2 царів 3
1 А Єгора́м, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафа́та, Юдиного царя, і царював дванадцять років.
Pada tahun kedelapan belas pemerintahan Yosafat raja Yehuda, Yoram anak Ahab menjadi raja Israel dan memerintah di Samaria dua belas tahun lamanya.
2 І чинив він лихо в Господніх оча́х, тільки не так, як ба́тько його та мати його, — він викинув Ваалового бовва́на, що зробив був батько його.
Ia melakukan yang jahat pada pemandangan TUHAN, tetapi ia tidak sejahat Ahab dan Izebel, orang tuanya. Patung yang dibuat ayahnya untuk menyembah Baal telah diruntuhkannya.
3 Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вво́див у гріх Ізраїля, він трима́вся, і не відставав від них.
Namun, seperti Raja Yerobeam anak Nebat yang memerintah sebelum dia, ia pun menyebabkan orang Israel berdosa dan tidak berhenti melakukan hal itu.
4 А Меша, цар моавський, розво́див дрібну́ худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч ру́нних барані́в.
Raja Mesa dari Moab mempunyai peternakan domba. Sebagai pajak kepada raja Israel, setiap tahun ia memberikan 100.000 anak domba dan juga bulu domba dari 100.000 domba jantan.
5 І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізра́їлевого царя.
Tetapi setelah Raja Ahab meninggal, Mesa memberontak terhadap Israel.
6 І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічи́в усього Ізраїля.
Karena itu Raja Yoram segera meninggalkan Samaria dan pergi menyiapkan seluruh angkatan perangnya.
7 І пішов він, і послав до Йосафа́та, царя Юдиного, говорячи: „Збунтувався проти мене цар моавський. Чи пі́деш зо мною на війну до Моаву?“А той відказав: „Ви́йду. Я — як ти, мій народ — як твій народ, мої коні — як твої коні!“
Ia mengirim pesan ini kepada Raja Yosafat dari Yehuda, "Raja Moab telah memberontak terhadap aku; sudikah Anda berperang bersama aku melawan dia?" "Baik," jawab Raja Yosafat. "Aku dan anak buahku serta pasukan berkudaku akan ikut dengan Anda.
8 І сказав: „Котро́ю дорогою пі́демо?“А той відказав: „Дорогою едомської пустині“.
Melalui jalan manakah kita akan menyerang?" "Kita ambil jalan yang melewati padang gurun Edom," jawab Yoram.
9 І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідно́ю доро́гою сім день. І не було води табо́рові та худобі, що була при них.
Maka berangkatlah Raja Yoram bersama raja Yehuda dan raja Edom. Setelah mengadakan perjalanan selama tujuh hari, mereka kehabisan air, sehingga pasukan mereka dan hewan pengangkut barang mereka tak dapat minum.
10 І сказав Ізраїлів цар: „Ах, Госпо́дь ви́кликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава“.
"Celaka kita!" seru Raja Yoram. "TUHAN telah merencanakan untuk menyerahkan kita bertiga kepada raja Moab!"
11 І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа?“І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: „Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі“.
Raja Yosafat bertanya, "Apakah di sini tidak ada nabi yang dapat bertanya kepada TUHAN untuk kita?" Salah seorang perwira dari tentara Raja Yoram menjawab, "Ada Elisa anak Safat! Ia dahulu pembantu Elia."
12 І сказав Йосафа́т: „Слово Господнє з ним!“І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.
"Benar! TUHAN memang berbicara melalui dia," kata Raja Yosafat. Maka pergilah ketiga raja itu kepada Elisa.
13 І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: „Що́ тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері!“А Ізраїлів цар відказав йому: „Ні, бо Госпо́дь покли́кав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава“.
"Mengapa minta tolong kepada saya?" kata Elisa kepada raja Israel. "Pergi saja kepada nabi-nabi orang tuamu!" "Tidak!" sahut Yoram. "Sebab Tuhanlah yang merencanakan untuk menyerahkan kami bertiga kepada raja Moab."
14 І сказав Єлисей: „ Як живий Госпо́дь Савао́т, що я стою́ перед лицем Його, — коли б я не зважа́в на Йосафата, Юдиного царя, не спогля́нув би на тебе, і не побачив би я тебе.
Elisa menjawab, "Demi TUHAN yang hidup, yang saya layani, saya katakan dengan terus terang bahwa kalau bukan karena Raja Yosafat yang saya hormati, saya tidak mau berurusan dengan Tuan.
