2 до коринтян 8
1 Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благода́ть, що да́на Церква́м македо́нським,
Moreover, brothers, we do you to wit of the grace of God bestowed on the churches of Macedonia;
2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости;
How that in a great trial of affliction the abundance of their joy and their deep poverty abounded to the riches of their liberality.
3 бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, —
For to their power, I bear record, yes, and beyond their power they were willing of themselves;
4 із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим.
Praying us with much entreaty that we would receive the gift, and take on us the fellowship of the ministering to the saints.
5 І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої,
And this they did, not as we hoped, but first gave their own selves to the Lord, and to us by the will of God.
6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло.
So that we desired Titus, that as he had begun, so he would also finish in you the same grace also.
7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій.
Therefore, as you abound in every thing, in faith, and utterance, and knowledge, and in all diligence, and in your love to us, see that you abound in this grace also.
8 Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої.
I speak not by commandment, but by occasion of the forwardness of others, and to prove the sincerity of your love.
9 Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом.
For you know the grace of our Lord Jesus Christ, that, though he was rich, yet for your sakes he became poor, that you through his poverty might be rich.
10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку.
And herein I give my advice: for this is expedient for you, who have begun before, not only to do, but also to be forward a year ago.
11 А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности.
Now therefore perform the doing of it; that as there was a readiness to will, so there may be a performance also out of that which you have.
12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має.
For if there be first a willing mind, it is accepted according to that a man has, and not according to that he has not.
13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.
For I mean not that other men be eased, and you burdened:
14 Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́,
But by an equality, that now at this time your abundance may be a supply for their want, that their abundance also may be a supply for your want: that there may be equality:
15 як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“.
As it is written, He that had gathered much had nothing over; and he that had gathered little had no lack.
16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце,
But thanks be to God, which put the same earnest care into the heart of Titus for you.
17 бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно.
For indeed he accepted the exhortation; but being more forward, of his own accord he went to you.
18 А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію,
And we have sent with him the brother, whose praise is in the gospel throughout all the churches;
19 і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа,
And not that only, but who was also chosen of the churches to travel with us with this grace, which is administered by us to the glory of the same Lord, and declaration of your ready mind:
20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,
Avoiding this, that no man should blame us in this abundance which is administered by us:
21 дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́.
Providing for honest things, not only in the sight of the Lord, but also in the sight of men.
22 А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас.
And we have sent with them our brother, whom we have oftentimes proved diligent in many things, but now much more diligent, on the great confidence which I have in you.
23 Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова!
Whether any do inquire of Titus, he is my partner and fellow helper concerning you: or our brothers be inquired of, they are the messengers of the churches, and the glory of Christ.
24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми!
Why show you to them, and before the churches, the proof of your love, and of our boasting on your behalf.
