2 Тимофію 2
1 Отож, сину мій, зміцняйся в благода́ті, що в Христі Ісусі вона!
Thou therefore, my son, be strong in the grace that is in Christ Jesus.
2 А що чув ти від мене при багатьо́х свідках, те передай вірним лю́дям, що будуть спроможні й інших навчити.
And the things that thou hast heard of me among many witnesses, the same commit thou to faithful men, who shall be able to teach others also.
3 А ти терпи лихо, як добрий воя́к Христа Ісуса!
Thou therefore endure hardness, as a good soldier of Jesus Christ.
4 Бо жоден воя́к не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто ві́йсько збирає.
No man that warreth entangleth himself with the affairs of [this] life; that he may please him who hath chosen him to be a soldier.
5 А як хто йде на зма́ги, то вінка́ не одержує, якщо незако́нно змага́ється.
And if a man also strive for masteries, [yet] is he not crowned, except he strive lawfully.
6 Трудящому хліборо́бові нале́житься першому покуштувати з плоду.
The husbandman that laboureth must be first partaker of the fruits.
7 Розумій, що́ я говорю́. А Госпо́дь нехай дасть тобі розум у всьому.
Consider what I say; and the Lord give thee understanding in all things.
8 Пам'ятай про Ісуса Христа з насіння Дави́дового, що воскрес із мертвих, за моєю Єва́нгелією,
Remember that Jesus Christ of the seed of David was raised from the dead according to my gospel:
9 за яку я терплю́ муки аж до ув'я́знення, як той злочи́нець. Але Сло́ва Божого не ув'язни́ти!
Where in I suffer trouble, as an evil doer, [even] unto bonds; but the word of God is not bound.
10 Через це перено́шу я все ради ви́браних, щоб і вони доступили спасі́ння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною. (aiōnios g166)
Therefore I endure all things for the elect’s sakes, that they may also obtain the salvation which is in Christ Jesus with eternal glory. (aiōnios g166)
11 Вірне слово: коли ра́зом із Ним ми померли, то й жи́тимемо ра́зом із Ним!
[It is] a faithful saying: For if we be dead with [him], we shall also live with [him]:
12 А коли терпимо́, то будемо ра́зом тако́ж царюва́ти. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!
If we suffer, we shall also reign with [him]: if we deny [him], he also will deny us:
13 А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Само́го Себе!
If we believe not, [yet] he abideth faithful: he can not deny himself.
14 Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не спереча́лись словами, бо ніна́що воно, хіба слухача́м на руїну.
Of these things put [them] in remembrance, charging [them] before the Lord that they strive not about words to no profit, [but] to the subverting of the hearers.
15 Силку́йся поставити себе перед Богом гідним, працівнико́м бездоганним, що вірно навчає науки правди.
Study to shew thyself approved unto God, a workman that needeth not to be ashamed, rightly dividing the word of truth.
16 Стережися ж базі́кань марни́х, бо вони ще більше провадять до безбожности,
But shun profane [and] vain babblings: for they will increase unto more ungodliness.
17 а їхнє слово, як рак, буде ши́ритися. Від таких Гімене́й і Філі́т,
And their word will eat as doth a canker: of whom is Hymenaeus and Philetus;
18 що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресі́ння було вже, і віру деяких руйнують.
Who concerning the truth have erred, saying that the resurrection is past already; and overthrow the faith of some.
19 Та однако стоїть міцна́ Божа основа та має печатку оцю: „Господь знає тих, хто Його“, та: „Нехай від неправди відсту́питься всякий, хто Господнє Ім'я́ називає!“
Nevertheless the foundation of God standeth sure, having this seal, The Lord knoweth them that are his. And, Let every one that nameth the name of Christ depart from iniquity.
20 А в великому домі знахо́диться по́суд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та гли́няний, і одні посу́дини на честь, а другі на не́честь.
But in a great house there are not only vessels of gold and of silver, but also of wood and of earth; and some to honour, and some to dishonour.
21 Отож, хто від цього очистить себе, буде по́суд на честь, освя́чений, потрібний Володареві, приготова́ний на всяке добре ді́ло.
If a man therefore purge himself from these, he shall be a vessel unto honour, sanctified, and meet for the master’s use, [and] prepared unto every good work.
22 Стережися молодечих пожадли́востей, трима́йся праведности, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.
Flee also youthful lusts: but follow righteousness, faith, charity, peace, with them that call on the Lord out of a pure heart.
23 А від нерозумних та від невче́них змага́нь ухиляйся, знавши, що вони родять сварки́.
But foolish and unlearned questions avoid, knowing that they do gender strifes.
24 А раб Господній не повинен свари́тись, але бути привітним до всіх, навча́льним, до ли́ха терпля́чим,
And the servant of the Lord must not strive; but be gentle unto all [men], apt to teach, patient,
25 що навчав би противників із ла́гідністю, чи Бог їм не дасть покая́ння, щоб правду пізнати,
In meekness instructing those that oppose themselves; if God peradventure will give them repentance to the acknowledging of the truth;
26 щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для ро́блення волі своєї.
And [that] they may recover themselves out of the snare of the devil, who are taken captive by him at his will.
