Дії 15
1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
A IHO mai la kekahi poe, mai Iudea mai ao mai la lakou i na hoahanau, Ina aole oukou e okipoepoeia, e like me ka aono o Mose, aole hiki ia oukou ke hoolaia.
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
Nui iho la ke kamailio ku e, a me ka hoopaapaa ana o lakou me Paulo laua me Barenaba. Manao iho la lakou e hele o Paulo, me Barenaba, a me kekahi poe o lakou, i Ierusalema, i na lunaolelo, a me na lunakahiko, no keia manao.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
Na ka ekalesia lakou i kai maikai aku, a kaahele lakou ma Poinike, a ma Samaria e hai mai ana i ka huli ana o ko na aina e; a hoolioli loa lakou i na hoahanau a pau.
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
A hiki lakou i Ierusalema, apo mai la ka ekalesia ia lakou, a me na lunaolelo, a me na lunakahiko, a hai aku la lakou i na mea a pau a ke Akua i hana mai ai mo lakou.
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
Ku mai la kekahi poe i manaoio, noloko mai o ka aoao Parisaio, i mai la, Pono ke okipoepoe ia lakou, a e kauoha aku e malama i ke kanawai o Mose.
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
Hoakoakoa mai la ka poe lunaolelo, a me na lunakahiko, e kukakuka i keia mea.
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
Nui loa iho la ka hoopaapaa, alaila, ku mai la o Petero, i mai la ia lakou, E na kanaka, na hoahanau, ua ike no oukou i na la mamua, wau no ko kakou mea a ke Akua i wae ai, i lohe ko na aina e i ka olelo maikai ma ko'u waha, a e manaoio mai.
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
A na ke Akua, ka mea i ike i ka naau, i koike mai no lakou, e haawi ana ia lakou i ka Uhaue Hemolele, me ia ia kakou.
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
Aole ia i hookaawale iki mawaena o kakou a me lakou, hoomaemae no ia i ko lakou naau i ka manaoio ana.
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
No ia mea la ea, no ke aha la oukou e hoao aku nei i ke Akua e kau mai maluna o ka ai o na haumana i ka auamo hiki ole ia kakon a me ko kakou poe kupuna, ke amo?
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
Ke manaoio nei no hoi kakou, e hoolaia'i kakou i ka lokomaikai mai o ka Haku, o Iesu e like me lakou.
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
Alaila noho malie ua ahakanaka la n pau, hoolohe aku la ia Barenaba laua me Paulo, i ko laua hai ana i na hoailona mana, a me na mea kupanaha a ke Akua i hana mai ai ma o laua la iwaena o ko na aina e.
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
Mahope iho i ko laua oki ana alaila olelo mai la o Iakobo, i mai la, E na kanaka, na hoahanau, e hoolohe mai ia'u:
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
Ua hai mai noi o Simeona i ko ke Akua holo ana mai mamua aku nei e ike i ko na aina e, e lawe mai i kekahi poe kanaka no kona inoa, mailoko mai o lakou.
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
Ua pili no hoi ka olelo a na kaula i keia mea: penei ka palapala ana,
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
A mahope iho, e hoi hou mai au, a e kukulu hou ae i ka halelewa o Davida i hiolo; a e hookuikui hou au i na mea hina, a e kukulu hou ia;
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
I imi ai hoi na mea i koe o kanaka i ka Haku, a me ko na aina e a pau, ka poe i heaia ko'u inoa maluna o lakou, wahi a ka Haku, nana i hana keia mau mea.
Mai kinohi mai ua ikeia no e ke Akua kana hana ana a pau. (aiōn g165)
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
Nolaila hoi, ke manao aku nei au, aole e hookaumaha i ko na aina e i hoohuliia mai i ke Akua:
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
E palapala aku no nae kakou ia lakou, e hookaaokoa lakou i na mea haumia o na kii, a me ka moe kolohe, a me na mea umi wale ia, a me ke koko.
