2 до коринтян 8

1 Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благода́ть, що да́на Церква́м македо́нським,

Уведомляем вас, братия, о благодати Божией, данной церквам Македонским,

2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости;

ибо они среди великого испытания скорбями преизобилуют радостью; и глубокая нищета их преизбыточествует в богатстве их радушия.

3 бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, —

Ибо они доброхотны по силам и сверх сил - я свидетель:

4 із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим.

они весьма убедительно просили нас принять дар и участие их в служении святым;

5 І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої,

и не только то, чего мы надеялись, но они отдали самих себя, во-первых, Господу, потом и нам по воле Божией;

6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло.

поэтому мы просили Тита, чтобы он как начал, так и окончил у вас и это доброе дело.

7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій.

А как вы изобилуете всем: верою и словом, и познанием, и всяким усердием, и любовью вашею к нам, - так изобилуйте и сею добродетелью.

8 Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої.

Говорю это не в виде повеления, но усердием других испытываю искренность и вашей любви.

9 Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом.

Ибо вы знаете благодать Господа нашего Иисуса Христа, что Он, будучи богат, обнищал ради вас, дабы вы обогатились Его нищетою.

10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку.

Я даю на это совет: ибо это полезно вам, которые не только начали делать сие, но и желали того еще с прошедшего года.

11 А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности.

Совершите же теперь самое дело, дабы чего усердно желали, то и исполнено было по достатку.

12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має.

Ибо если есть усердие, то оно принимается смотря по тому, кто что имеет, а не по тому, чего не имеет.

13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.

Не требуется, чтобы другим было облегчение, а вам тяжесть, но чтобы была равномерность.

14 Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́,

Ныне ваш избыток в восполнение их недостатка; а после их избыток в восполнение вашего недостатка, чтобы была равномерность,

15 як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“.

как написано: кто собрал много, не имел лишнего; и кто мало, не имел недостатка.

16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце,

Благодарение Богу, вложившему в сердце Титово такое усердие к вам.

17 бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно.

Ибо, хотя и я просил его, впрочем, он, будучи очень усерден, пошел к вам добровольно.

18 А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію,

С ним послали мы также брата, во всех церквах похваляемого за благовествование,

19 і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа,

и притом избранного от церквей сопутствовать нам для сего благотворения, которому мы служим во славу Самого Господа и в соответствие вашему усердию,

20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,

остерегаясь, чтобы нам не подвергнуться от кого нареканию при таком обилии приношений, вверяемых нашему служению;

21 дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́.

ибо мы стараемся о добром не только пред Господом, но и пред людьми.

22 А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас.

Мы послали с ними и брата нашего, которого усердие много раз испытали во многом и который ныне еще усерднее по великой уверенности в вас.

23 Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова!

Что касается до Тита, это - мой товарищ и сотрудник у вас; а что до братьев наших, это - посланники церквей, слава Христова.

24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми!

Итак перед лицом церквей дайте им доказательство любви вашей и того, что мы справедливо хвалимся вами.