< Дії 13 >

1 А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.
અપરઞ્ચ બર્ણબ્બાઃ, શિમોન્ યં નિગ્રં વદન્તિ, કુરીનીયલૂકિયો હેરોદા રાજ્ઞા સહ કૃતવિદ્યાભ્યાસો મિનહેમ્, શૌલશ્ચૈતે યે કિયન્તો જના ભવિષ્યદ્વાદિન ઉપદેષ્ટારશ્ચાન્તિયખિયાનગરસ્થમણ્ડલ્યામ્ આસન્,
2 Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“
તે યદોપવાસં કૃત્વેશ્વરમ્ અસેવન્ત તસ્મિન્ સમયે પવિત્ર આત્મા કથિતવાન્ અહં યસ્મિન્ કર્મ્મણિ બર્ણબ્બાશૈલૌ નિયુક્તવાન્ તત્કર્મ્મ કર્ત્તું તૌ પૃથક્ કુરુત|
3 Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
તતસ્તૈરુપવાસપ્રાર્થનયોઃ કૃતયોઃ સતોસ્તે તયો ર્ગાત્રયો ર્હસ્તાર્પણં કૃત્વા તૌ વ્યસૃજન્|
4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.
તતઃ પરં તૌ પવિત્રેણાત્મના પ્રેરિતૌ સન્તૌ સિલૂકિયાનગરમ્ ઉપસ્થાય સમુદ્રપથેન કુપ્રોપદ્વીપમ્ અગચ્છતાં|
5 Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.
તતઃ સાલામીનગરમ્ ઉપસ્થાય તત્ર યિહૂદીયાનાં ભજનભવનાનિ ગત્વેશ્વરસ્ય કથાં પ્રાચારયતાં; યોહનપિ તત્સહચરોઽભવત્|
6 А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.
ઇત્થં તે તસ્યોપદ્વીપસ્ય સર્વ્વત્ર ભ્રમન્તઃ પાફનગરમ્ ઉપસ્થિતાઃ; તત્ર સુવિવેચકેન સર્જિયપૌલનામ્ના તદ્દેશાધિપતિના સહ ભવિષ્યદ્વાદિનો વેશધારી બર્યીશુનામા યો માયાવી યિહૂદી આસીત્ તં સાક્ષાત્ પ્રાપ્તવતઃ|
7 Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.
તદ્દેશાધિપ ઈશ્વરસ્ય કથાં શ્રોતું વાઞ્છન્ પૌલબર્ણબ્બૌ ન્યમન્ત્રયત્|
8 Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.
કિન્ત્વિલુમા યં માયાવિનં વદન્તિ સ દેશાધિપતિં ધર્મ્મમાર્ગાદ્ બહિર્ભૂતં કર્ત્તુમ્ અયતત|
9 Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,
તસ્માત્ શોલોઽર્થાત્ પૌલઃ પવિત્રેણાત્મના પરિપૂર્ણઃ સન્ તં માયાવિનં પ્રત્યનન્યદૃષ્ટિં કૃત્વાકથયત્,
10 і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?
હે નરકિન્ ધર્મ્મદ્વેષિન્ કૌટિલ્યદુષ્કર્મ્મપરિપૂર્ણ, ત્વં કિં પ્રભોઃ સત્યપથસ્ય વિપર્ય્યયકરણાત્ કદાપિ ન નિવર્ત્તિષ્યસે?
11 І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.
અધુના પરમેશ્વરસ્તવ સમુચિતં કરિષ્યતિ તેન કતિપયદિનાનિ ત્વમ્ અન્ધઃ સન્ સૂર્ય્યમપિ ન દ્રક્ષ્યસિ| તત્ક્ષણાદ્ રાત્રિવદ્ અન્ધકારસ્તસ્ય દૃષ્ટિમ્ આચ્છાદિતવાન્; તસ્માત્ તસ્ય હસ્તં ધર્ત્તું સ લોકમન્વિચ્છન્ ઇતસ્તતો ભ્રમણં કૃતવાન્|
12 Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
એનાં ઘટનાં દૃષ્ટ્વા સ દેશાધિપતિઃ પ્રભૂપદેશાદ્ વિસ્મિત્ય વિશ્વાસં કૃતવાન્|
13 І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
તદનન્તરં પૌલસ્તત્સઙ્ગિનૌ ચ પાફનગરાત્ પ્રોતં ચાલયિત્વા પમ્ફુલિયાદેશસ્ય પર્ગીનગરમ્ અગચ્છન્ કિન્તુ યોહન્ તયોઃ સમીપાદ્ એત્ય યિરૂશાલમં પ્રત્યાગચ્છત્|
14 А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
પશ્ચાત્ તૌ પર્ગીતો યાત્રાં કૃત્વા પિસિદિયાદેશસ્ય આન્તિયખિયાનગરમ્ ઉપસ્થાય વિશ્રામવારે ભજનભવનં પ્રવિશ્ય સમુપાવિશતાં|
15 А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“
વ્યવસ્થાભવિષ્યદ્વાક્યયોઃ પઠિતયોઃ સતો ર્હે ભ્રાતરૌ લોકાન્ પ્રતિ યુવયોઃ કાચિદ્ ઉપદેશકથા યદ્યસ્તિ તર્હિ તાં વદતં તૌ પ્રતિ તસ્ય ભજનભવનસ્યાધિપતયઃ કથામ્ એતાં કથયિત્વા પ્રૈષયન્|
16 Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!
