2 Самуїлова 13

1 І сталося по тому, — мав Авесало́м, син Давидів, уродли́ву сестру́, а ім'я́ їй Тама́ра. І покохав її Амно́н, син Давидів.

大衛的兒子押沙龍有一個美貌的妹子，名叫她瑪。大衛的兒子暗嫩愛她。

2 І вболівав Амнон так, що він аж захво́рів через свою́ сестру́ Тамару, бо вона була дівчина, і Амнонові здавалося трудно щось їй зроби́ти.

暗嫩為他妹子她瑪憂急成病。她瑪還是處女，暗嫩以為難向她行事。

3 А Амно́н мав това́риша, а ім'я́ йому́ Йонада́в, син Шім'ї, Давидового брата. І Йонада́в був чоловік дуже хитрий.

暗嫩有一個朋友，名叫約拿達，是大衛長兄示米亞的兒子。這約拿達為人極其狡猾；

4 І він сказав йому: „Чого ти, царе́вичу, такий марни́й щора́нку? Чи ж не розповіси́ мені?“І сказав йому Амнон: „Я кохаю Тамару, сестру́ брата свого Авесало́ма“.

他問暗嫩說：「王的兒子啊，為何一天比一天瘦弱呢？請你告訴我。」暗嫩回答說：「我愛我兄弟押沙龍的妹子她瑪。」

5 І сказав йому Йонадав: „Ляж на ложі своєму, і вдавай хворого. А коли при́йде твій батько, щоб побачити тебе, то скажи йому: Нехай при́йде сестра моя Тама́ра, і нехай підкріпи́ть мене хлібом, і нехай зробить на моїх оча́х ту ї́жу, щоб я бачив та їв із руки́ її“.

約拿達說：「你不如躺在床上裝病；你父親來看你，就對他說：『求父叫我妹子她瑪來，在我眼前預備食物，遞給我吃，使我看見，好從她手裏接過來吃。』」

6 І поклався Амнон, і вдавав хворого, а цар прийшов побачити його. І сказав Амнон до царя: „Нехай при́йде сестра моя Тамара, і нехай спече́ на моїх оча́х два млинці́, і я попої́м з її руки“.

於是暗嫩躺臥裝病。王來看他，他對王說：「求父叫我妹子她瑪來，在我眼前為我做兩個餅，我好從她手裏接過來吃。」

7 І послав Давид до Тамари, до дому, говорячи: „Іди до дому твого брата Амнона, і пригото́в йому ї́жу“.

大衛就打發人到宮裏，對她瑪說：「你往你哥哥暗嫩的屋裏去，為他預備食物。」

8 І прийшла Тамара до дому свого брата Амнона, а він лежить. І взяла́ вона тіста, і замісила, і пригото́вила на оча́х його, та й спекла млинці.

她瑪就到她哥哥暗嫩的屋裏；暗嫩正躺臥。她瑪摶麵，在他眼前做餅，且烤熟了，

9 І взяла́ вона сковорі́дку, і виложила перед ним, та він відмовився їсти. І сказав Амнон: „Випровадь від мене всіх людей“. І повихо́дили від нього всі люди.

在他面前將餅從鍋裏倒出來，他卻不肯吃，便說：「眾人離開我出去吧！」眾人就都離開他，出去了。

10 І сказав Амнон: „Принеси їжу до кімна́ти, і я з'їм із твоєї руки“. І взяла́ Тамара млинці́, що пригото́вила, та й прине́сла своєму братові Амнонові до кімна́ти.

暗嫩對她瑪說：「你把食物拿進臥房，我好從你手裏接過來吃。」她瑪就把所做的餅拿進臥房，到她哥哥暗嫩那裏，

11 І вона прине́сла до нього, щоб їв, а він схопи́в її, та й сказав до неї: „Ходи, ляж зо мною, моя се́стро!“

拿着餅上前給他吃，他便拉住她瑪，說：「我妹妹，你來與我同寢。」

12 А вона йому відказала: „Ні, брате мій, не безче́сть мене, бо не ро́биться так в Ізраїлі! Не роби цієї гидо́ти

她瑪說：「我哥哥，不要玷辱我。以色列人中不當這樣行，你不要做這醜事；

13 I куди я понесу́ свою га́ньбу? А ти станеш, як один із мерзо́тників в Ізраїлі. Ти переговори́ з царем, — і він не відмовить віддати мене тобі“.

