2 Самуїлова 18
1 А Давид переглянув наро́д, що з ним, і настанови́в над ними ти́сячників та со́тників.
達味檢閱了跟隨他的人，給他們委派了千夫長和百夫長，
2 І послав Давид народ, — третину під рукою Йоа́ва, і третину під рукою Авіша́я, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Ітта́я. І сказав цар до народу: „Конче піду́ також і я з вами!“
將軍人分為三隊：一隊由約阿布率領，一隊由責魯特的兒子，約阿布的兄弟阿彼瑟率領，一隊由加特人依泰率領；然後君王對軍人說：「我自己也要同你們一起出征」。
3 Та народ сказав: „Ти не пі́деш! Бо якщо ми справді втече́мо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти — як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як бу́деш допомага́ти нам із міста“.
軍人回答說：「你萬不可去! 因為若我們逃散，無人對我們介意，既使我們死了一半，也無人對我們介意；但是，你一個卻抵我們一萬，所以，現今你更好留在城內，設法援助我們」。
4 І сказав до них цар: „Що́ буде добре в оча́х ваших, зроблю́“. І став цар при брамі, а ввесь наро́д повихо́див за сотнями та за тисячами.
君王對他們說：「你們看看怎樣好，我就怎樣做」。君王站在門旁，軍人整隊出發，或百人一阻，或千人一組﹖
5 А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: „Обере́жно будьте мені з моїм юнако́м Авесаломом!“А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідника́м про Авесало́ма.
君王命令約阿布、阿阿彼瑟和依泰說：「對少年阿貝沙隆，你們應給我留情」。軍人都聽見了君王關於阿貝沙隆，給眾將領所出的命令。
6 І вийшов народ на поле навпере́йми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.
軍人出發，來到平原，攻打以色列；在厄弗辣因森林發生了戰事。
7 І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими раба́ми. І була там того дня велика пора́зка, — полягло двадцять тисяч!
以色列人在那裏為達味的臣僕打敗，那天死傷慘重，陣亡的有二萬人。
8 І поши́рився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.
戰爭蔓廷全境，樹林內死的人，比刀劍所殺的人還多。
9 І спітка́вся Авесало́м із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гуща́вину великого дуба, а його воло́сся заплу́талося в ду́бі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг.
阿貝沙隆正遇上了達味的臣僕，他那時騎著一匹驢子，由大橡樹的叢枝下經過，他的頭髮被橡樹枝纏住，身懸在天地間，所騎的驢子已跑走。
10 І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: „Ось я бачив Авесалома, що ви́сить на дубі“.
有一個人看見，就告訴約阿布說：「我看見阿貝沙隆懸在橡樹上」。
11 І сказав Йоав до чоловіка, що доно́сив йому: „Ось ти бачив, а чому́ ти не вра́зив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одно́го пояса“.
約阿布對那向他報信的人說：「你看見了，為什麼不把他砍倒在地﹖那麼我必賞你十「協刻耳」銀子和一條腰帶」。
12 І сказав той чоловік до Йоава: „А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, — не простягну́ своєї руки на царсько́го сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака́ Авесалома!
那人對約阿布說：「即使交在我手裏一千「協刻耳」銀子，我也不願伸手加害君王的兒子，因為我們親聽見君王吩咐你、阿彼瑟和依泰說：你們應為了我，保全少年阿貝沙隆。
13 Або коли б я допусти́вся в душі своїй неправди, — а всяка річ не зата́їться перед царем! — то й ти став би проти мене“.
並且，若我冒性命的危險，做錯了事，也決不能瞞過君王，那時你也許不會保護我」。
14 І сказав Йоав: „Не буду отак зволіка́ти з тобою!“І він узяв три стрілі́ в ру́ку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий ви́сів на сере́дині дуба.
約阿布說：「不願在你面前這樣耽擱時間! 」他就手裏拿了三根短箭，射在阿貝沙隆心中，那時，他在橡樹上還著。
15 І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вда́рили Авесало́ма, та й убили його.
約阿布的十個少年圍上前來，將阿貝沙隆擊斃。
16 І засурми́в Йоав у сурму́, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав наро́д.
約阿布遂次起號角，軍人便回來，不再追趕以色列人，因為約阿布願顧惜人民。
17 I взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і наки́дали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтіка́в кожен до намету свого.
人們取下阿貝沙隆，將他塊在樹林中的一個大坑內，在他上面堆了一大堆石頭。眾以色列人各自回本家去了。
18 А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царські́й долині, бо він казав: „Нема в мене сина, щоб згадувати про йме́ння моє“. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я́. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.
阿貝沙隆活著時，在君王山谷就為自己建立一石柱說：「我沒有兒子，來懷念我的名字；」所他給那石柱起了自己的名字。直至今日，人還稱那石柱為阿貝沙隆記念碑。
19 А Ахіма́ац, Садоків син, сказав: „Побіжу́ я й сповіщу́ цареві, що Господь ви́зволив його від руки його ворогів“.