અતઃ પૌલ ઉત્તિષ્ઠન્ હસ્તેન સઙ્કેતં કુર્વ્વન્ કથિતવાન્ હે ઇસ્રાયેલીયમનુષ્યા ઈશ્વરપરાયણાઃ સર્વ્વે લોકા યૂયમ્ અવધદ્ધં|
17 Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,
એતેષામિસ્રાયેલ્લોકાનામ્ ઈશ્વરોઽસ્માકં પૂર્વ્વપરુષાન્ મનોનીતાન્ કત્વા ગૃહીતવાન્ તતો મિસરિ દેશે પ્રવસનકાલે તેષામુન્નતિં કૃત્વા તસ્માત્ સ્વીયબાહુબલેન તાન્ બહિઃ કૃત્વા સમાનયત્|
18 і літ із сорок Він їх годував у пустині,
ચત્વારિંશદ્વત્સરાન્ યાવચ્ચ મહાપ્રાન્તરે તેષાં ભરણં કૃત્વા
19 а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,
કિનાન્દેશાન્તર્વ્વર્ત્તીણિ સપ્તરાજ્યાનિ નાશયિત્વા ગુટિકાપાતેન તેષુ સર્વ્વદેશેષુ તેભ્યોઽધિકારં દત્તવાન્|
20 ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.
પઞ્ચાશદધિકચતુઃશતેષુ વત્સરેષુ ગતેષુ ચ શિમૂયેલ્ભવિષ્યદ્વાદિપર્ય્યન્તં તેષામુપરિ વિચારયિતૃન્ નિયુક્તવાન્|
21 А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.
તૈશ્ચ રાજ્ઞિ પ્રાર્થિતે, ઈશ્વરો બિન્યામીનો વંશજાતસ્ય કીશઃ પુત્રં શૌલં ચત્વારિંશદ્વર્ષપર્ય્યન્તં તેષામુપરિ રાજાનં કૃતવાન્|
22 А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.
પશ્ચાત્ તં પદચ્યુતં કૃત્વા યો મદિષ્ટક્રિયાઃ સર્વ્વાઃ કરિષ્યતિ તાદૃશં મમ મનોભિમતમ્ એકં જનં યિશયઃ પુત્રં દાયૂદં પ્રાપ્તવાન્ ઇદં પ્રમાણં યસ્મિન્ દાયૂદિ સ દત્તવાન્ તં દાયૂદં તેષામુપરિ રાજત્વં કર્ત્તુમ્ ઉત્પાદિતવાન|
23 За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,
તસ્ય સ્વપ્રતિશ્રુતસ્ય વાક્યસ્યાનુસારેણ ઇસ્રાયેલ્લોકાનાં નિમિત્તં તેષાં મનુષ્યાણાં વંશાદ્ ઈશ્વર એકં યીશું (ત્રાતારમ્) ઉદપાદયત્|
24 як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.
તસ્ય પ્રકાશનાત્ પૂર્વ્વં યોહન્ ઇસ્રાયેલ્લોકાનાં સન્નિધૌ મનઃપરાવર્ત્તનરૂપં મજ્જનં પ્રાચારયત્|
25 А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.
યસ્ય ચ કર્મ્મણો ભારં પ્રપ્તવાન્ યોહન્ તન્ નિષ્પાદયન્ એતાં કથાં કથિતવાન્, યૂયં માં કં જનં જાનીથ? અહમ્ અભિષિક્તત્રાતા નહિ, કિન્તુ પશ્યત યસ્ય પાદયોઃ પાદુકયો ર્બન્ધને મોચયિતુમપિ યોગ્યો ન ભવામિ તાદૃશ એકો જનો મમ પશ્ચાદ્ ઉપતિષ્ઠતિ|
26 Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.
