2 хроніки 5

1 І була закі́нчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида, і срібло́, і золото, і всі ці речі дав до скарбни́ці Божого дому.

Ainsi fut achevé tout l'ouvrage que Salomon fit pour la maison de l'Éternel. Puis Salomon fit apporter ce que David, son père, avait consacré: l'argent, l'or et tous les ustensiles; et il les mit dans les trésors de la maison de Dieu.

2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н.

Alors Salomon assembla à Jérusalem les anciens d'Israël, et tous les chefs des tribus, les principaux des pères des enfants d'Israël, pour transporter de la ville de David, qui est Sion, l'arche de l'alliance de l'Éternel.

3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця.

Et tous les hommes d'Israël se réunirent auprès du roi pour la fête; c'était le septième mois.

4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега.

Tous les anciens d'Israël vinrent, et les Lévites portèrent l'arche.

5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити.

Ils transportèrent l'arche, le tabernacle d'assignation, et tous les ustensiles sacrés qui étaient dans le tabernacle; les sacrificateurs et les Lévites les transportèrent.

6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена!

Or le roi Salomon et toute l'assemblée d'Israël réunie auprès de lui étaient devant l'arche, sacrifiant du menu et du gros bétail, en si grand nombre qu'on ne le pouvait ni compter ni nombrer.

7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів.

Et les sacrificateurs portèrent l'arche de l'alliance de l'Éternel à sa place, dans le sanctuaire de la maison, dans le lieu très-saint, sous les ailes des chérubins.

8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху.

Les chérubins étendaient les ailes sur l'endroit où devait être l'arche; et les chérubins couvraient l'arche et ses barres par-dessus.

9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня.

Les barres avaient une longueur telle que leurs extrémités se voyaient en avant de l'arche, sur le devant du sanctuaire; mais elles ne se voyaient point du dehors. Et l'arche a été là jusqu'à ce jour.

10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.

Il n'y avait dans l'arche que les deux tables que Moïse y avait mises en Horeb, quand l'Éternel traita alliance avec les enfants d'Israël, à leur sortie d'Égypte.

11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, —

Or il arriva, comme les sacrificateurs sortaient du lieu saint (car tous les sacrificateurs présents s'étaient sanctifiés, sans observer l'ordre des classes;

12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах,

Et tous les Lévites qui étaient chantres, Asaph, Héman, Jéduthun, leurs fils et leurs frères, vêtus de fin lin, avec des cymbales, des lyres et des harpes, se tenaient à l'orient de l'autel; et il y avait avec eux cent vingt sacrificateurs, qui sonnaient des trompettes),

13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою!

Lorsque, comme un seul homme, ceux qui sonnaient des trompettes et ceux qui chantaient firent entendre leur voix d'un même accord, pour célébrer et pour louer l'Éternel, et qu'ils firent retentir le son des trompettes, des cymbales et d'autres instruments de musique, et qu'ils célébrèrent l'Éternel, en disant: Car il est bon, car sa miséricorde demeure à toujours! il arriva que la maison de l'Éternel fut remplie d'une nuée;

14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий!

Et les sacrificateurs ne purent s'y tenir pour faire le service, à cause de la nuée; car la gloire de l'Éternel remplissait la maison de Dieu.