2 до коринтян 7
1 Отож, мої любі, мавши ці обі́тниці, очистьмо себе від усякої не́чисти тіла та духа, — і творімо святиню у Божім страху́!
Wasak pumnamaksing asi eikhoida pinabirabanina, nungsiraba marupsing, hakchang amadi thawaibu senghandriba khudingmaktagi eikhoina isabu sengdokchasi. Aduga Tengban Mapubu kina hingjabaga loinana asengba adu mapung phahansi.
2 Дайте місце для нас! Ми ніко́го не скривдили, ніко́го не зіпсували, нікого не ошука́ли!
Eikhoigidamak nakhoigi thamoida mapham pibiyu. Eikhoina aranba toukhide, eikhoina kanabusu manghannaba toukhide, eikhoina nakhoi kanadagisu khudongchaba loukhide.
3 Говорю́ не на о́суд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.
Eina masi nakhoibu lalhannabagidamak haiba natte. Maramdi, eina mamangda haikhibagum nakhoidi eikhoigi thamoida lengdana lei madudi eikhoina hingba oirabasu siba oirabasu nakhoiga loinagani.
4 У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.
Eina nakhoida chaona thajaba lei; eina nakhoida asigumba chaothokchaba asi lei. Eibu nakhoina yamna thougatphikhi. Eikhoigi awa ana khudingmakta eina haraojabana thalli.
5 Бо коли ми прийшли в Македо́нію, тіло наше не мало спочинку нія́кого, у всьому бідуючи: назовні — бої, страхіття — всере́дині.
Eikhoina Macedonia-da thunglaba matungda phaoba eikhoina potthaba kari amata phangkhide, adubu maikei khudingmakta eikhoida awa-anang leirammi, mapandana yetnaba aduga thamoidana akiba leirammi.
6 Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита,
Adubu pukning hantharabasingbu thougatpiba Tengban Mapuna Titus-pu thabirakpagi mapanna eikhoibu thougatpire.
7 і не тільки його прибуття́м, а й поті́шенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу́, про ваш смуток, про вашу горли́вість до мене, так що я більше тішився.
Eikhoibu thougatpikhiba adu mahakna lakpikhiba adukhaktana natte adubu nakhoina mahakpu kamdouna thougatpikhibage haibagi mahakki paodam adunasuni. Nakhoina eibu kayada ujaningba, nakhoina kayada wajaba, eigidamak kayada thawai yaojaba haibadu mahakna eikhoida tamlammi; aduga maduna houjik eibu amukka henna haraohalle.
8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.
Maramdi eigi chithi asina nakhoibu wahallabaphaobada eina ningngamdaba toujade. Aduga eina ningamdaba touramlabasu chithi asina nakhoibu pukning wahan-gadaba adu mikup kharakhaktagini haiba ei khang-i.
9 Я радію тепер не тому́, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покая́ння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чо́му не мати втрати від нас.
Adumakpu houjik eina haraojei, madu eina nakhoibu pukning wahankhiba adugi maramna natte adubu nakhoigi pukning waba aduna nakhoibu pukning honghankhiba adugi maramnani. Madugi pukning waba adu Tengban Mapuna sijinnabibani aduga asumna eikhoina nakhoida amangba karisu thokhande.
10 Бо смуток для Бога чинить каяття́ на спасі́ння, а про нього не жалуємо, а смуток світськи́й — чинить смерть.
Maramdi Tengban Mapuna sijinnaba pukning waba aduna pukning honghanduna aran-khubham pinabi aduga maduna ningngamdaba thokhande. Adubu taibangpandagi lakpa pukning waba adunadi siba thok-halli.
11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажа́ння, яку горливість, яку по́мсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.
Tengban Mapuna yabiba pukning waba aduna nakhoida thok-hankhiba adu yeng-u. Maduna nakhoibu kayada thawai yaohalliba, nakhoigi lanjadaba adu utnanaba kayada khourangjariba! Adugumba asaoba, adugumba akiba, adugumba khourangjaba, adugumba thawai-yaojaba, adugumba aranba toubasingbu cheirak pinanaba thourangjaba! Nakhoina hiram pumnamakta nakhoi nasamakpu seng-i haibadu utle.
12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кри́вдить, і не через покри́вдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.
Maram aduna, chithi adu eina nakhoida ikhrabasu, aranba toukhiba mi adugi maramgidamak natte, aduga aranba adugi cheitheng phangkhraba adugi maramgidamaksu natte adubu nakhoina eikhoibu kadaiphaoba ningjabage haibadu Tengban Mapugi mangda nakhoi nasana khangjananaba eina madu ikhibani.
13 Тому́ то потіхою вашою вті́шились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспоко́їли духа його.
Masimakna eikhoibu pukning thougatpire. Aduga eikhoibu pukning thougatpipa adugi mathakta, nakhoi pumnakna Titus-ki pukning-wakhalbu potthahanbiba aduda mahakna kayada haraojabage haibadu ujabada eikhoina thoina henna haraojei.
14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоро́мився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала́ перед Титом правдива була́!
Eina nakhoigi maramgidamak mangonda chaothokchakhi, aduga nakhoina eibu ikaiba nanghanbidre. Eikhoina matam pumnamakta nakhoida achumba aduda ngang-i, aduga maduga chap mannana eikhoina nakhoigi maramda Titus-ki mangda chaothokchaba adu achumbani haibadusu utle.
15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли́ ви були зо стра́хом і тремті́нням.
Aduga nakhoi pumnamakna mahakki wa injaba amasung mahakpu kina amadi tanik-tanikna lousinjaba adu mahakna ningsingba matamda mahakna nakhoibu nungsijaba adu henna hengatli.
16 Отож, тішуся я, що мо́жу покластись у всьому на вас!
Eina nakhoibu mapungphana thajaba yaba asida eina kayada haraojaba?
