2 до коринтян 6
1 А ми, як співробі́тники, благаємо, щоб ви Божої благода́ті не брали надармо.
Men som Medarbejdere formane vi også til, at I ikke forgæves må have modtaget Guds Nåde;
2 Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!
(han siger jo: "På en behagelig Tid bønhørte jeg dig, og på en Frelsens Dag hjalp jeg dig." Se, nu er det en velbehagelig Tid, se, nu er det en Frelsens Dag; )
3 Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне,
og vi give ikke i nogen Ting noget Anstød, for at Tjenesten ikke skal blive lastet;
4 а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,
men i alting anbefale vi som Guds Tjenere os selv ved stor Udholdenhed i Trængsler, i Nød, i Angster,
5 у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х,
under Slag, i Fængsler, under Oprør, under Besværligheder, i Nattevågen, i Faste,
6 у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові,
ved Renhed, ved Kundskab, ved Langmodighed, ved Velvillighed, ved den Helligånd, ved uskrømtet Kærlighed,
7 у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці,
ved Sandheds Ord, ved Guds Kraft, ved Retfærdighedens Våben både til Angreb og Forsvar;
8 через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві;
ved Ære og Vanære, ved ondt Rygte og godt Rygte; som Forførere og dog sanddru;
9 як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті;
som ukendte og dog velkendte; som døende, og se, vi leve; som de, der tugtes, dog ikke til Døde;
10 як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
som bedrøvede, dog altid glade; som fattige, der dog gøre mange rige; som de, der intet have, og dog eje alt.
11 Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене!
Vor Mund er opladt over for eder, Korinthiere! vort Hjerte er udvidet.
12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!
I have ikke snæver Plads i os, men der er snæver Plads i eders Hjerter.
13 Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви!
Men ligeså til Gengæld (jeg taler som til mine Børn), må også I udvide eders Hjerter!
14 До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою?
Drager ikke i ulige Åg med vantro; thi hvad Fællesskab har Retfærdighed og Lovløshed? eller hvad Samfund har Lys med Mørke?
15 Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним?
Hvad Samklang er der mellem Kristus og Belial? eller hvad Delagtighed har en troende med en vantro?
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм!
Hvad Samstemning har Guds Tempel med Afguder? Thi vi ere den levende Guds Tempel, ligesom Gud har sagt: "Jeg vil bo og vandre iblandt dem, og jeg vil være deres Gud, og de skulle være mit Folk."
17 Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́,
"Derfor går ud fra dem og udskiller eder fra dem, siger Herren, og rører ikke noget urent; og jeg vil antage mig eder,"
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“
"og jeg vil være eders Fader, og I skulle være mine Sønner og Døtre, siger Herren, den Almægtige."
