2 хроніки 34

1 Йосі́я був віку восьми́ літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.

Naʻe valu taʻu ʻae motuʻa ʻo Sosaia ʻi heʻene kamata pule, pea naʻe pule ia ʻi Selūsalema ʻi he taʻu ʻe tolungofulu ma taha.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані право́руч, ані ліво́руч.

Pea naʻe fai ʻe ia ʻaia naʻe lelei ʻi he ʻao ʻo Sihova, pea ʻalu ʻi he ngaahi hala ʻo Tevita ko ʻene tamai, pea naʻe ʻikai afe ia ki he nima toʻomataʻu pe ki he toʻohema.

3 І восьмого року царюва́ння свого, бувши ще юнако́м, розпоча́в він зверта́тися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від па́гірків, і Аста́рт, і бовва́нів рі́заних та литих.

He koeʻuhi ʻi hono valu taʻu ʻo ʻene pule, ʻi heʻene kei siʻi, naʻa ne kamata kumi ki he ʻOtua ʻo Tevita ko ʻene tamai: pea ʻi hono hongofulu ma ua taʻu, naʻa ne kamata ʻene ʻauhani ʻa Siuta mo Selūsalema mei he ngaahi potu māʻolunga, mo e ngaahi vao tapu, mo e ngaahi meʻa fakatātā naʻe tā, mo e ngaahi meʻa fakatātā naʻe haka.

4 І порозбивали перед ним Ваалові же́ртівники, а стовпи́ сонця, що були на них, він повиру́бував, а Астарти, і бовва́ни різані та литі полама́в і розтер, і розкидав на гроби́ тих, хто прино́сив їм жертви.

Pea naʻa nau holoki hifo ʻae ngaahi meʻa fakatātā ʻa Peali, ʻi hono ʻao: pea mo e ngaahi meʻa fakatātā naʻe māʻolunga ʻi ai, naʻa ne tā hifo ia: pea naʻa ne tā ke fakaikiiki ʻae ngaahi vao tapu, mo e ngaahi meʻa fakatātā naʻe tā, mo e ngaahi meʻa fakatātā naʻe haka, naʻa ne laiki ia ke efu, pea ne lulu ia ki he ngaahi tanuʻanga ʻokinautolu naʻa nau feilaulau ki ai.

5 А кості жерців попалив на їхніх же́ртівниках, і очи́стив Юдею та Єрусалим.

Pea naʻe tutu ʻe ia ʻae ngaahi hui ʻoe kau taula ki honau ngaahi feilaulauʻanga, ʻo ne fakamaʻa ʻa Siuta mo Selūsalema.

6 А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навко́ло

Pea [naʻe fai pehē pe ia ]ʻi he ngaahi kolo ʻo Manase, mo ʻIfalemi, mo Simione, ʻio, ʻo aʻu ki Nafitalai, ʻaki ʻenau ngaahi toki ʻi he ngaahi potu ʻi ai.

7 порозбива́в же́ртівники та Аста́рти, і потовк бовва́ни на порох, а всі ідоли сонця повиру́бував в усьому Ізраїлевому кра́ї, і вернувся до Єрусалиму.

Pea hili ʻene fesiʻi hifo ʻae ngaahi feilaulauʻanga mo e ngaahi vao tapu, ʻo ne tuki ke efu ʻae ngaahi meʻa fakatātā, ʻo ne tā hifo ʻae ngaahi tamapua kotoa pē ʻi he fonua kotoa pē ʻo ʻIsileli, naʻe toki liliu mai ia ki Selūsalema.

8 А вісімнадцятого року царюва́ння його́, по очи́щенні Кра́ю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та ка́нцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб напра́вити дім Господа, Бога його.

Pea ʻi hono hongofulu ma valu talu ʻo ʻene pule, hili ʻene ʻauhani ʻae fonua, mo e fale, naʻe fekau ʻe ia ʻa Safani ko e foha ko ʻAsalia, mo Māseia ko e pule ʻoe kolo, mo Soa ko e foha ʻo Soasi, ko e tangata tohi, ke nau ngaohi ke lelei ʻae fale ʻo Sihova.

