2 Самуїлова 12
1 І послав Господь Ната́на до Давида, а він прийшов до нього та й сказав йому: „Два чолові́ки були́ в одно́му місті, — один замо́жний, а один убогий.
耶和华差遣拿单去见大卫。拿单到了大卫那里，对他说：“在一座城里有两个人：一个是富户，一个是穷人。
2 У замо́жного було дуже багато худоби дрібно́ї та худоби великої.
富户有许多牛群羊群；
3 А вбогий нічого не мав, окрім однієї мало́ї овечки, яку він набув та утри́мував при житті. І росла вона з ним та з синами його ра́зом, — із кавалка хліба його їла й з келіха його пила́, та на лоні його лежала, і була́ йому як дочка́.
穷人除了所买来养活的一只小母羊羔之外，别无所有。羊羔在他家里和他儿女一同长大，吃他所吃的，喝他所喝的，睡在他怀中，在他看来如同女儿一样。
4 І прийшов до багатого чоловіка подоро́жній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібно́ї чи з худоби своєї великої, щоб споряди́ти їжу для подоро́жнього, що до нього прийшов, — і він узяв овечку того вбогого чоловіка, і споряди́в її для чоловіка, що до нього прийшов“.
有一客人来到这富户家里；富户舍不得从自己的牛群羊群中取一只预备给客人吃，却取了那穷人的羊羔，预备给客人吃。”
5 І сильно запала́в Давидів гнів на того чоловіка, і він сказав до Ната́на: „ Як живий Господь, — вартий смерти той чоловік, що чинить таке́.
大卫就甚恼怒那人，对拿单说：“我指着永生的耶和华起誓，行这事的人该死！
6 А овечку він опла́тить чотирикро́тно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосе́рдився“.
他必偿还羊羔四倍；因为他行这事，没有怜恤的心。”
7 І сказав Ната́н до Давида: „Ти́ той чоловік! Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я пома́зав тебе над Ізраїлем, і Я спас тебе з Сау́лової руки.
拿单对大卫说：“你就是那人！耶和华—以色列的 神如此说：‘我膏你作以色列的王，救你脱离扫罗的手。
8 І дав тобі дім твого пана, та жіно́к пана твого на лоно твоє, і дав тобі дім Ізраїля та Юди, а якщо цього мало, то додам тобі ще цього та того.
我将你主人的家业赐给你，将你主人的妻交在你怀里，又将以色列和犹大家赐给你；你若还以为不足，我早就加倍地赐给你。
9 І чому ти знева́жив Господнє слово, і вчинив це зло в оча́х Його? Хіттеянина Урію вбив ти мече́м, а його дружи́ну взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів.
你为什么藐视耶和华的命令，行他眼中看为恶的事呢？你借亚扪人的刀杀害赫人乌利亚，又娶了他的妻为妻。
10 А тепер не відсту́пить меч від твого дому аж навіки за те, що знева́жив ти Мене́, і взяв дружи́ну хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку.
你既藐视我，娶了赫人乌利亚的妻为妻，所以刀剑必永不离开你的家。’
11 Так сказав Господь: Ось Я наведу́ на тебе зло з твого дому, і заберу́ жінок твоїх на оча́х твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладе́ться з жінка́ми твоїми при світлі цього сонця.
耶和华如此说：‘我必从你家中兴起祸患攻击你；我必在你眼前把你的妃嫔赐给别人，他在日光之下就与她们同寝。
12 Хоч ти вчинив потає́мно, а Я зроблю́ цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем“.
你在暗中行这事，我却要在以色列众人面前，日光之下，报应你。’”
13 І сказав Давид до Ната́на: „Згрішив я перед Господом!“А Ната́н сказав до Давида: „І Господь зняв твій гріх, — не помреш!
大卫对拿单说：“我得罪耶和华了！”拿单说：“耶和华已经除掉你的罪，你必不至于死。
14 Та що ти спонука́в знева́ження Господа цією річчю, то син твій, наро́джений тобі, конче помре“.
只是你行这事，叫耶和华的仇敌大得亵渎的机会，故此，你所得的孩子必定要死。”
15 І пішов Ната́н до свого дому, а Господь ура́зив дитя, що Давидові породи́ла Урієва жінка, і воно захво́ріло.
拿单就回家去了。 耶和华击打乌利亚妻给大卫所生的孩子，使他得重病。
16 А Давид молив Бога за дитинку, і по́стив Давид, і вхо́див до кімна́ти, і ночував, поклавшись на землю.
