Дії 11
1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.
But the apostles and brethren being throughout Judea heard that the Gentiles also received the word of God.
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,
And when Peter went tip to Jerusalem, those of the circumcision interviewed him, say
3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“
that, You went in unto men having uncircumcision, and ate with them.
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
And Peter beginning expounded unto them consecutively, saying,
5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
I was praying in the city Joppa: and I saw a vision in an ecstasy, A certain vessel, like a great sheet, descending from the heaven, sitting down by four rope ends; and came even unto me:
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
into which looking, I was investigating, and I saw quadrupeds of the earth, and wild beasts, and creeping things, and the birds of the heaven.
7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“
And I also heard a voice saying to me, Arising, Peter; slay and eat.
8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“
And I said, By no means, Lord: because nothing unconsecrated or unclean has ever entered into my mouth.
9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“
And a voice a second time was heard from heaven, Whatsoever things God has cleansed, consider thou not unconsecrated.
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
And this took place three times: and all things were again taken up into the heaven.
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.
And, behold, immediately three men were standing at the house in which we were, having been sent to me from Cornelius.
12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
And the Spirit said to me, to go with them, doubting nothing. And these six brethren went along with me, and we entered into the house of the man.
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,
And he proclaimed to us how he saw an angel standing in his house, and saying, Send to Joppa, and call for Simon, who is called Peter;
14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.
who will speak words to you, by which you and your whole family may be saved.
15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.
And when I began to speak, the Holy Ghost fell on them, as on us at the beginning.
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.
And I remembered the word of the Lord, as He said, John indeed baptized with water; but you shall be baptized with the Holy Ghost.
17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“
Since then God gave unto them the equal gift, as also unto us, believing on the Lord Jesus Christ; who was I, to be able to resist God?
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“
And hearing these things, they acquiesced, and glorified God, saying, Then God has also given unto the Gentiles repentance unto life.
19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.
Then indeed those having been dispersed abroad on account of the persecution prevailing over Stephen came through even to Phoenicia, and Cyprus, and Antioch, speaking the word to no one except Jews only.
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.
And of them there were certain Cyprian and Cyrenean men, who, having come into Antioch, were speaking to the Greeks also, preaching the gospel of the Lord Jesus.
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
And the hand of the Lord was with them: and a great number having believed, turned to the Lord.
22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.
And the word was heard in the ears of the church in Jerusalem concerning them: and they sent Barnabas to Antioch.
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
Who, coming, and seeing the grace of God, rejoiced, and continued to exhort all, with purpose of heart to abide with the Lord:
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!
because he was a good man, and full of the Holy Ghost and faith. And a great multitude was added to the Lord.
25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.
And he went away to Tarsus, to hunt up Saul: and having found him, led him to Antioch.
26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.
And it happened unto them, a whole year indeed they assembled in the church, and taught a great multitude: and the disciples were first called Christians in Antioch.
27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.
And during those days prophets came from Jerusalem to Antioch.
28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.
And one of them by name Agabus, standing up, signified through the Spirit that there is about to be a great famine throughout the whole world: which took place under the reign of Claudius.
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
And they determined that each one of them should send to the ministry to the brethren dwelling in Judea, as each one of the disciples was prosperous;
30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.
and this they did, sending to the elders by the hands of Barnabas and Saul.