9 І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було зне́сене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли́ поро́га, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та ме́шканців Єрусалиму.

Pea ʻi heʻenau haʻu kia Hilikia ko e taulaʻeiki lahi, naʻa nau ʻatu ʻae ngaahi paʻanga ʻaia naʻe ʻomi ki he fale ʻoe ʻOtua, ʻaia naʻe tānaki ʻe he kau Livai naʻe leʻohi ʻae ngaahi matapā mei he nima ʻo Manase mo ʻIfalemi, pea mei he kakai toe kotoa pē ʻo ʻIsileli, pea ʻi Siuta kotoa pē mo Penisimani; pea naʻa nau liu mai ki Selūsalema.

10 I дали́ на руку робітникі́в праці, приста́влених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали́ на відбудову та на направу Божого дому.

Pea naʻa nau tuku ia ki he nima ʻoe kau tangata ngāue ʻaia naʻe tauhi ʻae fale ʻo Sihova, pea naʻa nau ʻatu ia ki he kau tangata ngāue naʻe fai ʻae ngāue ʻi he fale ʻo Sihova, ke toe ngaohi mo fakalelei ʻae fale:

11 І дали́ вони те́слям, і будівни́чим, щоб купувати те́сане камі́ння та дере́ва на зв'я́зування та на покриття́ домів, що їх понищили Юдині царі.

‌ʻIo, naʻa nau ʻatu ia ki he kau tufunga mo e kau langa fale, ke fakatauʻaki ʻae ngaahi maka kuo tā, mo e ʻakau maʻae ngaahi hokoʻanga alanga, pea ki he faliki ʻoe ngaahi fale ʻaia naʻe maumauʻi ʻe he ngaahi tuʻi ʻo Siuta.

12 А ті люди чесно вико́нували працю, а над ними були́ поста́влені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керува́ння. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаря́ддях,

Pea naʻe fai lelei ʻae ngāue ʻe he kau tangata: pea ko e kau enginaki ngāue kiate kinautolu, ko Sehati mo ʻOpataia, ko e ongo Livai ʻi he ngaahi foha ʻo Melali: mo Sakalia mo Mesulami, ʻi he ngaahi foha ʻoe kau Kohate, ke tokoni ʻa hono fai: pea mo e kau Livai niʻihi, ʻakinautolu kotoa pē naʻe loto poto ʻi he ngaahi meʻa faiva.

13 були над носія́ми, і керували всіма́ робітника́ми на кожну роботу; а з Левитів були писарі́ й уря́дники та придве́рні.

Pea naʻa nau pule foki ki he kau [tangata ]haʻamo kavenga, pea ko e kau enginaki ʻakinautolu kiate kinautolu kotoa pē naʻe ngāue ʻi he ngāue kotoa pē: pea naʻe ʻi he kau Livai, ʻae kau tangata tohi, mo e kau matāpule, mo e kau leʻo matapā.

14 А коли вони виймали срібло, прине́сене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Зако́ну, даного через Мойсея.

Pea ʻi heʻenau ʻomi kituaʻā ʻae ngaahi paʻanga ʻaia naʻe ʻomi ki he fale ʻo Sihova, naʻe ʻilo ʻe Hilikia ko e taulaʻeiki ha tohi ʻoe fono ʻa Sihova naʻe tuku ʻe Mōsese.

15 І відповів Хілкійя й сказав до пи́саря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі книгу Зако́ну!“І дав Хілкійя ту книгу Діафанові.

Pea naʻe lea ʻa Hilikia ʻo pehē kia Safani ko e tangata tohi, “Kuo u ʻilo ʻae tohi ʻoe fono ʻi he fale ʻo Sihova.” Pea naʻe ʻatu ʻe Hilikia ʻae tohi kia Safani.

16 І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс царе́ві ще відповідь, говорячи: „Усе, що да́но через твоїх рабів, вони роблять.

Pea naʻe ʻave ʻae tohi ʻe Safani ki he tuʻi, ʻo ne ʻomi ʻae lea ki he tuʻi, ʻo pehē, “Ko ia kotoa pē naʻe fekau ki hoʻo kau tamaioʻeiki kuo nau fai.