所以大卫为这孩子恳求 神，而且禁食，进入内室，终夜躺在地上。
17 I прийшли старші́ його дому до нього, щоб підня́ти його з землі, та він не хотів, і не підкріпи́вся з ними хлібом.
他家中的老臣来到他旁边，要把他从地上扶起来，他却不肯起来，也不同他们吃饭。
18 І сталося сьо́мого дня, — і поме́рло те дитя, а Давидові слу́ги боялися доне́сти йому, що померло те дитя, бо казали: „Ось як була́ та дити́на живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: „Померло це дитя“, то ще вчинить щось лихе“.
到第七日，孩子死了。大卫的臣仆不敢告诉他孩子死了，因他们说：“孩子还活着的时候，我们劝他，他尚且不肯听我们的话，若告诉他孩子死了，岂不更加忧伤吗？”
19 А Давид побачив, що слу́ги його шепо́чуться поміж собою, — і зрозумів Давид, що поме́рло те дитя. І сказав Давид до своїх слуг: „Чи не поме́рло те дитя?“А ті відказали: „Поме́рло“.
大卫见臣仆彼此低声说话，就知道孩子死了，问臣仆说：“孩子死了吗？”他们说：“死了。”
20 І звівся Давид із землі, і помився, і намасти́вся, і змінив свою оде́жу, і ввійшов до Господнього до́му та й поклони́вся. Потому ввійшов до свого до́му, і захотів їсти, — і поклали йому хліба, і він їв.
大卫就从地上起来，沐浴，抹膏，换了衣裳，进耶和华的殿敬拜；然后回宫，吩咐人摆饭，他便吃了。
21 І сказали йому слу́ги його: ,Що́ це за річ, яку ти вчинив? Коли те дитя жило́, ти по́стив та плакав; а як поме́рло те дитя, ти встав та й їв хліб?“
臣仆问他说：“你所行的是什么意思？孩子活着的时候，你禁食哭泣；孩子死了，你倒起来吃饭。”
22 А він відказав: „Коли те дитя ще жило́, я по́стив та плакав, бо казав: Хто знає, може Господь учинить мені милість, і буде жити дитя те?
大卫说：“孩子还活着，我禁食哭泣；因为我想，或者耶和华怜恤我，使孩子不死也未可知。
23 А тепер, — поме́рло воно. На́що то я б по́стив? Чи змо́жу ще повернути його? Я піду́ до нього, а воно не ве́рнеться до мене“.
孩子死了，我何必禁食，我岂能使他返回呢？我必往他那里去，他却不能回我这里来。”
24 І потішив Давид жінку свою Вірсаві́ю, і прийшов до неї, і ліг із нею. І вона вроди́ла сина, а він назвав ім'я́ йому: Соломо́н. І Госпо́дь полюбив його,
大卫安慰他的妻拔示巴，与她同寝，她就生了儿子，给他起名叫所罗门。耶和华也喜爱他，
25 і послав пророка Ната́на, і той назвав ім'я́ йому: Єдід'я, ради Господа.
就借先知拿单赐他一个名字，叫耶底底亚，因为耶和华爱他。
26 А Йоа́в воював з Раббо́ю аммоні́тян, і здобув царське́ місто.
约押攻取亚扪人的京城拉巴。
27 І послав Йоав послів до Давида, і сказав: „Воював я з Раббою, і здобув я місто води.
约押打发使者去见大卫，说：“我攻打拉巴，取其水城。
28 А тепер збери́ решту наро́ду, і табору́й біля міста, та здобудь його, щоб не здобу́в те місто я, і щоб не було воно на́зване моїм ім'я́м“.
现在你要聚集其余的军兵来，安营围攻这城，恐怕我取了这城，人就以我的名叫这城。”
29 І зібрав Давид увесь наро́д, і пішов до Рабби, і воював із нею, та й здобув її.
于是大卫聚集众军，往拉巴去攻城，就取了这城，
30 І взяв він коро́ну з голови їхнього царя, а вага її — тала́нт золота, та дорогий ка́мінь, і Давид поклав її́ на свою го́лову. І він виніс дуже багато здо́бичі з того міста.
夺了亚扪人之王所戴的金冠冕，其上的金子重一他连得，又嵌着宝石。人将这冠冕戴在大卫头上。大卫从城里夺了许多财物，
31 А наро́д, що був у ньому, він повиво́див, і поклав їх під пи́лку, і під залі́зні доло́та та під залізні сокири, і позаганя́в їх до цегельня́ної пе́чі. І так робив він усім аммонітським міста́м. І вернувся Давид та ввесь наро́д до Єрусалиму.
将城里的人拉出来，放在锯下，或铁耙下，或铁斧下，或叫他经过砖窑；大卫待亚扪各城的居民都是如此。其后，大卫和众军都回耶路撒冷去了。
