2 царів 7

1 І сказав Єлисей: „Послухайте слово Господнє: Так сказав Господь: Цього ча́су взавтра буде се́я пшеничної муки — за ше́кля, і дві сеї ячме́ню — за шекля в брамі Самарії“.

以利沙说：“你们要听耶和华的话，耶和华如此说：明日约到这时候，在撒马利亚城门口，一细亚细面要卖银一舍客勒，二细亚大麦也要卖银一舍客勒。”

2 І відповів Божому чоловікові вельможа царя, що він на його руку спирався, і сказав: „Якби Господь поробив отво́ри в небі, чи сталася б ця річ?“А той відказав: „Ось ти побачиш своїми очи́ма, — та їсти звідти не бу́деш“.

有一个搀扶王的军长对神人说：“即便耶和华使天开了窗户，也不能有这事。”以利沙说：“你必亲眼看见，却不得吃。”

3 І були при вході до брами чотири прокаже́ні чоловіки. І сказали вони один до о́дного: „Чого ми сидимо́ тут, аж поки не помремо́?

在城门那里有四个长大麻风的人，他们彼此说：“我们为何坐在这里等死呢？

4 Якщо ми скажемо: Увійді́мо до міста, а в місті голод, то помремо́ там; а якщо сиді́тимемо тут, то теж помремо́. Отож, ходіть, і перейді́мо до сирійського табо́ру, — якщо там позоставлять нас при житті, бу́демо жити, а якщо заб'ють нас, то помремо́“.

我们若说，进城去吧！城里有饥荒，必死在那里；若在这里坐着不动，也必是死。来吧，我们去投降亚兰人的军队，他们若留我们的活命，就活着；若杀我们，就死了吧！”

5 І встали вони на́двечір, щоб іти до сирійського табо́ру. І прибули́ вони до кра́ю сирійського табо́ру, аж ось — нема там ніко́го!

黄昏的时候，他们起来往亚兰人的营盘去；到了营边，不见一人在那里。

6 Бо Господь учинив, що сирійський та́бір почув стуко́тняву колесни́ць і їржа́ння ко́ней, та га́лас великого ві́йська. І сказали вони один до о́дного: „Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!“

因为主使亚兰人的军队听见车马的声音，是大军的声音；他们就彼此说：“这必是以色列王贿买赫人的诸王和埃及人的诸王来攻击我们。”

7 І встали вони, і повтікали надвечір, і полишили свої намети, й осли свої, і та́бір, як він був, та й повтікали, спасаючи життя своє!

所以，在黄昏的时候他们起来逃跑，撇下帐棚、马、驴，营盘照旧，只顾逃命。

8 І прийшли ті прокаже́ні аж до краю табо́ру, і ввійшли до одно́го намету, — і їли й пили, і повино́сили звідти срібло й золото та вбрання́, і пішли й захова́ли. І вони зно́ву ввійшли до іншого намету, і повино́сили звідти, і пішли та й схова́ли.

那些长大麻风的到了营边，进了帐棚，吃了喝了，且从其中拿出金银和衣服来，去收藏了；回来又进了一座帐棚，从其中拿出财物来去收藏了。

9 І сказали вони один до о́дного: „Неслушно ми ро́бимо. Цей день — він день доброї звістки, а ми мовчимо́. Як ми бу́демо чекати аж до ранішнього сві́тла, то впаде́ на нас провина. А тепер ході́мо, і ввійді́мо й донесі́мо царевому дому!“

那时，他们彼此说：“我们所做的不好！今日是有好信息的日子，我们竟不作声！若等到天亮，罪必临到我们。来吧，我们与王家报信去！”

10 І прийшли вони, і покликали міськи́х воротарі́в, та й доне́сли їм, говорячи: „Увійшли ми до сирійського табо́ру, а там нема ані люди́ни, ані лю́дського голосу, а тільки поприв'я́зувані коні та поприв'язувані осли, та намети, як вони були!“

他们就去叫守城门的，告诉他们说：“我们到了亚兰人的营，不见一人在那里，也无人声，只有拴着的马和驴，帐棚都照旧。”

11 І воротарі́ покликали, і доне́сли про це до самого царсько́го дому.

守城门的叫了众守门的人来，他们就进去与王家报信。

12 І встав цар уночі й сказав своїм слу́гам: „Розкажу́ я вам, що́ нам зробили сирійці. Вони знають, що ми голодні, і повихо́дили з табо́ру, щоб схова́тися на полі, говорячи: „Коли ті повихо́дять із міста, то ми схо́пимо їх живих, та й уві́йдемо до міста!“

王夜间起来，对臣仆说：“我告诉你们亚兰人向我们如何行。他们知道我们饥饿，所以离营，埋伏在田野，说：‘以色列人出城的时候，我们就活捉他们，得以进城。’”

13 І відповів один із його слуг і сказав: „Нехай ві́зьмуть п'я́теро позосталих ко́ней, що лишилися в ньому, у місті. Ось вони, — (із усього війська Ізраїлевого тільки й лишилися, із усього війська Ізраїля, що згинуло), — і пошле́мо, і побачимо“.

有一个臣仆对王说：“我们不如用城里剩下之马中的五匹马（马和城里剩下的以色列人都是一样，快要灭绝），打发人去窥探。”

14 І взяли́ вони дві колесни́ці з кі́ньми, і цар послав їх услід за сирійським табо́ром, говорячи: „Ідіть і подивіться“.

于是取了两辆车和马，王差人去追寻亚兰军，说：“你们去窥探窥探。”

15 І пішли вони за ними аж до Йорда́ну, аж ось уся дорога повна вбрання́ та рече́й, що поки́дали сирійці, як поспішали! І верну́лися ці посли, і доне́сли цареві.

他们就追寻到约旦河，看见满道上都是亚兰人急跑时丢弃的衣服器具，使者就回来报告王。

16 І вийшов наро́д, і розграбува́ли сирійський та́бір. І ко́штувала се́я пшеничної муки по шеклю, і дві сеї ячме́ню по шеклю за словом Господнім!

众人就出去，掳掠亚兰人的营盘。于是一细亚细面卖银一舍客勒，二细亚大麦也卖银一舍客勒，正如耶和华所说的。

17 І цар призна́чив того вельможу, що на його руку він опирався, доглядати над брамою. Та затопта́в його наро́д у брамі, і він помер, як казав був Божий чоловік, який говорив, коли прихо́див до нього цар.

王派搀扶他的那军长在城门口弹压，众人在那里将他践踏，他就死了，正如神人在王下来见他的时候所说的。

18 І сталося, коли Божий чоловік говорив до царя, кажучи: „Дві сеї ячменю по шеклю, і сея пшеничної муки́ по шеклю буде того ча́су взавтра в брамі Самарії,

神人曾对王说：“明日约到这时候，在撒马利亚城门口，二细亚大麦要卖银一舍客勒，一细亚细面也要卖银一舍客勒。”

19 то цей вельможа відповів Божому чоловікові й сказав: „Якби Господь поробив отво́ри в небі, чи сталася б ця річ?“А той відказав: „Ось ти побачиш своїми очи́ма, — та їсти звідти не бу́деш“.

那军长对神人说：“即便耶和华使天开了窗户，也不能有这事。”神人说：“你必亲眼看见，却不得吃。”

20 І сталося йому так, і затоптав його наро́д у брамі, і він помер.

这话果然应验在他身上；因为众人在城门口将他践踏，他就死了。