2 до коринтян 8

1 Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благода́ть, що да́на Церква́м македо́нським,

Známuť pak vám činíme, bratří, milost Boží, danou zborům Macedonským,

2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости;

Že v mnohém zkušení ssoužení rozhojnilá radost jejich a převeliká chudoba jejich rozhojněna jest v bohatství upřímosti jejich.

3 бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, —

Nebo svědectví jim vydávám, že podlé možnosti, ba i nad možnost hotovi byli,

4 із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим.

Mnohými žádostmi prosíce nás, abychom tu milost a zbírku, kteráž se děje na svaté, na se přijali.

5 І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої,

A netoliko tak, jakž jsme se nadáli, ale sami sebe nejprvé dali Pánu, i nám z vůle Boží,

6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло.

Tak že jsme musili napomenouti Tita, aby jakož byl prvé započal, tak také i dokonal při vás milost tuto.

7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій.

A protož jakž ve všech věcech jste hojní, u víře i v řeči i v známosti i ve všeliké snažnosti i v lásce své k nám, tak i v této milosti hojní buďte.

8 Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої.

Ne jako rozkazuje, pravím, ale snažností jiných i vaši upřímou lásku zkušenou ukázati chtěje.

9 Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом.

Nebo znáte milost Pána našeho Jezukrista, že pro vás učiněn jest chudý, jsa bohatý, abyste vy jeho chudobou zbohatli.

10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку.

A k tomuť vám radu dávám; nebo jest vám to užitečné, kteříž jste netoliko činiti, ale i chtíti prvé začali léta předešlého.

11 А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности.

Protož nyní již to skutkem vykonejte, aby jakož hotové bylo chtění, tak bylo i vykonání z toho, což máte.

12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має.

Nebo jest-liť prvé vůle hotová, podlé toho, což kdo má, vzácná jest, ne podlé toho, čehož nemá.

13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.

Nebo ne, aby jiní měli polehčení, a vy úzkost, ale rovnost ať jest, nyní přítomně vaše hojnost spomoz jejich chudobě,

14 Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́,

Aby také jejich hojnost vaší chudobě byla ku pomoci, aby tak byla rovnost;

15 як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“.

Jakož psáno: Kdo mnoho, nic mu nezbývalo, a kdo málo, neměl nedostatku.

16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце,

Ale díka Bohu, kterýž takovou snažnost k vám dal v srdce Titovo,

17 бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно.

Tak že to napomenutí přijal, anobrž jsa opravdový, sám z své dobré vůle šel k vám.

18 А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію,

Poslaliť jsme pak s ním bratra toho, kterýž má velikou chválu v evangelium po všech zbořích,

19 і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа,

(A netoliko to, ale také vyvolen jest od církví za tovaryše putování našeho, s touto milostí, kterouž sloužíme k slávě Pánu a vůli vaší, )

20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,

Varujíce se toho, aby nám někdo neutrhal pro tu hojnost, kterouž my přisluhujeme,

21 дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́.

Dobré opatrujíce netoliko před oblíčejem Páně, ale i před lidmi.

22 А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас.

Poslali jsme pak s nimi bratra svého, kteréhož jsme mnohokrát ve mnohých věcech zkusili, že jest pilný, a nyní mnohem pilnější pro mnohé doufání mé o vás.

23 Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова!

Z strany Tita, tovaryš můj jest, a mezi vámi pomocník; z strany bratří našich, poslové jsou církví a sláva Kristova.

24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми!

Protož jistoty lásky své a chlouby naší o vás k nim dokažte, před oblíčejem církví.