15 А тепер приведіть мені гусляра́“. І сталося, коли грав гусля́р, то на Єлисеї була Господня рука,
Sekarang bawalah ke mari seorang pemain kecapi." Sementara orang itu memainkan kecapinya, Elisa dikuasai oleh Roh TUHAN,
16 і він сказав: „Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!
sehingga ia berkata, "Inilah yang dikatakan TUHAN: 'Buatlah parit-parit di wadi ini.
17 Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу́, а поті́к цей бу́де напо́внений водою. І бу́дете пити ви, та че́реди ваші, та ваша худо́ба.
Sekalipun kalian tidak melihat hujan turun atau angin bertiup, namun air akan berlimpah-limpah di wadi ini. Kalian dengan ternak dan hewan pengangkut barangmu akan mendapat air yang cukup untuk diminum sepuas-puasnya.'"
18 Та буде цього мало в Господніх оча́х, — і Він видасть і Моава в вашу руку.
Lalu kata Elisa selanjutnya, "Tetapi itu hanya perkara kecil bagi TUHAN. Ia akan memberikan juga kemenangan kepadamu atas orang-orang Moab.
19 І ви поб'є́те всяке укріплене місто та всяке місто ви́бране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джере́ла зага́тите, і всяку добру полеву́ діля́нку завалите камі́нням“.
Semua kota mereka yang berbenteng dan bagus-bagus akan kalian runtuhkan; semua pohon buah-buahan kalian tebang, semua sumber air kalian tutup, dan semua ladang mereka yang subur-subur akan kalian lempari dengan batu sampai rusak sama sekali."
20 І сталося ра́нком, коли прино́ситься хлі́бна жертва, аж ось полила́ся вода з едомської дороги. І напо́внилася земля водою.
Besoknya, pada saat mempersembahkan kurban pagi, mengalirlah air dari arah Edom sehingga memenuhi wadi itu.
21 А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скли́кали всіх, хто но́сить по́яса й старше, і постава́ли на границі.
Ketika orang Moab mendengar bahwa ketiga raja itu telah datang menyerang, maka semua orang--dari yang tertua sampai yang termuda--yang dapat memikul senjata, dikerahkan dan ditempatkan di perbatasan.
22 І повстава́ли вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.
Besoknya, ketika mereka bangun pagi, matahari menyinari permukaan air sehingga kelihatan merah seperti darah.
23 І казали вони: „Це кров, — рубаючися, поруба́лися царі меча́ми, і позабива́ли один о́дного. А тепер на здо́бич, Моаве!“
Mereka berteriak, "Darah! Pasti prajurit-prajurit dari ketiga pasukan musuh telah berkelahi dan saling membunuh! Mari kita pergi merampok perkemahan mereka!"
24 І прийшли вони до Ізраїлевого табо́ру. І встав Ізраїль та й побив моавля́н, і ті повтіка́ли перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавля́н,
Tetapi ketika orang-orang Moab itu sampai di perkemahan itu, mereka dipukul mundur oleh orang Israel yang terus maju mengejar sambil membunuh mereka
25 а міста руйнува́ли, і на всяку добру польову́ діля́нку — усі ки́дали свого ка́меня й закида́ли її, і всяке джерело́ води зага́чували, і вали́ли всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоста́вили камі́ння його. І оточи́ли тарани́, та й били його.
dan meruntuhkan kota-kota mereka. Setiap ladang yang subur yang mereka lewati, mereka lempari dengan batu. Akhirnya semua ladang tertutup dengan batu. Orang-orang Israel juga menutup semua sumber air dan menebang semua pohon-pohon buah-buahan. Yang tinggal hanyalah kota Kir-Hareset, ibukota Moab. Akhirnya kota itu pun dikepung dan dilempari batu oleh pengumban-pengumban.
26 І побачив моавський цар, що бій перемага́є його́, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мече́м, щоб проде́ртися до едомського царя́, та не зміг.
Setelah menyadari bahwa ia tak dapat bertahan lagi, raja Moab membawa 700 prajurit yang mahir memakai pedang, lalu berusaha menerobos pertahanan raja Edom, tapi gagal.
27 І він узяв свого перворі́дного сина, що мав царюва́ти замість нього, і приніс його цілопа́ленням на мурі. І повстав великий гнів на Ізраїля, — і вони відступи́ли від нього, і верну́лися до свого кра́ю.
Karena itu ia mengambil putra mahkotanya, lalu mempersembahkannya di atas tembok kota sebagai kurban untuk dewa Moab. Maka takutlah orang-orang Israel, sehingga mereka menarik mundur pasukan mereka dari kota itu lalu pulang ke negeri mereka.
