2 до солунян 3
1 Наостанку, моліться, бра́ття, за нас, щоб ши́рилось Слово Господнє та сла́вилось, як і в вас,
Finally, brothers, pray for us, that the word of the Lord may have free course, and be glorified, even as it is with you:
2 і щоб ми ви́зволилися від злих та лукавих людей, бо віра — не в усіх.
And that we may be delivered from unreasonable and wicked men: for all men have not faith.
3 І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.
But the Lord is faithful, who shall establish you, and keep you from evil.
4 А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити бу́дете те, що наказуємо вам.
And we have confidence in the Lord touching you, that you both do and will do the things which we command you.
5 Госпо́дь же нехай серця ваші спряму́є на Божу любов та терпеливість Христову!
And the Lord direct your hearts into the love of God, and into the patient waiting for Christ.
6 А ми вам наказуємо, браття, Ім'я́м Господа Ісуса Христа, щоб ви цура́лися кожного брата, що живе по-леда́чому, а не за переда́нням, яке прийняли́ ви від нас.
Now we command you, brothers, in the name of our Lord Jesus Christ, that you withdraw yourselves from every brother that walks disorderly, and not after the tradition which he received of us.
7 Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не си́дні справля́ли,
For yourselves know how you ought to follow us: for we behaved not ourselves disorderly among you;
8 і хліба не їли ні в ко́го даремно, але в перевто́мі й напру́женні день і ніч працювали, щоб не бути ніко́му із вас тягаре́м,
Neither did we eat any man’s bread for nothing; but worked with labor and travail night and day, that we might not be chargeable to any of you:
9 не тому́, щоб ми вла́ди не мали, але щоб себе за взірця́ дати вам, щоб нас ви наслідували.
Not because we have not power, but to make ourselves an ensample to you to follow us.
10 Бо коли ми в вас перебува́ли, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, — нехай той не їсть!
For even when we were with you, this we commanded you, that if any would not work, neither should he eat.
11 Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-леда́чому, — нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.
For we hear that there are some which walk among you disorderly, working not at all, but are busybodies.
12 Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мо́вчки вони працювали та власний хліб їли.
Now them that are such we command and exhort by our Lord Jesus Christ, that with quietness they work, and eat their own bread.
13 А ви, бра́ття, не вто́млюйтеся, коли чините добре.
But you, brothers, be not weary in well doing.
14 Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, заува́жте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
And if any man obey not our word by this letter, note that man, and have no company with him, that he may be ashamed.
15 Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.
Yet count him not as an enemy, but admonish him as a brother.
16 А Сам Госпо́дь миру нехай за́вжди дасть вам мир усяким способом. Госпо́дь з вами всіма́!
Now the Lord of peace himself give you peace always by all means. The Lord be with you all.
17 Привіт вам моєю рукою Павловою, — це править за знака в усякім листі. Так пишу́ я.
The salutation of Paul with my own hand, which is the token in every letter: so I write.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма́! Амі́нь.
The grace of our Lord Jesus Christ be with you all. Amen.
