2 до солунян 3

1 Наостанку, моліться, бра́ття, за нас, щоб ши́рилось Слово Господнє та сла́вилось, як і в вас,

Dále pak, bratří, modlte se za nás, aby slovo Páně rozmáhalo se a slaveno bylo, jako i u vás,

2 і щоб ми ви́зволилися від злих та лукавих людей, бо віра — не в усіх.

A abychom vysvobozeni byli od nezbedných a zlých lidí. Neboť ne všech jest víra.

3 І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.

Ale věrnýť jest Pán, kterýž utvrdí vás, a ostříhati bude od zlého.

4 А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити бу́дете те, що наказуємо вам.

Doufámeť pak v Pánu o vás, že to, což vám předkládáme, činíte i činiti budete.

5 Госпо́дь же нехай серця ваші спряму́є на Божу любов та терпеливість Христову!

Pán pak spravujž srdce vaše k lásce Boží, a k trpělivému očekávání Krista.

6 А ми вам наказуємо, браття, Ім'я́м Господа Ісуса Христа, щоб ви цура́лися кожного брата, що живе по-леда́чому, а не за переда́нням, яке прийняли́ ви від нас.

Přikazujemeť pak vám, bratří, ve jménu Pána našeho Jezukrista, abyste se oddělovali od každého bratra, kterýž by se choval neřádně, a ne podlé naučení vydaného, kteréž přijal od nás.

7 Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не си́дні справля́ли,

Nebo sami víte, kterak jest potřebí následovati nás, poněvadž jsme se nechovali mezi vámi neslušně.

8 і хліба не їли ні в ко́го даремно, але в перевто́мі й напру́женні день і ніч працювали, щоб не бути ніко́му із вас тягаре́м,

Aniž jsme darmo chleba jedli u koho, ale s prací a s těžkostí, ve dne i v noci dělajíce, abychom žádnému z vás nebyli k obtížení.

9 не тому́, щоб ми вла́ди не мали, але щоб себе за взірця́ дати вам, щоб нас ви наслідували.

Ne jako bychom neměli k tomu práva, ale abychom se vám za příklad vydali, abyste nás následovali.

10 Бо коли ми в вас перебува́ли, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, — нехай той не їсть!

Nebo i když jsme byli u vás, to jsme vám předkládali: Kdo nechce dělati, aby také nejedl.

11 Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-леда́чому, — нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.

Slyšímeť zajisté, že někteří mezi vámi chodí nezpůsobně, nic nedělajíce, ale v neužitečné věci se vydávajíce.

12 Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мо́вчки вони працювали та власний хліб їли.

Protož takovým přikazujeme, a napomínáme jich skrze Pána našeho Jezukrista, aby pokojně pracujíce, svůj chléb jedli.

13 А ви, бра́ття, не вто́млюйтеся, коли чините добре.

Vy pak, bratří, neoblevujte dobře činíce.

14 Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, заува́жте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.

Pakli kdo neuposlechne skrze psání řeči naší, toho znamenejte, a nemějte s ním nic činiti, aťby se zastyděl.

15 Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.

A však nemějte ho za nepřítele, ale napomínejte jako bratra.

16 А Сам Госпо́дь миру нехай за́вжди дасть вам мир усяким способом. Госпо́дь з вами всіма́!

Sám pak ten Pán pokoje dejž vám vždycky pokoj všelijakým způsobem. Pán budiž se všemi vámi.

17 Привіт вам моєю рукою Павловою, — це править за знака в усякім листі. Так пишу́ я.

Pozdravení mou rukou Pavlovou, což jest za znamení v každém listu. Takť obyčejně píši.

18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма́! Амі́нь.

Milost Pána našeho Jezukrista se všechněmi vámi. Amen.