匝多克的兒子阿希瑪茲對約阿布說：「讓我跑去，將上主對王的仇敵替王伸冤的喜信，稟報給君王」。
20 І сказав йому Йоав: „Не ти вісник цього дня, а сповісти́ш іншого дня. А цього дня не сповісти́ш тому́, що це ж царськи́й син помер“.
約阿布卻對他說：「今日你不是報喜的人，改天再去報吧! 因為君王的兒子死了，今日你不可去報信」。
21 І сказав Йоав до кушита: „Іди, донеси цареві, що́ ти бачив“. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.
約阿布遂對一個雇士人說：「你去將所見的事報告君王」。雇士人就拜別約阿布跑去信。
22 А Ахіма́ац, син Садока, знову сказав до Йоава: „А нехай бу́де, що буде! Побіжу́ й я за кушитом!“Йоав же відказав: „Пощо ти побіжи́ш, мій сину, коли нема доброї вістки?“
匝多克的兒子阿希瑪茲又對約阿布說：「無論如何，我得跟著雇士人去! 」約阿布答說：「為什麼你要去﹖我兒，為這喜訊你得到什麼報酬! 」
23 „А нехай буде, що буде, — побіжу́!“І той сказав йому: „Біжи!“І побіг Ахіма́ац дорогою рівнини, і ви́передив кушита.
他說：「我無論如何要去! 」他答說：「去吧! 」阿希瑪茲就沿著約旦平原的大路跑去，跑過了雇士人。
24 А Давид сидів між двома брамами. А вартівни́к пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, — аж ось біжить самі́тний чоловік.
那時達味正坐在兩門中間，守衛士兵上了門樓頂。守衛兵舉目一望，見一人獨自跑來，
25 І кликнув вартівни́к, і доніс цареві. А цар сказав: „Якщо він сам, — вістка в устах його!“А чоловік усе йшов та зближа́вся.
就大聲喊叫．君王君王。王說：「若是一人，必有喜訊傳報」。他越來越近了。
26 І побачив вартівни́к іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: „Ось біжить самі́тний чоловік“. А цар сказав: „І цей зо звісткою!“
守衛又看見一個人跑來，守衛兵立刻對看門的大聲喊說：「看，又有一人獨自跑來」。王說：「這也是來報喜信的」。
27 І сказав вартівник: „Я бачу біг першого, як біг Ахіма́аца, Садокового сина“. А цар сказав: „То чоловік добрий, і прихо́дить з доброю звісткою“.
守衛兵說：「我看見前一個人的跑法，像匝多克的兒子阿希瑪茲的跑法」。王說：「他是個好人，必是來報喜信的」。
28 І кликнув Ахіма́ац, і сказав до царя: „Мир!“І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: „Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підне́сли були руку свою проти мого пана царя!“
阿希瑪茲上前對君王說：「安好! 」就俯首至地，叩拜君王，接著說：「上主，你的天主是可讚美的，因為衪消滅了反抗我主大王的人」。
29 А цар сказав: „Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом?“І сказав Ахіма́ац: „Я бачив велике замі́шання, коли Йоав посилав царсько́го раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що́ то“.
王問說：「少年阿貝沙隆是否無恙﹖」阿希瑪茲答說：「當大王的臣僕約阿布打發你的僕人時，我見有大騷動，但不是什麼事﹖」
30 І сказав цар: „Відійди на́бік, стань отут“. І той відійшов на́бік та й став.
王說：「你退在一邊，站在那裏」。他便退在一邊，站在那裏。
31 Аж ось прихо́дить кушит. І сказав кушит: „Нехай при́йме звістку мій пан цар, бо сьогодні ви́зволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе“.
雇士人也來到了，雇士人說：「有喜信報告給我主大王! 上主今日對一切起來反抗你的的人為你伸了冤」。
32 І сказав цар до кушита: „Чи гаразд із моїм юнако́м Авесаломом?“І сказав кушит: „Нехай станетья, як тому юнако́ві, ворогам мого пана царя та всім, що повста́ли на тебе на зло!“
王問雇士人說：「少年阿貝沙隆是否無恙﹖」雇士人答說：「願我主大王的仇敵，以及凡心懷惡意起來反抗你的人，都相似這個少年人! 」
33 І затремтів цар, і вийшов на горі́шній по́верх брами, та й заплакав. А коли йшов, то так говорив: „Сину мій, Авесало́ме, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе! Сину мій, сину мій!“
君王一聽這話，不勝悲傷，就上了門樓痛哭；他哭著說：我兒阿貝沙隆! 我兒! 我兒阿貝沙隆，巴不得我替你死了，我兒阿貝沙隆! 我兒! 」