你玷辱了我，我何以掩蓋我的羞恥呢？你在以色列中也成了愚妄人。你可以求王，他必不禁止我歸你。」

14 Та він не хотів слу́хати її голосу. І був він сильніший від неї, — і збезче́стив її, і лежав із нею...

但暗嫩不肯聽她的話，因比她力大，就玷辱她，與她同寢。

15 І по цьому дуже знена́видів її Амнон великою не́навистю, бо ця не́нависть, якою він зненавидів її, була більша від любови, якою любив її. І сказав до неї Амнон: „Уставай, — іди собі!“

隨後，暗嫩極其恨她，那恨她的心比先前愛她的心更甚，對她說：「你起來，去吧！」

16 А вона відказав йому: „Через це велике зло, по то́му, що зробив ти зо мною, хочеш ще ви́гнати мене?“Та він не хотів її слу́хати.

她瑪說：「不要這樣！你趕出我去的這罪比你才行的更重！」但暗嫩不肯聽她的話，

17 І покликав він юнака́ свого, слугу свого, та й сказав: „Ви́женіть оцю від мене геть, і замкни́ за нею двері“.

就叫伺候自己的僕人來，說：「將這個女子趕出去！她一出去，你就關門，上閂。」

18 А на ній була квітча́ста ту́ніка, бо так за́вжди вбира́лися царські́ до́чки, панни́. І його слуга ви́провадив її назо́вні, і замкнув за нею двері.

那時她瑪穿着彩衣，因為沒有出嫁的公主都是這樣穿。暗嫩的僕人就把她趕出去，關門上閂。

19 А Тама́ра поси́пала по́пелом свою го́лову, а квітча́сту ту́ніку, що була на ній, розде́рла, і поклала руку свою на го́лову свою, і все ходила та голоси́ла...

她瑪把灰塵撒在頭上，撕裂所穿的彩衣，以手抱頭，一面行走，一面哭喊。

20 І сказав до неї брат її Авесало́м: „Чи брат твій Амнон був із тобою? А тепер, се́стро моя, мовчи, — брат же твій він! Не бери цієї речі до серця свого́“... І осіла Тамара, зні́вечена, у домі брата свого Авесало́ма.

她胞兄押沙龍問她說：「莫非你哥哥暗嫩與你親近了嗎？我妹妹，暫且不要作聲，他是你的哥哥，不要將這事放在心上。」她瑪就孤孤單單地住在她胞兄押沙龍家裏。

21 А цар Давид почув про це все, — і сильно розгні́вався!

大衛王聽見這事，就甚發怒。

22 І не говорив Авесало́м з Амноном ні про добре, ні про зле, бо Авесало́м зненавидів Амнона за те, що той збезче́стив сестру́ його Тама́ру.

押沙龍並不和他哥哥暗嫩說好說歹；因為暗嫩玷辱他妹妹她瑪，所以押沙龍恨惡他。

23 І сталося по двох ро́ках, і мав Авесалом стри́ження ове́ць у Баал-Хацорі, що при Єфремі, — і Авесало́м закли́кав усіх царськи́х синів.

過了二年，在靠近以法蓮的巴力‧夏瑣有人為押沙龍剪羊毛；押沙龍請王的眾子與他同去。

24 І прийшов Авесало́м до царя́ та й сказав: „Ось у раба твого стри́ження, — нехай пі́де цар та раби́ його з твоїм рабом“.

押沙龍來見王，說：「現在有人為僕人剪羊毛，請王和王的臣僕與僕人同去。」

25 І сказав цар до Авесало́ма: „Ні, сину мій, не пі́демо ж ми всі, щоб не бути тобі на тяготу́“. І той сильно просив його, та він не хотів піти, але поблагослови́в його.

