Дії 15
1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
Ndambu yi batu baba ku Yuda, balonga bakhomba, bu batuba: —Enati lukadi zengoso nitu yi kibakala banga bu tumina Mina mi Moyize, buna lulendi vuka ko.
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
Polo ayi Balinabasi baba vunisa ayi baba findisa ziphaka. Diawu babakila lukanu ti Polo ayi Balinabasi ayi ndambu yi batu mu bawu bafueti kuenda ku Yelusalemi kuidi bamvuala ayi bakulutu mu diambu di nsamu wowo.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
Dibundu diba sindika mu nzilꞌawu. Baviokila ku Fenisi ayi Samali. Buna basamuna phulusu yi Bapakanu; khini yiwombo bamonisa bakhomba.
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
Bu batula ku Yelusalemi, bayakulu kuidi dibundu, kuidi bamvuala ayi bakulutu ba dibundu. Bamana samuna mambu moso momo mavanga Nzambi mu nzilꞌawu.
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
Vayi ndambu yi batu, bobo bawilukila, baba mu dikabu di Bafalisi batelama ayi batuba ti: bufueni bazengoso nitu yi kibakala ayi balandakana Mina mi Moyize.
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
Bamvuala ayi bakulutu ba dibundu bakutakana mu diambu di yindula nsamu wowo.
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
Ziphaka zingolo zibua, buna Piela wutelama ayi wuba kamba: —A bakhomba! Luzebi beno veka ti tona thama, Nzambi wutsobula va khatitsikꞌeno mu diambu di longa Nsamu Wumboti kuidi Bapakanu muingi bawu bawilukila.
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
Nzambi zebi mintima mi batu, wuba telimina kimbangi bu kaba vana Pheve Yinlongo banga bu katuvanina.
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
Niandi kasia tula kadi luviakunu ko va khatitsika beto ayi bawu bu kavedisa mintima miawu mu minu.
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
Vayi buabu bila mbi lueka totila Nzambi mu kuika va tsingu yi minlonguki mfuna wowo bakulu beto ayi beto veka katulendi natikisa ko e?
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
Vayi beto tuwilukidi ti mu nlemvo wu Pfumu eto Yesu tuvukidi. Buawu bobo buididi kuidi bawu mamvawu.
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
Nkangu woso wuba dio sui! Bosi batu boso bawa Balinabasi ayi Polo basamuna bikumu ayi mambu manneni momo Nzambi kavanga mu bawu va khatitsika Bapakanu.
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
Buna bamanisa, Yoluka, Zaki wuvutula: —A zinkomba ziama, bika luwa mambu ndieka tuba!
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
Simoni samuni buevi tona vana thonono Nzambi kabuminina Bapakanu mu diambu di sobula va khatitsikꞌawu dikanda di batu difueni muba batu bandi veka.
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
Buawu bobo budedikinini mambu matuba mimbikudi, boso bu sonimina:
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
Mambu momo mawu vioka, ndiela vutuka; ayi ndiela buela tunga nzo yi Davidi, yoyi yibua. Ndiela buela tunga bibuangu bioso bitiolumuka, ndiela buela bifuanisa
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
muingi batu bobo basiala batomba Pfumu va kimosi ayi Bapakanu boso bakubuku muba batu bama. Buawu bobo butubidi Pfumu Wuvanga mambu mama
Mazabikini mu zithangu zioso. (aiōn g165)
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
Diawu minu mbueni, tubika yamisa Bapakanu bobo balembo baluka kuidi Nzambi.
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
Vayi mboti tuba sonikina, mu kuba kamba ti: babika dianga zimbizi zisumuka, zitambuku makaba kuidi bitumba, babika kitsuza ayi babika dianga bibulu biobi bifuidi mu kambu totuka menga ayi babika dianga menga.
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
Bila mu zitsungi zithama, Moyize beki mu kadika divula minlongi miandi mieti tanga Mina mu bilumbu bioso bi saba mu zinzo zi zikhutukunu.
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
Bosi bamvuala ayi bakulutu ba dibundu ayi badibundu boso bawizana mu sobula batu mu bawu ayi kuba fidisa ku Antioshi va kimosi ayi Polo ayi Balinabasi. Basobula Sila ayi Yuda diodi baba ntedilanga “Balisabasi” baba bakulutu va khatitsika bakhomba.
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
Tala busonimina nkanda wowo babavana: —Beto bamvuala, bakulutu ba dibundu ayi bakhomba zieno, tueti vana mboti kuidi bakhomba badi mu makanda ma Bapakanu madi ku Antioshi, ku Sili ayi ku Silisi.
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
Banga bu tuwilu ti bakhomba bankaka zitotukila kuidi beto bayiza lusia mu divuda, mu diambu di mu mambu batuba bosi bayiza vudikisa miela mieno. Beto tusia bavana kadi lutumunu ko.
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
Tumueni ti didi diambu dimboti, bu tumeni wizana, mu sobula batu buadi mu beto ayi kulufidisila bawu va kimosi ayi bakhomba zieto zi luzolo Balinabasi ayi Polo;
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
bobo bayekula luzingu luawu mu diambu di dizina di Pfumu eto Yesu Klisto.
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
Tufidisidi Yuda ayi Sila, bawu bela kulukamba mambu tulusonikini.
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
Bila dimonikini diambu dimboti kuidi Pheve Yinlongo ayi beto mu kambu kulukuika bizitu binkaka vayi mambu mama kaka ma nfunu:
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
lubika dianga zimbizi zitambuku makaba kuidi bitumba, lubika dianga menga, lubika dianga bibulu bifuidi mu kambu totuka menga; lubika kitsuza. Enati lukikebidi mu mambu momo, buna luvengi diambu di mboti. Lusiala mboti.
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
Bawu bu basinduku, bayenda ku Antioshi. Bakutikisa nkangu wu batu, babavana nkanda beni.
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.
Batu bamona khini bu bamana tanga nkanda beni bila wuba bomba.
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
Yuda ayi Sila sumbu baba mimbikudi, balonga bakhomba mu mambu mawombo ayi baba kindisa.
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
Bu bavuanda kuna ndambu bilumbu; bakhomba baba sindika mu ndembama kuidi bobo baba fidisa. [
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
Vayi Sila wuzenga mu siala ku Antioshi; Yuda wuvutuka niandi veka ku Yelusalemi.]
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
Polo ayi Balinabasi bavuanda ku Antioshi, va kimosi ayi bankaka, balonga ayi basamuna Mambu ma Pfumu.
36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
Ndambu bilumbu bu bivioka, Polo wukamba Balinabasi: —Bika tuvutuka bumina bakhomba badi mu mavula moso momo tulonga mambu ma Pfumu muingi tutala buevi badidi.
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
Balinabasi wuzola nata Yowani, diodi baba ntedilanga Malako.
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
Vayi Polo wumona ti buisi fuana ko mu nata mutu wowo wusia kuba tina tona ku Pamfili ayi wukambu sala yawu va kimosi.
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
Polo ayi Balinabasi bazonza ayi bayiza vambana. Balinabasi wunata Malako, wukota mu masuwa ayi wuyenda ku Sipeli.
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
Polo wubonga Sila ayi bayenda bakhomba bu zimana kuba yekula mu mioko mi Pfumu.
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.
Wuviokila mu Sili ayi mu Silisi, wukindisa mabundu.
