3 Івана 1
1 Ста́рець — улю́бленому Гаєві, якого я направду люблю́.
The elder unto the wellbeloved Gaius, whom I love in the truth.
2 Улю́блений, — я молюся, щоб добре вело́ся в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре веде́ться душі твоїй.
Beloved, I wish above all things that thou mayest prosper and be in health, even as thy soul prospereth.
3 Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засві́дчили правду твою, як ти живеш у правді.
For I rejoiced greatly, when the brethren came and testified of the truth that is in thee, even as thou walkest in the truth.
4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
I have no greater joy than to hear that my children walk in truth.
5 Улю́блений, — вірно ти чи́ниш, як що робиш для братті та для чужи́нців, —
Beloved, thou doest faithfully whatsoever thou doest to the brethren, and to strangers;
6 вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,
Which have borne witness of thy charity before the church: whom if thou bring forward on their journey after a godly sort, thou shalt do well:
7 бо вийшли вони ради Йме́ння Його, нічого не взявши від поган.
Because that for his name’s sake they went forth, taking nothing of the Gentiles.
8 Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробі́тниками правді.
We therefore ought to receive such, that we might be fellowhelpers to the truth.
9 Я до Церкви писав був, але Діотре́ф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
I wrote unto the church: but Diotrephes, who loveth to have the preeminence among them, receiveth us not.
10 Тому́ то, коли я прийду́, то згадаю про вчинки його, що їх ро́бить, словами лихими обмовля́ючи нас. І він тим не задово́льнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і виго́нить із Церкви.
Wherefore, if I come, I will remember his deeds which he doeth, prating against us with malicious words: and not content therewith, neither doth he himself receive the brethren, and forbiddeth them that would, and casteth [them] out of the church.
11 Улюблений, — не робися подібним до лихо́го, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
Beloved, follow not that which is evil, but that which is good. He that doeth good is of God: but he that doeth evil hath not seen God.
12 Про Димитрія сві́дчили всі й сама правда. І сві́дчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
Demetrius hath good report of all [men], and of the truth itself: yea, and we [also] bear record; and ye know that our record is true.
13 Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очерети́нкою,
I had many things to write, but I will not with ink and pen write unto thee:
14 але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст. Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амі́нь.
But I trust I shall shortly see thee, and we shall speak face to face. Peace [be] to thee. [Our] friends salute thee. Greet the friends by name.
