Дії 15
1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
Bi nitianba yaaba n den ñani Jude ki cua Sili ya Antiosa den bangi ti kpiiba ki tua: Yi yaa kua ku koanciagu nani Musa n bili maama yi kan tindi.
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
Polo leni Banabasa den yie bipo ki waagi ki nia leni ba leni u paalu. Lani yaapo li kani yaaba den jagi ki bili ke Polo leni Banabasa leni bi siiga bi tianba baa gedini laa maama Jelusama Jesu tondiba leni li kani nikpeliba po.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
Kilisiti n yini yaaba Antiosa po den todi ba li sancenli po. Bi den poandi Fenisi leni Samali diema kuli ki togidi bi nilanba n den lebidi ki daani maama ki teni ke lanpo bi kpiiba kuli pala mangi hali boncianla laa maama po.
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
Ban den pundi Jelusalema, Kilisiti n yini yaaba, bi tondiba leni bi nikpeliba den biali ba. Bi den togidi U Tienu n tuuni leni ba ki tiendi yaala kuli.
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
Li sua ke Falisieninba cagili siiga, bi tianba yaaba n den daani den fii ki yedi ke li tie tiladi bi nilanba n kua ku koanciagu ki go waani ba ban kubi Musa balimaama.
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
Jesu tondiba leni bi nikpeliba den taani ki baa juogi laa maama po.
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
Ban den juogi juogi ŋali boncianla Pieli den fii ki yedi ba: N kpiiba yibani ke li waagi leni U Tienu n den gandi nni yi siiga, ke min yaa wangi bi nilanba o laabaaliŋamo maama, ke ban tuo ki daani.
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
U Tienu yua n bani bi niba pala kuli den tieni bi po seedi wan den puni ba U Tienu Fuoma Yua nani wan den puni ti moko maama.
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
Waa den tieni gagidima ba kuli tinba leni bani siiga kelima o den ŋuudi ki ŋanbi bani moko yaa pala kelima ban den daani yeni po.
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
Lanwani be yaa po ke yi moadi ki baa biigi U Tienu, ki bua ki tuni bi ŋoadikaaba ya tugili ke tinba leni ti yaajanba kuli n kaa fidi ki tugi yaali.
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
Ama ti daani ke ti tindi kelima ti Diedo Jesu kilisiti ŋanbili po nani bani moko yeni.
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
Li nitaanli yeni kuli den ŋmini suo ki cengi Banabasa leni Polo n bi togidi U Tienu n den teni ke bi tieni ya bancianma leni ya bonlidinkaala bi nilanba siiga.
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
Ban den maadi ki gbeni, Jaka den yedi:
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
N kpiiba, cengi mani nni. Simono togidi U Tienu n den kpa noanli ki laa bi nilanba po maama, ki gandi bi siiga ya niba n baa tie o nibuolu.
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
Laa maama taa leni bi sawalipuaba maama nani lan diani i diani nni maama ki yedi:
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
Lani yaa pendi n baa goa cua ki go sieni Dafidi diegu yaagu n baa. N baa fiini ku diegbebuona, ki go maa ki sieni gu.
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
lanwani yaa nisaali n sieni kuli baa lingi o Diedo, bani min yini yaaba ke ban tua n niba yeni.
O Diedo, yua n tiendi wan jagi yaala, ŋali yogu yeni n yedi yeni. (aiōn g165)
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
Jaka den pugini ki yedi: Lani tin sua yaala tie ke tin da bili bi nilanba po yaala n pa, bani yaaba n lebidi ki ŋoadi U Tienu yeni.
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
Ama tin diani ki waani ba ke ban kubi bi yula, ki da biidi bi yula ki je i buli padijiema kuli, ki go kubi bi yula leni mi conconma buoli, ki da ŋmani ti yansoadikaadi ki da ŋmani mi soama.
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
Kelima ki cili ŋali yogu li den pia dogu nni kuli yaaba n wangi Musa balimaama, kelima bi den cogi ma mi fuodima daali kuli li balimaama bangima diena nni.
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
Lane Jesu tondiba leni bi nikpeliba leni kilisiti n yini yaaba kuli den sua ke li pundi ban gandi bi siiga bi nitianba, ki soani ba ban yegi leni Polo leni Banabasa ki gedi Antiosa. Bi den gandi Jude ke bi yi o Basabasa, leni Silasa bani bi kpiiba n den jigindi yaaba.
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
Bi den soani ba leni li tili ke li yedi: Tinba, yi kpiiba, Jesu tondiba leni bi nikpeliba, ti fuondi yinba yaaba n tie nilanba ki tie kpiiba ki ye Antiosa, Sili, leni Silisi yaa diema nni kuli.
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
Ti gbadi ke ti siiga yaaba bi tianba den gedi yipo, ti ki den teni yaaba ñoabonli ba kuli, ke bi ban maadi ya maama n yagi yi yama ki jieni yi.
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
Li tie lani yaapo ke ti kuli taani yanyenma ki sua ke li ŋani tin gandi bi niba ki soani ba ban yegi leni ti buakaaba Banabasa leni Polo,
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
yaaba n den luni bi miana ti Diedo Jesu Kilisiti yaa yeli po.
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
Lani yaa po ti soani yi kani Jude leni Silasa ke ban yaadi ki maadi leni yi tin diani yaala li naa tili nni.
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
U Tienu Fuoma Yua leni tinba kuli taa yanyenma ki sua ke li ŋani tin da tuni yi tugitoali kali yaali n tie tie tiladi na.
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
Lani n tie yin kubi yi yula ki da je i buli padijiema ki da go ŋmani mi soama, ki da ŋmani ti yansoadikaadi, ki go kubi yi yula ki da conbi conconbuoluba kuli. Li baa ŋani yipo yin yaa kubi yi yula ki da tieni lankuli. U Tienu n waani ti tiyaba!
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
Lani Kilisiti n yini yaaba den cabi bi tondiba yeni ke bi guani Antiosa. Bi den teni li tili yaa nilugu n den taani yeni.
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.
Bi den cogi li ke li mangi ba ki go paagi bi pala.
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
Jude leni Silasa, yaaba n tie bani biba sawalipuaba, den tundi bi kpiiba ki paagi bi pala ke ban yaa se ke li pa li dandanli nni.
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
Ban den tieni li kani danaba, bi kpiiba den cabi ba leni mi yanduanma ke ban lebidi ki guani yaaba n den soani ba po.
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
Ama Silasa den sua ke li ŋani wan go sedi li kani waamu.
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
Polo leni Banabasa den waagi Antiosa, bani leni nitoaba boncianla ki bangi ki go wangi o Diedo maama.
36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
Danaba n den pendi, Polo den yedi Banabasa: Tin guani tin den wangi o Diedo laabaaliŋamo yaa dogi nni kuli, ki ban le lan tie ti kpiiba po maama.
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
Banabasa den bua ki ta Jan ban yi yua Maka wan yegi leni ba.
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
Ama Polo den sua ke laa pundi ban go taa yua n den paadi leni ba Panfila diema nni kaa go ciani ba bi tuonli nni.
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
Mi niama den tieni bi siiga ŋali ke bi paadi leni bi yaba. Banabasa den ta Maka ke bi duodi ki kua ku ñinbiagu ki duodi ki gedi Sipila kpendegili po.
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
Polo den gandi Silasa wan yegi leni o. Bi kpiiba den mia o Diedo wan yaa ŋanbidi bi po, ke o fii ki gedi lipo.
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.
O den goagoadi Sili diema nni leni Silisi yaa diema nni kuli ki pugindi Kilisiti nitaanli li papaali.
