2 хроніки 5

1 І була закі́нчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида, і срібло́, і золото, і всі ці речі дав до скарбни́ці Божого дому.

Naʻe pehē ʻa hono fakaʻosi ʻae ngāue kotoa pē naʻe fai ʻe Solomone maʻae fale ʻo Sihova: pea naʻe ʻomi ki loto ʻe Solomone ʻae ngaahi meʻa naʻe fakatapui ʻe heʻene tamai ko Tevita: pea mo e siliva, mo e koula, pea mo e nāunau kotoa pē, naʻa ne ʻai fakataha mo e ngaahi koloa ʻoe fale ʻoe ʻOtua.

2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н.

Pea naʻe toki fakataha ʻe Solomone ki Selūsalema ʻae kau mātuʻa ʻo ʻIsileli, pea mo e ʻeiki ʻoe ngaahi faʻahinga, ko e kau tuʻukimuʻa ʻi he ngaahi tamai ʻoe fānau ʻa ʻIsileli, ke ʻohake ʻae puha ʻoe fuakava ʻa Sihova mei he Kolo ʻo Tevita, ʻaia ko Saione.

3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця.

Ko ia naʻe fakataha mai ʻae kau tangata kotoa pē ʻo ʻIsileli ki he tuʻi ʻi he kātoanga naʻe fai ʻi hono fitu ʻoe māhina.

4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега.

Pea naʻe haʻu ʻae kau mātuʻa kotoa pē ʻo ʻIsileli: pea naʻe hiki hake ʻae puha ʻoe fuakava ʻe he kau Livai.

5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити.

Pea naʻa nau ʻohake ʻae puha ʻoe fuakava, mo e fale fehikitaki ʻoe fakatahaʻanga, pea mo e ngaahi meʻa tapu naʻe ʻi he fale fehikitaki, naʻe ʻohake ia ʻe he kau taulaʻeiki pea mo e kau Livai.

6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена!

Pea ko Solomone foki ko e tuʻi, pea mo e fakataha kātoa ʻo ʻIsileli ʻaia naʻe fakataha mai kiate ia ʻi he ʻao ʻoe puha ʻoe fuakava, naʻa [nau ]feilaulau ʻaki ʻae fanga sipi mo e fanga pulu, ʻaia naʻe ʻikai faʻa lauʻi ko e meʻa ʻi heʻene lahi ʻaupito.

7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів.

Pea naʻe ʻomi ʻe he kau taulaʻeiki ʻae puha ʻoe fuakava ʻa Sihova ki hono potu, ki he folofolaʻanga ʻi he fale, ki he potu toputapu ʻaupito, ʻi he lolo kapakau ʻoe ongo selupi:

8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху.

He naʻe malofa atu ʻe he ongo selupi ʻa hona kapakau ki ʻolunga ʻi he potu ʻoe puha ʻoe fuakava, pea naʻe fakamalumalu ʻae puha ʻoe fuakava mo hono kau haʻamo ʻe he ongo selupi mei ʻolunga.

9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня.

Pea naʻa nau toʻo mai ʻae kau haʻamo, koeʻuhi ke hā mai ʻae mui haʻamo mei he puha ʻoe fuakava ʻi he ʻao ʻoe folofolaʻanga: ka naʻe ʻikai ha ia mei tuʻa. Pea ʻoku ʻi ai pe ia ʻo aʻu ki he ʻaho ni.

10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.

Naʻe ʻikai ha meʻa ʻi he puha ʻoe fuakava, ka ko e ongo [maka ]lafalafa ʻaia naʻe ʻai ki ai ʻe Mōsese ʻi Holepi, ko e potu naʻe fai ai ʻe Sihova ha fuakava mo e fānau ʻa ʻIsileli ʻi heʻenau haʻu mei ʻIsipite.

11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, —

Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi heʻene hū mai ʻae kau taulaʻeiki mei he potu toputapu: (he naʻe fakamāʻoniʻoniʻi ʻae kau taulaʻeiki kotoa pē naʻe ʻi ai, pea naʻe ʻikai te nau tali fakalakanga:

12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах,

Mo e kau Livai foki naʻe fai ʻae hiva, ʻakinautolu kotoa pē naʻe ʻo ʻAsafi, mo Hemani, mo Situtuni, mo ʻenau ngaahi foha mo honau kāinga, naʻe kofuʻaki ʻae tupenu lelei mo hinehina, mo [nau ]toʻo ʻae ngaahi meʻa pakihi, mo e ngaahi ūtete, mo e ngaahi haʻape, naʻa nau tuʻu ki he potu fakahahake ʻoe feilaulauʻanga, pea naʻe tuʻu fakataha mo kinautolu ʻae kau taulaʻeiki ʻe toko teau ma uofulu naʻe ifi ʻaki ʻae ngaahi meʻalea: )

13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою!

Naʻe hoko ʻo pehē, ʻi heʻene kau taha ʻae kau ifi meʻalea mo e kau hiva, ke nau leʻo taha pe ʻi he hiva mo e fakafetaʻi kia Sihova: pea ʻi heʻenau hiki hake honau leʻo ʻi he meʻalea mo e ngaahi meʻa pakihi, mo e ngaahi meʻa fasi hiva mo nau hiva kia Sihova, ʻo pehē, “He koeʻuhi ʻoku angalelei ia: pea ʻoku tuʻumaʻu ʻo taʻengata ʻa ʻene ʻaloʻofa:” naʻe toki fakafonu ai ʻae fale ʻaki ʻae ʻao, ʻio, ʻae fale ʻo Sihova:

14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий!

Pea ko ia naʻe ʻikai faʻa tuʻu ai ʻae kau taulaʻeiki ke fai ʻae tauhi koeʻuhi ko e ʻao: he ko e nāunau ʻo Sihova naʻe fakafonu ʻaki ʻae fale ʻoe ʻOtua.