一個馬其頓人站着求他說：「請你過到馬其頓來幫助我們。」

10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію.

保羅既看見這異象，我們隨即想要往馬其頓去，以為上帝召我們傳福音給那裏的人聽。

11 Тож відпливши з Троа́ди, прибули́ ми навпрост у Самотра́кію, а другого дня до Неа́поля,

於是從特羅亞開船，一直行到撒摩特喇，第二天到了尼亞坡里。

12 звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька.

從那裏來到腓立比，就是馬其頓這一方的頭一個城，也是 羅馬的駐防城。我們在這城裏住了幾天。

13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились.

當安息日，我們出城門，到了河邊，知道那裏有一個禱告的地方，我們就坐下對那聚會的婦女講道。

14 Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.

有一個賣紫色布疋的婦人，名叫呂底亞，是推雅推喇城的人，素來敬拜上帝。她聽見了，主就開導她的心，叫她留心聽保羅所講的話。

15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас.

她和她一家既領了洗，便求我們說：「你們若以為我是真信主的，請到我家裏來住」；於是強留我們。

16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служни́ця одна, що мала віщу́нського духа, яка ворожби́тством давала великий прибу́ток панам своїм.

後來，我們往那禱告的地方去。有一個使女迎着面來，她被巫鬼所附，用法術，叫她主人們大得財利。

17 Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“

她跟隨保羅和我們，喊着說：「這些人是至高上帝的僕人，對你們傳說救人的道。」

18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: „У Ім'я́ Ісуса Христа велю я тобі — вийди з неї!“І того ча́су той вийшов.

她一連多日這樣喊叫，保羅就心中厭煩，轉身對那鬼說：「我奉耶穌基督的名，吩咐你從她身上出來！」那鬼當時就出來了。

19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибу́ток, схопи́ли Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старши́х.

使女的主人們見得利的指望沒有了，便揪住保羅和西拉，拉他們到市上去見首領；

20 Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,

又帶到官長面前說：「這些人原是猶太人，竟騷擾我們的城，

21 і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“.

傳我們羅馬人所不可受不可行的規矩。」

22 І на́товп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх рі́зками сі́кти.

眾人就一同起來攻擊他們。官長吩咐剝了他們的衣裳，用棍打；

23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозо́рцеві, щоб їх пильно стеріг.

打了許多棍，便將他們下在監裏，囑咐禁卒嚴緊看守。

24 Одержавши такого нака́за, той їх повкида́в до внутрішньої в'язниці, а їхні но́ги забив у коло́ди.

禁卒領了這樣的命，就把他們下在內監裏，兩腳上了木狗。

25 А півні́чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'я́знені слухали їх.

約在半夜，保羅和西拉禱告，唱詩讚美上帝，眾囚犯也側耳而聽。

26 І ось на́гло повстало велике трясі́ння землі, аж основи в'язни́чні були захита́лися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайда́ни з усіх поспада́ли.

忽然，地大震動，甚至監牢的地基都搖動了，監門立刻全開，眾囚犯的鎖鍊也都鬆開了。

27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'я́знені.

禁卒一醒，看見監門全開，以為囚犯已經逃走，就拔刀要自殺。

28 А Павло́ скрикнув голосом гучни́м, говорячи: „Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!“

保羅大聲呼叫說：「不要傷害自己！我們都在這裏。」

29 Зажадавши ж той світла, уско́чив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.

禁卒叫人拿燈來，就跳進去，戰戰兢兢地俯伏在保羅、西拉面前；

30 І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“

又領他們出來，說：「二位先生，我當怎樣行才可以得救？」

31 А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“.

他們說：「當信主耶穌，你和你一家都必得救。」

32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.

他們就把主的道講給他和他全家的人聽。

33 І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні.

當夜，就在那時候，禁卒把他們帶去，洗他們的傷；他和屬乎他的人立時都受了洗。

34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.

於是禁卒領他們上自己家裏去，給他們擺上飯。他和全家，因為信了上帝，都很喜樂。

35 А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: „Відпусти тих людей!“

到了天亮，官長打發差役來，說：「釋放那兩個人吧。」

36 І сказав той в'язничний дозорець слова́ ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. „Отож, вийдіть тепер та й з ми́ром ідіть!“

禁卒就把這話告訴保羅說：「官長打發人來叫釋放你們，如今可以出監，平平安安地去吧。」

37 А Павло відказав їм: „Нас, римля́н, незасуджених, рі́зками сікли прилю́дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при́йдуть, та й виведуть нас!“

保羅卻說：「我們是羅馬人，並沒有定罪，他們就在眾人面前打了我們，又把我們下在監裏，現在要私下攆我們出去嗎？這是不行的。叫他們自己來領我們出去吧！」

38 Ці ж слова поліційні слуги доне́сли начальникам. А ті налякались, почувши, що римля́ни вони.

差役把這話回稟官長。官長聽見他們是羅馬人，就害怕了，

39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.

於是來勸他們，領他們出來，請他們離開那城。

40 І, вийшовши з в'язниці, прибули́ вони до Лі́дії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.

二人出了監，往呂底亞家裏去， 見了弟兄們，勸慰他們一番，就走了。