2 до коринтян 4
1 Ось тому́, мавши за милосердям Божим таке служі́ння, ми не тратимо відваги,
Por isso, tendo este ministério, segundo a misericórdia que nos foi feita, não desfalecemos.
2 але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом.
Mas já rejeitamos as coisas ocultas e vergonhosas, não andando com astúcia, nem falsificando a Palavra de Deus, mas pela manifestação da verdade fazemos recomendação de nós mesmos à consciência de todos os seres humanos, à vista de Deus.
3 Коли ж наша Єва́нгелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, —
Porém se o nosso Evangelho está encoberto, é para os que se perdem que está encoberto;
4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не зася́яло світло Єва́нгелії слави Христа, а Він — образ Божий. (aiōn g165)
Nos quais o deus destes tempos cegou os entendimentos, [isto é], os incrédulos, para que não lhes brilhe a luz do Evangelho da glória de Cristo, que é a imagem de Deus. (aiōn g165)
5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса.
Porque nós não pregamos a nós mesmos, mas sim a Cristo Jesus, o Senhor; e a nós mesmos [como] vossos servos, por causa de Jesus.
6 Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій.
Porque o Deus que disse que das trevas brilhasse a luz é o [mesmo] que brilhou em nossos corações, para a iluminação do conhecimento da glória de Deus no rosto de Jesus Cristo.
7 А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас.
Porém temos este tesouro em vasos de barro, para que a excelência do poder seja de Deus, e não de nós.
8 У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач.
[Somos] em tudo afligidos, mas não esmagados; perplexos, mas não desesperados;
9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.
Perseguidos, mas não desamparados; abatidos, porém não destruídos.
10 Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.
Sempre por todas as partes trazendo a mortificação do Senhor Jesus no corpo, para que também a vida de Jesus se manifeste em nossos corpos.
11 Бо за́всіди нас, що живемо́, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.
Porque nós, que vivemos, estamos sempre entregues à morte por causa de Jesus, para que também a vida de Jesus se manifeste em nossa carne mortal.
12 Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас.
De maneira que a morte opera em nós, mas em vós [opera] a vida.
13 Та мавши того ж духа віри, за написаним: „Вірував я, через те говорив“, і ми віруємо, тому то й говоримо,
E nós temos o mesmo Espírito de fé, assim como está escrito: Cri, e por isso falei; Nós também cremos, e por isso também falamos,
14 знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами.
sabendo que o que ressuscitou ao Senhor Jesus, também nos ressuscitará por meio de Jesus, e [nos] apresentará juntos de vós.
15 Усе бо для вас, щоб благода́ть, розмножена через багатьох, збагати́ла подяку на Божу славу.
Porque todas estas coisas são por causa de vós, para que a graça aumente por meio de muitas [pessoas], superabundando os agradecimentos à glória de Deus.
16 Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній.
Por isso não desfalecemos; mas ainda que nosso ser exterior se destrua, todavia o interior se renova a cada dia.