17 І вони ви́сипали те срібло, що зна́йдене в Господньому домі, і дали його на руку приста́влених та на руку робітникі́в праці“.

Pea kuo nau tānaki fakataha ʻae paʻanga kotoa pē naʻe ʻilo ʻi he fale ʻo Sihova, pea kuo tuku ia ki he nima ʻoe kau enginaki ngāue, pea ki he nima ʻoe kau tangata ngāue.”

18 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав з неї перед царем.

Pea naʻe tala ʻe Safani ko e tangata tohi ki he tuʻi ʻo pehē, “Kuo tuku mai ʻe Hilikia ko e taulaʻeiki ha tohi.” Pea naʻe lau ia ʻe Safani ki he tuʻi.

19 І сталося, як цар почув слова́ книги Зако́ну, то розде́р свої шати...

Pea ʻi he ongoʻi ʻe he tuʻi ʻae ngaahi lea ʻae fono, naʻa ne haehae hono ngaahi kofu.

20 І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:

Pea naʻe fekau ʻe he tuʻi kia Hilikia, mo ʻAhikami ko e foha ʻo Safani, mo ʻApitoni ko e foha ʻo Maika, mo Safani ko e tangata tohi, mo ʻAsahia ko e tamaioʻeiki ʻae tuʻi ʻo pehē,

21 „Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова́ цієї книги, що зна́йдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші не дотри́мували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі“.

“Mou ʻalu, pea fehuʻi kia Sihova koeʻuhi ko au, pea maʻanautolu ʻoku toe ʻi ʻIsileli mo Siuta, ki he ngaahi lea ʻi he tohi kuo ʻilo: he kuo lahi ʻae houhau ʻa Sihova ʻaia kuo lingi kiate kitautolu, ko e meʻa ʻi he ʻikai tauhi ʻe heʻetau ngaahi tamai ʻae folofola ʻa Sihova, ke fai ʻo fakatatau ki he meʻa kotoa pē kuo tohi ʻi he tohi.”

22 І пішов Хілкійя та ті, кому́ звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сто́рожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Ново́му Місті, — і говорили до неї про це.

Pea naʻe ʻalu ʻa Hilikia, mo kinautolu naʻe tuʻutuʻuni ʻe he tuʻi, kia Hulita ko e fefine palōfita ko e uaifi ʻo Salumi ko e foha ʻo Tikiva, ko e foha ʻo Hahasi, ko e tauhi ʻoe ngaahi kofu: (pea naʻe nofo ia ʻi Selūsalema ʻi he fale ako: ) pea nau lea pehē pe kiate ia.

23 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

Pea naʻe lea ia kiate kinautolu, ʻOku pehē ʻe Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, “Mou tala ki he tangata naʻa ne fekau ʻakimoutolu kiate au,

24 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі ті прокля́ття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

‌ʻOku pehē mai ʻe Sihova, Vakai, Te u ʻomi ʻae kovi ki he potu ni, pea ki hono kakai, ʻio, ʻae ngaahi malaʻia kotoa pē ʻaia kuo tohi ʻi he tohi ʻaia naʻa nau lau ʻi he ʻao ʻoe tuʻi ʻo Siuta:

25 за те, що вони поки́нули Мене й кадили іншим бога́м, щоб гніви́ти Мене всіма́ ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, — і він не погасне.

Ko e meʻa ʻi heʻenau liʻaki au, pea mo e tutu ʻae meʻa namu kakala ki he ngaahi ʻotua kehe, koeʻuhi ke nau langaʻi ʻeku houhau lahi, ʻaki ʻae ngaahi ngāue ʻa honau nima: ko ia ʻe lilingi ai ʻeku houhau lahi ki he potu ni pea ʻe ʻikai fuʻifuʻi ia.