હે ઇબ્રાહીમો વંશજાતા ભ્રાતરો હે ઈશ્વરભીતાઃ સર્વ્વલોકા યુષ્માન્ પ્રતિ પરિત્રાણસ્ય કથૈષા પ્રેરિતા|
27 Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
યિરૂશાલમ્નિવાસિનસ્તેષામ્ અધિપતયશ્ચ તસ્ય યીશોઃ પરિચયં ન પ્રાપ્ય પ્રતિવિશ્રામવારં પઠ્યમાનાનાં ભવિષ્યદ્વાદિકથાનામ્ અભિપ્રાયમ્ અબુદ્ધ્વા ચ તસ્ય વધેન તાઃ કથાઃ સફલા અકુર્વ્વન્|
28 і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
પ્રાણહનનસ્ય કમપિ હેતુમ્ અપ્રાપ્યાપિ પીલાતસ્ય નિકટે તસ્ય વધં પ્રાર્થયન્ત|
29 Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
તસ્મિન્ યાઃ કથા લિખિતાઃ સન્તિ તદનુસારેણ કર્મ્મ સમ્પાદ્ય તં ક્રુશાદ્ અવતાર્ય્ય શ્મશાને શાયિતવન્તઃ|
30 Але Бог воскресив Його з мертвих!
કિન્ત્વીશ્વરઃ શ્મશાનાત્ તમુદસ્થાપયત્,
31 Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.
પુનશ્ચ ગાલીલપ્રદેશાદ્ યિરૂશાલમનગરં તેન સાર્દ્ધં યે લોકા આગચ્છન્ સ બહુદિનાનિ તેભ્યો દર્શનં દત્તવાન્, અતસ્ત ઇદાનીં લોકાન્ પ્રતિ તસ્ય સાક્ષિણઃ સન્તિ|
32 І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,
અસ્માકં પૂર્વ્વપુરુષાણાં સમક્ષમ્ ઈશ્વરો યસ્મિન્ પ્રતિજ્ઞાતવાન્ યથા, ત્વં મે પુત્રોસિ ચાદ્ય ત્વાં સમુત્થાપિતવાનહમ્|
33 що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“
ઇદં યદ્વચનં દ્વિતીયગીતે લિખિતમાસ્તે તદ્ યીશોરુત્થાનેન તેષાં સન્તાના યે વયમ્ અસ્માકં સન્નિધૌ તેન પ્રત્યક્ષી કૃતં, યુષ્માન્ ઇમં સુસંવાદં જ્ઞાપયામિ|
34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“
પરમેશ્વરેણ શ્મશાનાદ્ ઉત્થાપિતં તદીયં શરીરં કદાપિ ન ક્ષેષ્યતે, એતસ્મિન્ સ સ્વયં કથિતવાન્ યથા દાયૂદં પ્રતિ પ્રતિજ્ઞાતો યો વરસ્તમહં તુભ્યં દાસ્યામિ|
35 Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“
એતદન્યસ્મિન્ ગીતેઽપિ કથિતવાન્| સ્વકીયં પુણ્યવન્તં ત્વં ક્ષયિતું ન ચ દાસ્યસિ|
36 Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.
દાયૂદા ઈશ્વરાભિમતસેવાયૈ નિજાયુષિ વ્યયિતે સતિ સ મહાનિદ્રાં પ્રાપ્ય નિજૈઃ પૂર્વ્વપુરુષૈઃ સહ મિલિતઃ સન્ અક્ષીયત;
37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.
કિન્તુ યમીશ્વરઃ શ્મશાનાદ્ ઉદસ્થાપયત્ સ નાક્ષીયત|
38 Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.
અતો હે ભ્રાતરઃ, અનેન જનેન પાપમોચનં ભવતીતિ યુષ્માન્ પ્રતિ પ્રચારિતમ્ આસ્તે|
39 І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.