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
No ka mea, he poe no ko Mose, mai ka wa kahiko mai, ma na kulanakauhale a pau, nana e ao aku ma kana, na heluheluia no hoi kana maloko o na halehalawai, i na la Sabati a pau.
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
Alaila manao iho la na lunaolelo, a me ua lunakahiko, a me ka ekalesia a pau, he mea pono ke hoouna aku me Paulo laua o Barenaba, i mau kanaka i waeia, mailoko mai o lakou, i Anetioka, o Iuda i kapaia o Baresaba, a me Sila, he mau kanaka koikoi laua mawaena o na hoahanau.
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
Palapala aku la lakou, ma ko lakou lima, penei: Ke aloha aku nei na lunaolelo, a me na lunakahiko, a me na hoahanau, i na hoahanau o na lahuikanaka e ma Anetioka, a ma Suria, a ma Kilikia;
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
No ka mea, ua lohe makou i kekahi poe hele aku, mai o makou aku, ua hoohihia ia oukou i na olelo, me ka hoohuli e ana i ko oukou uhane, i ka i ana ae, E okipoepoeia oukou, a e malama i ke kanawai; aole makou i kauoha aku ia lakou pela.
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
I ko makou akoakoa lokahi ana, manao makou, he mea maikai ke hoouna aku ia oukou i kekahi mau kanaka i kohoia, i hele pu me ka makou mau mea i alohaia, me Barenaba lana o Paulo.
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
Ua haawi ia mau kanaka i ko laua ola no ka inoa o ko kakou Haku o Iesu Kristo.
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
Nolaila, ua hoouna no hoi makou ia Iuda, laua me Sila, a na laua no e hai ana aku ma ka olelo i keia mau mea hookahi no.
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
No ka mea, ua manao ka Uhane Hemolele a me makou no hoi, aole e kau maluna o oukou, i kekahi mea kaumaha nui aku; o keia mau mea e pono ai wale no;
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
E hookaaokoa i ka io i mohaiia no na kii, a me ke koko, a me na mea i umi wale ia, a mo ka moe kolohe. Ina e pili ole oukou ia mau mea, ua hana maikai oukou. Aloha oukou.
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
A kuuia mai la lakou, hele lakou i Anetioka; a hoakoakoa iho la lakou i ka ahakanaka, haawi aku la lakou i ua palapala la.
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.
A i ko lakou heluhelu ana, olioli lakou no ka olelo hoolana.
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
He mau kaula no hoi o Iuda laua me Sila, a hooikaika aku la iaua i na hoahanau, me na olelo he nui loa, a hookupaa iho la ia lakou.
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
Noho iho la lakou i kokahi wa, kuu maikai ia'ku la lakou, mai na hoahanau aku, i hele aku i na lunaolelo.
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
Ua maikai no hoi i ko Sila manao e noho malaila.
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
A o Paulo laua o Barenaba, a me kekahi poe nui e ae, noho no lakou ma Anetioka, o ao ana, a e hai ana i ka olelo a ka Haku.
36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
A hala kekahi mau la, i mai la o Paulo ia Barenaba, E hele hon kaua o ike i ko kaua mau hoahanau ma na kulanakauhale a pau a kaua i hai aku ai i ka olelo a ka Haku, pehea i noho la.
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
Manao paa iho la o Barenaba, e lawe pu aku ia Ieane i kapaia o Mareko.
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
Aole nae i makemake o Paulo, e lawe pu i ka mea i haalele mai ia laua ma Pamepulia, a hele pu ole akai me laua i ka hana.
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
Nolaila, hoopaapaa ikaika ae la laua, a hookaawale iho la kekahi I kekahi; lawe pu aku la o Barenaba ia Mareko, a holo aku la i Kupero.
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
Koho aku la o Paulo ia Sila, a hele aku la, me ka haawiia i ka lokomaikai o ko Akua e na hoahanau.
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.
Hele aku la i Suria, a me Kilikia, e hookupaa aku ana i na ekalesia.
