2 хроніки 7

1 А коли Соломон закінчи́в молитися, то зійшов огонь із небе́с, поїв цілопа́лення та жертви, а слава Господня напо́внила храм той!

Kane Solomon otieko lemo, mach nolwar koa e polo mowangʼo misango miwangʼo pep kod misengini mamoko kendo duongʼ mar Jehova Nyasaye nopongʼo hekalu.

2 І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня напо́внила дім Господній!

Jodolo ne ok nyal donjo e hekalu mar Jehova Nyasaye nikech duongʼ mar Jehova Nyasaye nopongʼe.

3 А всі Ізраїлеві сини бачили, як схо́див огонь та Господня слава на храм той, і вони попа́дали обли́ччям до землі на підло́гу з камінних плит, і вклони́лися до землі, і дякували Господе́ві: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“

Kane jo-Israel duto noneno mach koa e polo kabiro piny kod duongʼ mar Jehova Nyasaye kani ewi hekalu negigoyo chongegi e ndiri ka gikulore auma. Negilamo kendo goyone Jehova Nyasaye erokamano, kagiwacho niya, “Jehova Nyasaye ber kendo herane osiko manyaka chiengʼ.”

4 А цар та ввесь народ прино́сили жертву перед Господнім лицем.

Eka ruoth kod ji duto nochiwo misengini e nyim Jehova Nyasaye.

5 І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібно́ї — сто й двадцять тисяч. І ви́конали обряд освя́чення Божого дому цар та ввесь наро́д.

Ruoth Solomon nochiwo misango gi dhok alufu piero ariyo gi ariyo kod rombe gi diek maromo alufu mia achiel gi piero ariyo. Kamano ruoth kod ji duto nowalo hekalu mar Nyasaye.

6 А священики стояли на ва́ртах своїх, а Левити — зо знаря́ддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господе́ві, „Бо навіки Його милосердя“, коли Давид хвалив ними; і священики сурми́ли навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв.

Jodolo nokawo keregi kaachiel gi jo-Lawi ka goyo thumbe mag Jehova Nyasaye mane ruoth Daudi nolosone pako Jehova Nyasaye kendo mane itiyogo kane odwoko erokamano kowacho niya, “Herane osiko manyaka chiengʼ.” Jodolo mane ochungʼ momanyore gi jo-Lawi ne goyo turumbete ka jo-Israel duto nochungʼ.

7 І посвятив Соломон сере́дину подві́р'я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопа́лення та лій мирних жертв, бо мідяний же́ртівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопа́лення й хлібної жертви та лою.

Solomon nopwodho dier laru mane nitie e nyim hekalu mar Jehova Nyasaye kendo kanyo nochiwoe misengini miwangʼo pep kod boche miwangʼo mag misango mar lalruok nikech kendo mar misango mar mula manoloso ne ok nyal tingʼo misengini miwangʼo, gi chiwo mag cham kod boche.

8 І справив Соломон того ча́су те свято на сім день, а ввесь Ізра́їль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку.

E ndalogo Solomon kod jo-Israel duto notimo sawo kuom ndalo abiriyo. Ne en chokruok maduongʼ mochakore Lebo Hamath nyaka Wadi man Misri.

9 А восьмого дня спра́вили відда́ння свята, бо обряд освя́чення же́ртівника справляли сім день, і свято сім день.

Chiengʼ mar aboro negichokore nikech negisepwodho kendo mar misango kuom ndalo abiriyo kendo sawo bende kuom ndalo abiriyo.

10 А дня двадцятого й третього сьо́мого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві.

To odiechiengʼ mar piero ariyo gadek mar dwe mar abiriyo nomiyo ji thuolo mondo odog e miechgi ka gimor gi ilo e chunygi nikech gik mabeyo mane Jehova Nyasaye osetimo ni Daudi gi Solomon kendo ni joge Israel.

11 І закінчив Соломон дім Господній та дім царськи́й, та все, що прихо́дило Соломонові на серце, щоб зробити в Господньому домі та в домі своєму, пощасти́ло йому.

Kane Solomon osetieko gero hekalu mar Jehova Nyasaye kod od ruoth mar dak kendo nosetieko timo gik moko duto manochano mondo otim e hekalu mar Jehova Nyasaye kod ode owuon;

12 І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: „Вислухав Я моли́тви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви.

Jehova Nyasaye nofwenyorene gotieno mowacho niya, “Asewinjo lemoni kendo aseyiero hekalu ka kaka kara mitimoe misengini.

13 Якщо Я замкну́ небеса́, і не буде дощу, і якщо накажу́ сарані́ поїсти землю, і якщо нашлю́ морови́цю на наро́д Мій,

“Ka aloro polo ni koth kik chuwe kata ka keto bonyo mondo ocham piny kata aoro dera marach mar tho ne joga,

14 і впокоря́ться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я́ Моє, і помо́ляться, і бу́дуть шукати Ім'я́ Мого́, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небе́с, і прощу́ їхній гріх, та й вилікую їхній Край!

to ka joga miluongo gi nyinga obolore ka lemo kendo manyo wangʼa, ka giweyo yoregi maricho, eka nawinj gie polo, mi nawenegi richogi kendo nares pinygi.

15 Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наста́влені на слу́хання моли́тви цього місця.

Eka nangʼigi kendo nachik ita ni lemo molam ka.

16 І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім'я́ Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє бу́дуть там по всі дні.

Aseyiero kendo pwodho hekaluni mondo nyinga obedie nyaka chiengʼ, wengena kod chunya nobed kanyo kinde duto.

17 А тепер, якщо бу́деш ходити перед лицем Моїм, як ходив був ба́тько твій Давид, щоб зробити все, що наказа́в Я тобі, і якщо бу́деш дотри́муватися уставів Моїх та прав Моїх,

“To in kiwuotho e nyima kaka Daudi wuonu notimo kendo itimo duto ma achiko kendo rito chikena gi buchena,

18 то поста́влю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе перево́ду ніко́му з пануючих в Ізраїлі!

eka anagur lochni mar ruoth kaka ne asingorane Daudi wuonu, kane awachone ni, ‘Ok inibed maonge ngʼato marito jo-Israel kaka ruoth.’

19 А якщо ви відве́рнетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим бога́м, і бу́дете вклонятися їм,

“To kulokoru mi ok umako wechena kod chikena ma asemiyou kendo udhi mondo uti ne nyiseche mamoko kendo lamogi,

20 то Я повирива́ю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх наро́дів!

napudh jo-Israel oko ma agolgi e pinya mane amiyogi kendo anakwed hekaluni ma asepwodho nikech Nyinga. Enobed ka ngero kendo gima ji duto jaro.

21 А храм цей, що був найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та й скаже: За що́ Господь зробив так цьому Кра́єві та храму цьому?...

Kata obedo ni hekaluni koro nigi duongʼ, ji duto mabiro kadho bute nowuor kendo nohum ka gipenjo ni, ‘Angʼo momiyo Jehova Nyasaye osetimo gima chalo kama ni pinyni kod hekaluni?’

22 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богі́в, і вклоня́лися їм, і служили їм, — тому́ Він навів на них усе оце ли́хо!“

Ji nodwokgi ni, ‘Nikech negiweyo Jehova Nyasaye ma Nyasach kweregi manogologi e piny Misri mine gikawo nyiseche mamoko ka gilamogi kendo tiyonegi ma emomiyo osekelo masichegi duto kuomgi.’”