王對押沙龍說：「我兒，我們不必都去，恐怕使你耗費太多。」押沙龍再三請王，王仍是不肯去，只為他祝福。

26 І сказав Авесало́м: „А як ні, нехай пі́де з нами брат мій Амно́н!“І сказав йому цар: „Чого вій пі́де з тобою?“

押沙龍說：「王若不去，求王許我哥哥暗嫩同去。」王說：「何必要他去呢？」

27 Та Авесало́м сильно просив його, і він послав з ним Амно́на та всіх царськи́х синів.

押沙龍再三求王，王就許暗嫩和王的眾子與他同去。

28 А Авесало́м загада́в юнака́м своїм, говорячи: „Дивіться, як Амнон звеселіє на серці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! — і ви вб'єте його. Не бійтеся, — чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважнії!“

押沙龍吩咐僕人說：「你們注意，看暗嫩飲酒暢快的時候，我對你們說殺暗嫩，你們便殺他，不要懼怕。這不是我吩咐你們的嗎？你們只管壯膽奮勇！」

29 І зробили Авесаломові юнаки́ Амнонові, як загадав був Авесалом. А царські́ сини повставали, і сіли ве́рхи кожен на мула свого, та й повтіка́ли.

押沙龍的僕人就照押沙龍所吩咐的，向暗嫩行了。王的眾子都起來，各人騎上騾子，逃跑了。

30 І сталося, були вони ще в дорозі, а вістка прийшла́ до Давида така: „Авесалом повбивав усіх царськи́х синів, і не позосталося з них ні одно́го“.

他們還在路上，有風聲傳到大衛那裏，說：「押沙龍將王的眾子都殺了，沒有留下一個。」

31 І цар устав, і розде́р ша́ти свої, та й упав на землю, і всі слу́ги його стояли при ньому з розде́ртими ша́тами.

王就起來，撕裂衣服，躺在地上。王的臣僕也都撕裂衣服，站在旁邊。

32 І відповів Йонадав, син Шім'ї, Давидового брата, та й сказав: „Нехай не каже мій пан: Усіх юнакі́в, царськи́х синів, повбивали, бо помер тільки сам Амно́н. Бо на нака́з Авесалома це було ви́рішене від дня, як той збезче́стив сестру́ його Тамару.

大衛的長兄，示米亞的兒子約拿達說：「我主，不要以為王的眾子－少年人都殺了，只有暗嫩一個人死了。自從暗嫩玷辱押沙龍妹子她瑪的那日，押沙龍就定意殺暗嫩了。

33 А тепер нехай мій пан цар не кладе на своє серце такого, говорячи: Усі царські́ сини повмирали, — бо помер тільки сам Амнон“.

現在，我主我王，不要把這事放在心上，以為王的眾子都死了，只有暗嫩一個人死了。」

34 І Авесалом утік. А юна́к вартівни́к звів свої очі й побачив, аж ось числе́нний народ іде дорогою, що була́ за ним, від боку гори.

押沙龍逃跑了。 守望的少年人舉目觀看，見有許多人從山坡的路上來。

35 І сказав Йонадав до царя: „Ось прийшли царські́ сини, — як слово раба твого, так сталося“.

約拿達對王說：「看哪，王的眾子都來了，果然與你僕人所說的相合。」

36 І сталося, як скінчи́в він говорити, аж ось поприхо́дили царські сини, і підне́сли свій голос та й плакали. А також цар та всі слу́ги його плакали ве́льми ре́вним плаче́м...

話才說完，王的眾子都到了，放聲大哭；王和臣僕也都哭得甚慟。

37 А Авесалом утік, і пішов до Талмая, Амміхурового сина, царя ґешурського. А Давид був у жало́бі за сином своїм усі ті дні.

押沙龍逃到基述王亞米忽的兒子達買那裏去了。大衛天天為他兒子悲哀。

38 А Авесалом утік, і пішов до Ґешу́ру, і пробув там три ро́ки.

押沙龍逃到基述，在那裏住了三年。

39 І перестав цар Давид гні́ватися на Авесало́ма, бо він був зча́сом поті́шений за Амнона, що помер.

暗嫩死了以後，大衛王得了安慰，心裏切切想念押沙龍。