2 царів 16

1 Сімнадцятого року Пекаха, сина Ремалії, зацарював Ахаз, син Йотама, Юдиного царя.

La dix-septième année de Pékah, fils de Remaliahou, Achaz, fils de Jotham, monta sur le trône de Juda.

2 Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі шістнадцять років, і не робив угодного в оча́х Господа, Бога свого, як батько його Давид.

Achaz avait vingt ans à son avènement, et il régna seize ans à Jérusalem; il ne fit pas ce qui est droit aux yeux de l’Eternel, son Dieu, comme l’avait fait David, son aïeul.

3 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, і навіть сина свого провів через огонь для Молоха, за гидо́тою тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.

Au contraire, il suivit l’exemple des rois d’Israël. Il fit même passer son fils par le feu, imitant les abominations des peuples que Dieu avait dépossédés au profit des enfants d’Israël.

4 І прино́сив він жертву та кадив на па́гірках, і на згі́р'ях, та під усяким зеленим деревом.

Il offrit des sacrifices et de l’encens sur les hauts-lieux et les collines et sous tous les arbres verdoyants.

5 Тоді прийшов Реці́н, сирійський цар, та Пеках, син Ремалії, Ізраїлів цар, на війну до Єрусалиму. І облягли́ вони Ахаза, та не змогли́ звоювати.

C’Est alors que vinrent l’attaquer à Jérusalem Recîn, roi de Syrie, et Pékah, fils de Remaliahou, roi d’Israël; ils assiégèrent Achaz, mais ne purent le combattre victorieusement.

6 Того ча́су Рецін, сирійський цар, вернув Едомові Елата, і вигнав юдеїв з Елоту. І едо́мляни прибули́ до Елату, й осілися там, і живуть тут аж до цього дня.

Vers ce temps, Recîn, roi de Syrie, restitua Elat à la Syrie et expulsa de cette ville les Judéens. Les Syriens revinrent à Elat, qu’ils occupent encore aujourd’hui.

7 І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пелесера, асирійського царя, говорячи: „Я твій раб та син твій, — вийди й спаси мене з руки сирійського царя та з руки царя Ізраїлевого, що повстають на ме́не“.

Alors Achaz envoya des ambassadeurs à Tiglat-Pilésser, roi d’Assyrie, pour lui dire "Je suis ton serviteur et ton fils. Viens et sauve-moi des mains du roi de Syrie et du roi d’Israël qui m’ont attaqué."

8 І взяв Ахаз срібло та золото, зна́йдене в Господньому домі та в скарбницях дому царе́вого, і послав дару́нка до асирійського царя.

Achaz prit l’argent et l’or qui se trouvaient dans le temple de l’Eternel et dans les trésors du palais royal et les envoya en présent au roi d’Assyrie.

9 І послухав його асирійський цар. І пішов асирійський цар на Дамаск і взяв його, а його мешканців вигнав до Кіру, а Реціна вбив.

Celui-ci, cédant à sa prière, attaqua Damas, s’en rendit maître et en déporta les habitants à Kir; quant à Recîn, il le fit mettre à mort.

10 І пішов цар Ахаз назу́стріч Тіґлат-Піл'есера, асирійського царя, до Дамаску, і побачив дамаського же́ртівника. І послав цар Ахаз до священика Урії подобу же́ртівника та взір його всієї його будови.

Le roi Achaz alla alors à la rencontre de Tiglat-Pilésser, à Damas. Ayant remarqué l’autel de cette ville, il fit parvenir à Ouria, le pontife, le dessin et le plan de l’autel dans tous ses détails.

11 І збудував священик Урі́я же́ртівника, — як усе, що послав був цар Ахаз із Дамаску, так зробив священик Урія до прихо́ду царя Ахаза з Дамаску.

Ourla, le pontife, construisit un autel semblable et l’exécuta tout à fait selon le modèle que le roi Achaz lui avait expédié de Damas, avant même le retour d’Achaz de cette ville.

12 І прибув цар із Дамаску, і побачив цар того жертівника, і приступив цар до жертівника, і приніс на ньому жертву.

Revenu de Damas, le roi vit l’autel; il s’en approcha et y monta.

13 І спалив він своє цілопа́лення та свою жертву хлі́бну, і вилив свою ливну жертву, і покропив кров'ю своїх мирних жертов того же́ртівника.

Il y fit consumer son holocauste et son oblation, y répandit des libations, et aspergea l’autel du sang de ses rémunératoires.

14 А мідяно́го же́ртівника, що перед Господнім лицем, він переставив із переднього боку храму, з-поміж жертівника та з-поміж Господнього дому, і поставив його на бік жертівника на північ.

Quant à l’autel d’airain qui était devant l’Eternel, il le déplaça de devant le temple, où il se trouvait établi entre le nouvel autel et le temple de l’Eternel, et il l’érigea à l’angle nord de cet autel.

15 I наказав цар Ахаз священикові Урії, говорячи: „На великому жертівнику пали ра́нішнє цілопа́лення та вечірню хлібну жертву, і цілопа́лення цареве та хлібну його жертву, і цілопа́лення всього народу Кра́ю та хлібну їхню жертву, і їхні ливні жертви. І всю кров цілопа́лення та всю кров жертви покро́пиш на нього. А щодо мідяно́го жертівника, то я розва́жу“.

Le roi Achaz fit cette recommandation au pontife Ouria: "Sur le grand autel fais fumer l’holocauste du matin, l’oblation du soir, l’holocauste et l’oblation du roi, et l’holocauste ainsi que l’oblation de tout le peuple, fais-y leurs libations et asperge-le de tout le sang de l’holocauste et de tout le sang des sacrifices. Pour ce qui est de l’autel d’airain, j’y réfléchirai."

16 І зробив священик Урія все так, як наказав був цар Ахаз.

Le pontife Ouria exécuta tous les ordres du roi Achaz.

17 А цар Ахаз повідрубував рами підстав, і відсунув із них умивальницю, і зняв море з мідяни́х волів, що під ним, і поставив його на камінну підло́гу.

Le roi Achaz détacha les moulures des supports, en enleva le bassin, fit descendre la Mer de dessus les taureaux d’airain qui la portaient et la déposa sur un pavé de pierres.

18 І закритий суботній перехі́д, що збудували при храмі, і зо́внішній царськи́й вхід він обернув до Господнього дому задля асирійського царя.

Le portique du sabbat qu’on avait bâti dans le temple et l’entrée du roi située à l’extérieur, il les déplaça dans le temple de l’Eternel, à cause du roi d’Assyrie.

19 А решта діл Ахаза, що́ він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

Les autres actes accomplis par Achaz sont consignés dans le livre des annales des rois de Juda.

20 І спочив Ахаз із батьками своїми, і був похований з батька́ми своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Хізкійя.

Achaz s’endormit avec ses pères et fut enterré à côté d’eux dans la Cité de David. Son fils Ezéchias lui succéda.