2 Самуїлова 19

1 А Йоаву донесено: „Ось цар плаче, і зачав жало́бу по Авесаломові“.

有人告诉约押说：“王为押沙龙哭泣悲哀。”

2 І того дня ця перемо́га обернулася на жало́бу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: „Засмутився цар за своїм сином!“

众民听说王为他儿子忧愁，他们得胜的欢乐却变成悲哀。

3 І прокрада́вся народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоро́млений своєю втечею з бо́ю.

那日众民暗暗地进城，就如败阵逃跑、惭愧的民一般。

4 А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: „Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!“

王蒙着脸，大声哭号说：“我儿押沙龙啊！押沙龙，我儿，我儿啊！”

5 І прийшов Йоав до дому царя, та й сказав: „Сьогодні ти засоро́мив обличчя всіх своїх рабів, які сьогодні врятували життя твоє, і життя синів твоїх та дочо́к твоїх, і життя жінок твоїх, і життя наложниць твоїх,

约押进去见王，说：“你今日使你一切仆人脸面惭愧了！他们今日救了你的性命和你儿女妻妾的性命，

6 через те, що ти любиш тих, хто тебе нена́видить, і нена́видиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вожді́в ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесало́м був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в оча́х твоїх...

你却爱那恨你的人，恨那爱你的人。你今日明明地不以将帅、仆人为念。我今日看明，若押沙龙活着，我们都死亡，你就喜悦了。

7 А тепер устань, і говори до серця свої́х рабів. Бо присяга́ю Господом, якщо ти не ви́йдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночува́ти з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що прихо́дило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!“

现在你当出去，安慰你仆人的心。我指着耶和华起誓：你若不出去，今夜必无一人与你同在一处；这祸患就比你从幼年到如今所遭的更甚！”

8 І цар устав та й засів у брамі, а всьому наро́дові доне́сли, говорячи: „Ось цар сидить у брамі!“І посхо́дився ввесь народ перед царське́ обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів.

于是王起来，坐在城门口。众民听说王坐在城门口，就都到王面前。 以色列人已经逃跑，各回各家去了。

9 І спереча́вся ввесь народ по всіх Ізраїлевих племе́нах, говорячи: „Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филисти́млян, а тепер утік із кра́ю перед Авесаломом.

以色列众支派的人纷纷议论说：“王曾救我们脱离仇敌的手，又救我们脱离非利士人的手，现在他躲避押沙龙逃走了。

10 А Авесало́м, якого ми пома́зали були́ над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?“

我们膏押沙龙治理我们，他已经阵亡。现在为什么不出一言请王回来呢？”

11 І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: „Говоріть так до Юдиних старши́х: Чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.

大卫王差人去见祭司撒督和亚比亚他，说：“你们当向犹大长老说：‘以色列众人已经有话请王回宫，你们为什么落在他们后头呢？

12 Ви бра́ття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя?

你们是我的弟兄，是我的骨肉，为什么在人后头请王回来呢？’

13 А Амасі́ скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не бу́деш у мене вожде́м ві́йська по всі дні замість Йоава“.

也要对亚玛撒说：‘你不是我的骨肉吗？我若不立你替约押常作元帅，愿 神重重地降罚与我！’”

14 І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одно́го чоловіка. І послали вони до царя: „Вернися ти та всі твої слу́ги!“

如此就挽回犹大众人的心，如同一人的心。他们便打发人去见王，说：“请王和王的一切臣仆回来。”

15 І вернувся цар, і прийшов аж до Йорда́ну, а Юда прийшов до Ґілґалу назу́стріч царе́ві, щоб перепрова́дити царя через Йордан.

王就回来，到了约旦河。犹大人来到吉甲，要去迎接王，请他过约旦河。

16 А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зу́стріч царя Давида.

巴户琳的便雅悯人、基拉的儿子示每急忙与犹大人一同下去迎接大卫王。

17 І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.

跟从示每的有一千便雅悯人，还有扫罗家的仆人洗巴和他十五个儿子，二十个仆人；他们都趟过约旦河迎接王。

18 І перейшов поро́н, щоб перепрова́дити царськи́й дім та зробити, що було добре в оча́х його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той перехо́див Йордан,

有摆渡船过去，渡王的家眷，任王使用。 王要过约旦河的时候，基拉的儿子示每就俯伏在王面前，

19 та й цареві сказав: „Нехай пан не порахує мені пере́ступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, — щоб цар не поклав це до серця свого!

对王说：“我主我王出耶路撒冷的时候，仆人行悖逆的事，现在求我主不要因此加罪与仆人，不要记念，也不要放在心上。

20 Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йо́сипового дому перший, щоб вийти зустрі́ти мого пана царя“.

仆人明知自己有罪，所以约瑟全家之中，今日我首先下来迎接我主我王。”

21 А Авіша́й, син Церуїн, відповів та й сказав: „Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього пома́занця?“

洗鲁雅的儿子亚比筛说：“示每既咒骂耶和华的受膏者，不应当治死他吗？”

22 А Давид відказав: „Що́ вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану́? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?“

大卫说：“洗鲁雅的儿子，我与你们有何关涉，使你们今日与我反对呢？今日在以色列中岂可治死人呢？我岂不知今日我作以色列的王吗？”

23 А до Шім'ї цар сказав: „Не помреш!“І заприсягну́в йому цар.

