2 до коринтян 7
1 Отож, мої любі, мавши ці обі́тниці, очистьмо себе від усякої не́чисти тіла та духа, — і творімо святиню у Божім страху́!
Nobayandwa, mbukunga tuli aazisyomezyo eezi, muleke tulisalazye tubeni kubusofwazi boonse bwakunyama akumuuya. Amuleke tutobele busalali mukuyowa Leza.
2 Дайте місце для нас! Ми ніко́го не скривдили, ніко́го не зіпсували, нікого не ошука́ли!
Amutupe mweenya! Takwe ngutwabisizya.
3 Говорю́ не на о́суд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.
Takwe nitwakanyonganya muntu. Nkaambo ndakazyaamba kale kuti muli mumyoyo yesu, kuti tufwe aantomwe akuti tupone aantomwe.
4 У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.
Ndili aakutayowela kupati mulindinywe, alimwi nkupati kulidunda aatala andinywe. Ndilizwide aluumbuluzyo/. Ndilafwasuka alukondo nikuba mumafwabi eesu.
5 Бо коли ми прийшли в Македо́нію, тіло наше не мало спочинку нія́кого, у всьому бідуючи: назовні — бої, страхіття — всере́дині.
Elyo nitwakasika kuMasedoniya, nyama zyesu tezyakali akulyookezya. Asikuti, twakakatazigwa munzila yoonse akutakkalinkana kunze alubo akuyowa mukati.
6 Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита,
Pesi Leza, wuumbulizya balaansi, wakatuumbulizya akusika kwaTayitasi.
7 і не тільки його прибуття́м, а й поті́шенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу́, про ваш смуток, про вашу горли́вість до мене, так що я більше тішився.
Tekwali kusika kwakwe biyo pe Leza nchaakatuumbulizizya. Alubo chakali alumbuluzyo Tayitasi ndwakatambwide kulindinywe. Wakatwaambila aatala aluyando lwanu, mapenzi anu, alubo chiyandisyo chenu kulindime. Akaako ndakakondelwa kwiindilide.
8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.
Nikuba kuti lugwalo lwangu lwakamuchita kuti musululwe, takwe nindilipa mulandu pe. Pesi ndakalipa mulandu eelyo nindakabona kuti lugwalo lwangu lwamusuluzya, nikuba kwali kwachiindi chiniini biyo.
9 Я радію тепер не тому́, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покая́ння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чо́му не мати втрати від нас.
Lino ndilakondwa, pe pe akaambo kakuti mwakalikatazikene, pesi nkaambo kusululwa kwenu kwakamuleta kukweempwa. Mwakabona kuusa kwabuLeza, kwakuti takwe nimwakasweekelwa pe akambo kandiswe.
10 Бо смуток для Бога чинить каяття́ на спасі́ння, а про нього не жалуємо, а смуток світськи́й — чинить смерть.
Nkaambo kuusa kwabuLeza kuleta kweempwa oko kuzuzikizya lufutuko kakutakwe kulipa mulandu. Kuusa kwakunyika, biyeni obo, kuleta lufu.
11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажа́ння, яку горливість, яку по́мсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.
Amubone bupati bwakuyandisisya kwakuuasa kwabuLeza mbubwakaleta mulindinywe. Kwakali kupati biyeni kuyandisisya mulindinywe mukutondeezya kuti tamukwe mulandu. Kwalibupati biyeni kusesemwa kwenu buyofu bwenu, kutaakizya kwenu, bunkutwe bwenu, alubo chiyandisyo chanu kubona kuti kubeleka kabotu makani kweelede kuchitwa.
12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кри́вдить, і не через покри́вдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.
Nikuba kuti ndakalemba kulindinywe, tendakalemba akaambo kasimuchita chibi, na ooyo wakachitilwa chibi, pesi kuti kuyanda kwanu kubotu kulindiswe kuchitwe kuti kuboneke kulindinywe kumenso aLeza.
13 Тому́ то потіхою вашою вті́шились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспоко́їли духа його.
Nkaambo kazeezi mpotusungilizigwa. Mukuyungizya muluumbuluzyo lwesu, twakakondelwa alubo loko nkaambo kalukondo lwaTayitasi, nkaambo muuya wakwe wakabukulusigwa andinywe moonse.
14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоро́мився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала́ перед Титом правдива була́!
Na ndakalikankayizya aatala andinywe, tendakawusigwa nsoni. Mulilumwi lubazu, mbuli zyoonse nzitwakaamba kulindinywe nisimpe, kulikankayizya kwesu aatala andinywe kuliTayitasi zyakaboneka kalili simpe.
15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли́ ви були зо стра́хом і тремті́нням.
Luyando lunikide kulindinywe ndupati mbuli nayeya kuswiilila kwenu moonse, mbuli mbumwakamutambula kabotu akuyowa akuzazama.
16 Отож, тішуся я, що мо́жу покластись у всьому на вас!
Ndilakondwa nkaambo ndili aakutamuyowela kuzulide.
