2 до коринтян 3
1 Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?
Porventura começamos outra vez a louvar-nos a nós mesmos? Ou necessitamos, como alguns, de cartas de recommendação para vós, ou de recommendação de vós
2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
Vós sois a nossa carta, escripta em nossos corações, conhecida e lida por todos os homens.
3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.
Porque já é manifesto, que vós sois a carta de Christo, ministrada por nós, e escripta, não com tinta, mas com o Espirito de Deus vivo, não em taboas de pedra, mas nas taboas de carne do coração.
4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,
E é por Christo que temos tal confiança em Deus:
5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.
Não que sejamos capazes, por nós, de pensar alguma coisa, como de nós mesmos; mas a nossa capacidade vem de Deus:
6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.
O qual nos fez tambem capazes de ser ministros do novo testamento, não da lettra, mas do espirito; porque a lettra mata, e o espirito vivifica.
7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,
E, se o ministerio da morte, gravado com lettras em pedras, foi para gloria, de maneira que os filhos de Israel não podiam fitar os olhos na face de Moysés, por causa da gloria do seu rosto, a qual era transitoria,
8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа!
Como não será de maior gloria o ministerio do espirito?
9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
Porque, se o ministerio da condemnação foi glorioso, muito mais excederá em gloria o ministerio da justiça.
10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
Porque tambem o que foi glorificado n'esta parte não foi glorificado, por causa d'esta excellente gloria.
11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
Porque, se o que era transitorio foi para gloria, muito mais é em gloria o que permanece.
12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,
Tendo, pois, tal esperança, usamos de muita ousadia no fallar.
13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
E não somos como Moysés, que punha um véu sobre a sua face, para que os filhos de Israel não fitassem os olhos no fim do que era transitorio.
14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.
Porém os seus sentidos foram endurecidos: porque até ao dia de hoje o mesmo véu fica por levantar na lição do velho testamento, o qual foi por Christo abolido:
15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,
Mas até ao dia de hoje, quando é lido Moysés, o véu está posto sobre o coração d'elles.
16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.
Porém, quando se converterem ao Senhor, então o véu se tirará.
17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.
Ora o Senhor é o Espirito; e onde está o Espirito do Senhor ahi ha liberdade.
18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.
Mas todos nós, com cara descoberta, reflectindo como um espelho, a gloria do Senhor, somos transformados de gloria em gloria na mesma imagem, como pelo Espirito do Senhor.
