3 Івана 1
1 Ста́рець — улю́бленому Гаєві, якого я направду люблю́.
Старец - возлюбленному Гаию, которого я люблю по истине.
2 Улю́блений, — я молюся, щоб добре вело́ся в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре веде́ться душі твоїй.
Возлюбленный! Молюсь, чтобы ты здравствовал и преуспевал во всем, как преуспевает душа твоя.
3 Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засві́дчили правду твою, як ти живеш у правді.
Ибо я весьма обрадовался, когда пришли братия и засвидетельствовали о твоей верности, как ты ходишь в истине.
4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
Для меня нет большей радости, как слышать, что дети мои ходят в истине.
5 Улю́блений, — вірно ти чи́ниш, як що робиш для братті та для чужи́нців, —
Возлюбленный! Ты как верный поступаешь в том, что делаешь для братьев и для странников.
6 вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,
Они засвидетельствовали перед церковью о твоей любви. Ты хорошо поступишь, если отпустишь их, как должно ради Бога,
7 бо вийшли вони ради Йме́ння Його, нічого не взявши від поган.
ибо они ради имени Его пошли, не взяв ничего от язычников.
8 Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробі́тниками правді.
Итак мы должны принимать таковых, чтобы сделаться споспешниками истине.
9 Я до Церкви писав був, але Діотре́ф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
Я писал церкви; но любящий первенствовать у них Диотреф не принимает нас.
10 Тому́ то, коли я прийду́, то згадаю про вчинки його, що їх ро́бить, словами лихими обмовля́ючи нас. І він тим не задово́льнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і виго́нить із Церкви.
Посему если я приду, то напомню о делах, которые он делает, понося нас злыми словами и не довольствуясь тем, и сам не принимает братьев, и запрещает желающим, и изгоняет из церкви.
11 Улюблений, — не робися подібним до лихо́го, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
Возлюбленный! Не подражай злу, но добру. Кто делает добро, тот от Бога; а делающий зло не видел Бога.
12 Про Димитрія сві́дчили всі й сама правда. І сві́дчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
О Димитрии засвидетельствовано всеми и самою истиною; свидетельствуем также и мы, и вы знаете, что свидетельство наше истинно.
13 Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очерети́нкою,
Многое имел я писать; но не хочу писать к тебе чернилами и тростью,
14 але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст. Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амі́нь.
а надеюсь скоро увидеть тебя и поговорить устами к устам. Мир тебе. Приветствуют тебя друзья; приветствуй друзей поименно. Аминь.