26 А Юдиному царе́ві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — про ті слова́, які ти чув:

Pea koeʻuhi ko e tuʻi ʻo Siuta, ʻaia naʻa ne fekau ʻakimoutolu ke fehuʻi kia Sihova, te mou tala pehē kiate ia, ʻOku pehē mai ʻe Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli koeʻuhi ko e ngaahi lea ʻaia kuo ke ongoʻi:

27 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокори́вся перед лицем Бога свого, коли ти почув слова́ Його на це місце та на ме́шканців його, і ти впокори́вся перед лицем Моїм, і розде́р свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

Ko e meʻa ʻi he ongongofua ʻa ho loto, pea naʻa ke fakavaivai koe ʻi he ʻao ʻoe ʻOtua, ʻi hoʻo ongoʻi ʻene ngaahi valoki ki he potu ni, pea ki he kakai ʻo ia, pea naʻa ke fakavaivai koe ʻi hoku ʻao, mo ke haehae ho ngaahi kofu, pea tangi ʻi hoku ʻao: ʻoku pehē foki ʻe Sihova kuo u ongoʻi koe.

28 Ось Я прилучу́ тебе до батькі́в твоїх, і ти бу́деш прилу́чений до гробі́в своїх у споко́ї, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу́ на оце місце та на ме́шканців його!“І вони прине́сли відповідь цареві.

Vakai, te u fakataha koe ki hoʻo ngaahi tamai, pea ʻe tānaki koe ki ho tanuʻanga ʻi he fiemālie pe, pea ʻe ʻikai mamata ʻe ho mata ki he kovi kotoa pē ʻaia te u ʻomi ki he potu ni, pea ki he kakai ʻo ia.” Ko ia naʻa nau ʻomi ʻae lea ki he tuʻi.

29 А цар послав, і зібрав усіх старши́х Юдеї та Єрусалиму.

Pea naʻe fekau ai ʻe he tuʻi ʻo ne tānaki fakataha ʻae kau mātuʻa kotoa pē ʻo Siuta mo Selūsalema.

30 І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і ме́шканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до мало́го, і він прочитав уго́лос слова́ книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.

Pea naʻe ʻalu hake ʻae tuʻi ki he fale ʻo Sihova, pea mo e kau tangata kotoa pē ʻo Siuta, mo e kakai ʻo Selūsalema, mo e kau taulaʻeiki, mo e kau Livai, mo e kakai kotoa pē, ʻae lahi mo e siʻi: pea naʻe lau ʻe ia ʻi honau telinga, ʻae lea kotoa pē ʻoe tohi ʻoe fuakava ʻaia naʻe ʻilo ʻi he fale ʻo Sihova.

31 І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб вико́нувати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі.

Pea naʻe tuʻu ʻae tuʻi ʻi hono potu, pea fai ʻae fuakava ʻi he ʻao ʻo Sihova, ke muimui ia ʻia Sihova, pea ke tauhi ʻene ngaahi fekau, mo ʻene ngaahi fakamoʻoni, mo ʻene ngaahi tuʻutuʻuni, ʻaki hono loto kotoa, mo hono laumālie kotoa, ke fai ki he ngaahi lea ʻoe fuakava, ʻaia kuo tohi ʻi he tohi ni.

32 І наставив він кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І ме́шканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.

Pea naʻa ne fakakau ʻakinautolu kotoa pē ʻo Selūsalema, mo Penisimani, ʻaia naʻe ʻi ai ke nau tuʻu ʻo fai ki ai. Pea naʻe fai ʻe he kakai ʻo Selūsalema ʻo fakatatau ki he fuakava ʻae ʻOtua, ko e ʻOtua ʻo ʻenau ngaahi tamai.

33 І Йосі́я повикидав усі поганські гидо́ти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знахо́дився в Ізраїлі, служити Господе́ві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.

Pea naʻe toʻo ʻo ʻave ke mamaʻo ʻe Sosaia ʻae ngaahi meʻa kovi mei he ngaahi fonua kotoa pē naʻe kau ki he fānau ʻa ʻIsileli, pea ne fakakau ʻakinautolu kotoa pē naʻe kātoa ʻi ʻIsileli ke nau tauhi, ʻio, ke tauhi ʻa Sihova ko honau ʻOtua. Pea naʻe ʻikai te nau liʻaki ʻenau muimui kia Sihova, ko e ʻOtua ʻo ʻenau ngaahi tamai, ʻi hono ngaahi ʻaho kotoa pē ʻoʻona.