于是王对示每说：“你必不死。”王就向他起誓。

24 І зійшов спітка́ти царя й Мефіво́шет, онук Саулів. А він не оправля́в ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.

扫罗的孙子米非波设也下去迎接王。他自从王去的日子，直到王平平安安地回来，没有修脚，没有剃胡须，也没有洗衣服。

25 І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: „Чому́ ти не пішов зо мною, Мефіво́шете?“

他来到耶路撒冷迎接王的时候，王问他说：“米非波设，你为什么没有与我同去呢？”

26 А той відказав: „Пане мій ца́рю, — раб мій обмани́в мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульга́вий.

他回答说：“我主我王，仆人是瘸腿的。那日我想要备驴骑上，与王同去，无奈我的仆人欺哄了我，

27 Та він очерни́в раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, — немов Божий Ангол, тому зроби, що́ добре в оча́х твоїх!

又在我主我王面前谗毁我。然而我主我王如同 神的使者一般，你看怎样好，就怎样行吧！

28 Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого сто́лу. І яке ж я маю право ска́ржитися перед царем?“

因为我祖全家的人，在我主我王面前都算为死人，王却使仆人在王的席上同人吃饭，我现在向王还能辨理诉冤吗？”

29 І сказав йому цар: „По́що ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поді́лите поле“.

王对他说：“你何必再提你的事呢？我说，你与洗巴均分地土。”

30 І сказав Мефіво́шет до царя: „Нехай він ві́зьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого́!“

米非波设对王说：“我主我王既平平安安地回宫，就任凭洗巴都取了也可以。”

31 А ґілеа́дянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб прове́сти його за Йордан.

基列人巴西莱从罗基琳下来，要送王过约旦河，就与王一同过了约旦河。

32 А Барзілла́й був дуже стари́й, віку восьмидесяти́ літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна люди́на.

巴西莱年纪老迈，已经八十岁了。王住在玛哈念的时候，他就拿食物来供给王；他原是大富户。

33 І сказав цар до Барзіллая: „Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі“.

王对巴西莱说：“你与我同去，我要在耶路撒冷那里养你的老。”

34 І сказав Барзіллай до царя: „Скільки ще ча́су життя мого, що я піду́ з царем до Єрусалиму?

巴西莱对王说：“我在世的年日还能有多少，使我与王同上耶路撒冷呢？

35 Я сьогодні віку восьмидесяти́ літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що́ буду їсти та що́ буду пити? Чи послухаю я ще голосу співакі́в та співа́чок? І по́що буде ще раб твій тягарем для свого пана царя?

仆人现在八十岁了，还能尝出饮食的滋味、辨别美恶吗？还能听男女歌唱的声音吗？仆人何必累赘我主我王呢？

36 Трохи пере́йде твій раб із царем за Йордан. І чого́ цар висві́дчує мені оце?

仆人只要送王过约旦河，王何必赐我这样的恩典呢？

37 Нехай раб твій ве́рнеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган пере́йде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що́ добре в оча́х твоїх“.

求你准我回去，好死在我本城，葬在我父母的墓旁。这里有王的仆人金罕，让他同我主我王过去，可以随意待他。”

38 І сказав цар: „Кімга́н пере́йде зо мною, а я зроблю́ йому, що́ миле в оча́х твоїх. І все, що́ вибереш у мене, я зроблю́ тобі!“

王说：“金罕可以与我同去，我必照你的心愿待他。你向我求什么，我都必为你成就。”

39 І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзілла́я, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.

于是众民过约旦河，王也过去。王与巴西莱亲嘴，为他祝福，巴西莱就回本地去了。

40 І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепрова́дили царя, а також перейшла́ половина Ізраїлевого наро́ду.

王过去，到了吉甲，金罕也跟他过去。犹大众民和以色列民的一半也都送王过去。

41 Аж ось усі ізра́їльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: „Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепрова́дили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?

以色列众人来见王，对他说：“我们弟兄犹大人为什么暗暗送王和王的家眷，并跟随王的人过约旦河？”

42 І відповіли́ всі Юдині люди Ізраїлеві: „Бо близьки́й цар до нас! І чого то запали́вся тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дару́нки?“

犹大众人回答以色列人说：“因为王与我们是亲属，你们为何因这事发怒呢？我们吃了王的什么呢？王赏赐了我们什么呢？”

43 І відповіли́ ізра́їльтяни юдеям та й сказали: „Нас десять частин у царя, а також і в Давида ми ліпші від вас. Чому ж ви злегковажили нас? Хіба ж не нам було перше слово, щоб вернути царя?“Але слово юдеїв було гостріше від слова ізра́їльтян.

以色列人回答犹大人说：“按支派，我们与王有十分的情分；在大卫身上，我们也比你们更有情分。你们为何藐视我们，请王回来不先与我们商量呢？” 但犹大人的话比以色列人的话更硬。