Дії 15
1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
Khyang avange cun Judah khaw üngka naw Antioka law u lü, “Mosia thuma mäiha nami vun am nami mawih üng küikyannak am nami yah khai” tia, jumeikie ami jah mthei.
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
Acune am Pawluh ja Banabah cun aktäa ngcuh u se, Pawluh ja Banabah cun angsä avange am, acuna ngthua phäha, Jerusalema vekiea Ngsäe ja sangcim ngvaiea veia hang cit khaiea ami mkhyäp.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
Sangcime naw jah tha u se, ani naw khyangmjükcee ami nghlat law bea mawng cun Phonisia ja Samarih avan üng cit hü ni lü ani pyena kyase, jumeikie naküt ani jah jesak.
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
Jerusalem ani jäng pha üng, sangcime, Ngsäe ja, sangcim ngvaie naw jah na je na u se, Pamhnam naw a jah summangei naküt ani jah mtheh.
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
Acunsepi, Pharisee üngka, jumeiki avange tho law u lü, “Khyangmjükcee naw ami vun ami mawi vaia kyaki, Mosia thum pi ami läk vaia jah mtheh vai” ami ti.
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
Ngsäe ja sangcim ngvaie cun, acuna ngthu ngai khaiea ngcunkie.
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
Ami ngcuh käna Pita naw ngdüi law lü, “Benae aw, khyangmjükcee naw, keia üngkhyüha thangkdaw ngja u lü, jumei khaiea ajana Pamhnam naw nangmi üngkhyüh ana mcawn tia nami ksingki.
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
Acunüng, mlung ksingkia Pamhnam naw mimi a jah peta mäiha, Ngmüimkhya Ngcim cun khyangmjükceea veia pi jah peki.
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
Mimi ja amimi, mi hngalangnak am ve, jumeikiea kyase ami mkhyekatnak jah mhlätki.
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
Acunakyase, mimi ja mi pupae naw pi am ami kpüieia phüi cun ivaia jumeikie am jah phüi hlüsak u lü, Pamhnam nami mhnüteiki ni?
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
Mimi cun pi amimia mäiha mi jum u lü, Bawi Jesuha bäkhäknak am küikyannak mi yahki” tia a pyen.
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
Khyange cun Banabah ja Pawluh naw, Pamhnam naw jah summangei se, khyangmjükceea veia müncamnak ja cäicatnake ani bilawha mawng, ani jah mtheh üng käh khikhe u lü, ngaikie.
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
Cunüng ani pyen law päng ja Jakuk naw pi pyen hnga lü, “Benae aw, ka pyen na ngai ua,
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
Pamhnam naw akcüka khyangmjükcee üngka, avange a phäha jah xü lü amimi jah bükteng khaia a lawa mawng cun, Sihmon naw ana pyen pänga kyaki.
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
Acuna ngthu cun sahmaea ngthu am tängki.
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
Cangcim üng: ‘Acun käna nghlat be lü, Davita khaw ka pyang be khai, apyehnak naküt pi ka mdüi be khai;
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
Khyang akcee ja khyangmjükcee, ka ngming am ka jah khüe naküt pi ka veia law khaie.
Khawmdeka ngtüi üng tün lü, hina ngthu jah mthehkia Bawipa naw ti ve’ tia pyenki. (aiōn g165)
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
Acunakyase, khyangmjükcee üng, Pamhnama veia nghlat lawki he cun käh jah khuimkha u lü,
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
juktuh üng pet, käh ngcimki eiawk, hüipawmnak, khisa käh sawi u lü hnim ja thi käh ami ei vaia, ami veia ca jah kbi üng daw khai tia ngai veng.
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
Mosia thum cun sinakoka sabbath naküt üng khe khawia kya lü, mlüh naküt üng acuna ngthu cun sang päng kyaki” a ti.
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
Ngsäe, angvaie ja sangcime naküt naw, mimi üngka khyang xü u lü, Pawluh ja Banabaha veia Antioka tüih üng daw khai ami ti; ami jah xüe cun ami jah leisawnga kyaki. Ami ngming cun, Judah ami ti Barsaba ja, Tilah a kyaki. Acun xawi cun jumeikie üng angvai xawia kyaki.
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
Hikba ani xawi üng ca ami ja kbi cun, “Ngsäe ja benae üng sangcim ngvaie naw, Antiok, Siria khaw ja, Kilikih khawa vekiea khyangmjükcee, ning jah hnukset ve u.
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
Khyang avange naw, keimi naw am kami jah mtheha, keimi üngka naw law u lü, ‘Nangmi, nami vun nami mawi vai, thum nami läk vai’ tia, nami mlung ning jah bawngbaisakie tia ngja u lü,
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
mi Bawi Jesuha ngminga phäha Banabah ja Pawluh cun naw xünnak am mcehnaki xawi,
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
kami ja mhlänaka Banabah ja Pawluh, Bawipa Jesuh Khritawa phäh ami sak käh mceh naki xawi, atänga ja xü u lü, nami veia kami jah tüih law vaia kami jah tak,
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
ahina mawngma ning jah mtheh law khai xawia, Judah ja Tilah cun nami veia kami ja tüih law.
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
Ngmüimkhya Ngcim ja keimi naw atänga, yühkia phüi cun nami khana mtai üng am daw khaia ngai ve üng,
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
juktuh peta eiawk, khisaa thi, kbüh lü hnima sa käh jah ei u lü hüipawmnak jah cehta ua; ahina ngkhaw nami jah cehtak üng ta nami phäha daw khai ni. Mya u lü ve u” tia ami yuk.
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
Acukba ami jah tüih cun cit ni lü, Antiok phaki xawi; acunüng, khyange jah khü ni lü, ca cun ani jah pet.
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.
Ami khe law päng ja, ami ja mcäinaka ngthua phäha aktäa jekie.
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
Judah ja Tilah cun sahmaa pi kyaki xawia kya lü, ngthu khawha am, benae jah mcäi ni lü, khawvei ktha ani jah pet.
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
Acua khawvei ani ve käna, jah tüih lawki hea veia nghlat be khai xawia, benae naw dim’yenak am ami jah tüih be.
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
Acunsepi, Tilah cun amät ve hütki.
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
Pawluh ja Banabah cun Antiok khyang khawhah am ve yüm lü, Bawipa ngthu jah mtheimthang ni lü atänga veki xawi.
36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
Khawveica angsawk law käna, Pawluh naw Banabaha veia, “Tuhkbäih ni cit be lü, Bawipa ngthu ni sangnaka khaw naküta bena vekie veia cit hü lü ami vecawh ni jah bükteng hü vai” a ti.
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
Banabah naw, Johan Makuh ami ti cun ani veia cehpüi vaia a täng,
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
Pampulih khaw üngka naw ja hawih hüt lü, khüibi bi khaia ani hlawnga am cit hngakia kyase, Pawluh naw ta Makuh ani hlawng cehpüi vaia am jum.
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
Acunakyase, aktäa ngcuhki xawi, ngtai law ni lü, Banabah naw Makuh cun a hlawnga cehpüi lü, Kuparuha mlawng am citki xawi.
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
Pawluh naw Tilah a xü; acunüng, jumeikie naw Bawipa bäkhäknak ami mcei vai ja ngthu ami jah pet.
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.
Sangcime jah khäng hüsak lü Siria ja Kilikih khaw avan üng cit hüki.