ફલતો મૂસાવ્યવસ્થયા યૂયં યેભ્યો દોષેભ્યો મુક્તા ભવિતું ન શક્ષ્યથ તેભ્યઃ સર્વ્વદોષેભ્ય એતસ્મિન્ જને વિશ્વાસિનઃ સર્વ્વે મુક્તા ભવિષ્યન્તીતિ યુષ્માભિ ર્જ્ઞાયતાં|
40 Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
અપરઞ્ચ| અવજ્ઞાકારિણો લોકાશ્ચક્ષુરુન્મીલ્ય પશ્યત| તથૈવાસમ્ભવં જ્ઞાત્વા સ્યાત યૂયં વિલજ્જિતાઃ| યતો યુષ્માસુ તિષ્ઠત્સુ કરિષ્યે કર્મ્મ તાદૃશં| યેનૈવ તસ્ય વૃત્તાન્તે યુષ્મભ્યં કથિતેઽપિ હિ| યૂયં ન તન્તુ વૃત્તાન્તં પ્રત્યેષ્યથ કદાચન||
41 „Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“
યેયં કથા ભવિષ્યદ્વાદિનાં ગ્રન્થેષુ લિખિતાસ્તે સાવધાના ભવત સ કથા યથા યુષ્માન્ પ્રતિ ન ઘટતે|
42 А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.
યિહૂદીયભજનભવનાન્ નિર્ગતયોસ્તયો ર્ભિન્નદેશીયૈ ર્વક્ષ્યમાણા પ્રાર્થના કૃતા, આગામિનિ વિશ્રામવારેઽપિ કથેયમ્ અસ્માન્ પ્રતિ પ્રચારિતા ભવત્વિતિ|
43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
સભાયા ભઙ્ગે સતિ બહવો યિહૂદીયલોકા યિહૂદીયમતગ્રાહિણો ભક્તલોકાશ્ચ બર્ણબ્બાપૌલયોઃ પશ્ચાદ્ આગચ્છન્, તેન તૌ તૈઃ સહ નાનાકથાઃ કથયિત્વેશ્વરાનુગ્રહાશ્રયે સ્થાતું તાન્ પ્રાવર્ત્તયતાં|
44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.
પરવિશ્રામવારે નગરસ્ય પ્રાયેણ સર્વ્વે લાકા ઈશ્વરીયાં કથાં શ્રોતું મિલિતાઃ,
45 Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
કિન્તુ યિહૂદીયલોકા જનનિવહં વિલોક્ય ઈર્ષ્યયા પરિપૂર્ણાઃ સન્તો વિપરીતકથાકથનેનેશ્વરનિન્દયા ચ પૌલેનોક્તાં કથાં ખણ્ડયિતું ચેષ્ટિતવન્તઃ|
46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось. (aiōnios g166)
તતઃ પૌલબર્ણબ્બાવક્ષોભૌ કથિતવન્તૌ પ્રથમં યુષ્માકં સન્નિધાવીશ્વરીયકથાયાઃ પ્રચારણમ્ ઉચિતમાસીત્ કિન્તું તદગ્રાહ્યત્વકરણેન યૂયં સ્વાન્ અનન્તાયુષોઽયોગ્યાન્ દર્શયથ, એતત્કારણાદ્ વયમ્ અન્યદેશીયલોકાનાં સમીપં ગચ્છામઃ| (aiōnios g166)
47 Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“
પ્રભુરસ્માન્ ઇત્થમ્ આદિષ્ટવાન્ યથા, યાવચ્ચ જગતઃ સીમાં લોકાનાં ત્રાણકારણાત્| મયાન્યદેશમધ્યે ત્વં સ્થાપિતો ભૂઃ પ્રદીપવત્||
48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували. (aiōnios g166)
તદા કથામીદૃશીં શ્રુત્વા ભિન્નદેશીયા આહ્લાદિતાઃ સન્તઃ પ્રભોઃ કથાં ધન્યાં ધન્યામ્ અવદન્, યાવન્તો લોકાશ્ચ પરમાયુઃ પ્રાપ્તિનિમિત્તં નિરૂપિતા આસન્ તે વ્યશ્વસન્| (aiōnios g166)
49 І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.
ઇત્થં પ્રભોઃ કથા સર્વ્વેદેશં વ્યાપ્નોત્|
50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
કિન્તુ યિહૂદીયા નગરસ્ય પ્રધાનપુરુષાન્ સમ્માન્યાઃ કથિપયા ભક્તા યોષિતશ્ચ કુપ્રવૃત્તિં ગ્રાહયિત્વા પૌલબર્ણબ્બૌ તાડયિત્વા તસ્માત્ પ્રદેશાદ્ દૂરીકૃતવન્તઃ|
51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.
અતઃ કારણાત્ તૌ નિજપદધૂલીસ્તેષાં પ્રાતિકૂલ્યેન પાતયિત્વેકનિયં નગરં ગતૌ|
52 А учні сповня́лися радощів і Духа Святого.
તતઃ શિષ્યગણ આનન્દેન પવિત્રેણાત્મના ચ પરિપૂર્ણોભવત્|

< Дії 13 >