2 хроніки 24

1 Йоаш був віку семи́ років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Цівія, з Беер-Шеви.

Joas avait sept ans quand il devint roi, et il régna quarante ans à Jérusalem. Sa mère s’appelait Cibya, de Bersabée.

2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди.

Joas fit ce qui plaît au Seigneur, durant toute la vie de Joïada, le prêtre.

3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к.

Joïada lui fit épouser deux femmes, et il engendra des fils et des filles.

4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім.

Plus tard, Joas conçut le projet de restaurer la maison du Seigneur.

5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“Та не спіши́лися Левити.

Il réunit prêtres et Lévites et leur dit: "Allez visiter les villes de Juda, recueillez de l’argent dans tout Israël, pour réparer la maison de votre Dieu, d’année en année, et accélérez la chose!" Mais les Lévites n’y mirent aucun empressement.

6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва?

Alors le roi manda Joïada, le chef des prêtres, et lui dit: "Pourquoi n’exiges-tu pas des Lévites qu’ils fassent rentrer de Juda et de Jérusalem l’impôt établi par Moïse, serviteur de l’Eternel, sur l’assemblée d’Israël, en faveur de la tente du Statut?

7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“.

Car l’impie Athalie et ses fils ont laissé tomber en ruine la maison de Dieu, et, de plus, ils ont affecté aux Bealim tous les objets sacrés du temple de l’Eternel."

8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні.

Sur l’ordre du roi, on confectionna une caisse, qu’on plaça à l’entrée de la maison de l’Eternel, extérieurement,

9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.

et l’on publia un avis dans Juda et Jérusalem, à l’effet de faire apporter à l’intention de l’Eternel l’impôt établi par Moïse, serviteur de Dieu, sur Israël dans le désert.

10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася.

Tous les seigneurs et le peuple, remplis de joie, apportèrent leur offrande et la jetèrent dans la caisse, tous tant qu’ils étaient.

11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.

Et chaque fois que la caisse était remise aux préposés royaux par les soins des Lévites, et que l’on constatait qu’elle contenait beaucoup d’argent, le secrétaire du roi et le fonctionnaire désigné par le pontife suprême venaient vider la caisse, puis on la remportait pour la remettre en place. Ainsi procédait-on jour par jour, et l’on recueillit de l’argent en quantité.

12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому.

Cet argent, le roi et Joïada le passèrent aux directeurs des travaux de restauration de la maison de l’Eternel: ceux-ci engagèrent des tailleurs de pierre et des charpentiers pour restaurer le temple du Seigneur, ainsi que des artistes travaillant le fer et le cuivre pour en faire les réparations.

13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.

Les chefs des travaux firent diligence, et la besogne, sous leur direction, fut menée à bonne fin; ils rétablirent la maison de Dieu dans son état normal et la consolidèrent.

14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди.

Leur tâche achevée, ils rapportèrent au roi et à Joïada ce qui restait de l’argent; on l’employa à confectionner des vases pour la maison de l’Eternel vases pour le culte, pour les sacrifices à offrir, écuelles, objets d’or et d’argent. On offrit des holocaustes dans le temple de l’Eternel, régulièrement tant que vécut Joïada.

15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер.

Mais Joïada devint vieux, il fut rassasié de jours et mourut. Il avait cent trente ans lors de sa mort.

16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.

On l’ensevelit dans la cité de David, avec les rois, car il avait bien mérité d’Israël, de Dieu et de son temple.

17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі́ Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.

Après la mort de Joïada, les seigneurs de Juda vinrent rendre hommage au roi, et celui-ci écouta leurs avis.

18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.

Ils abandonnèrent la maison de l’Eternel, Dieu de leurs pères, adorèrent les statues d’Astarté et les idoles, de sorte que le courroux de Dieu éclata contre Juda et contre Jérusalem, en raison de leur coupable défection.

19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались.

Il envoya au milieu d’eux des prophètes pour les ramener à lui; mais leurs exhortations ne trouvèrent pas d’écho.

20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“

C’Est alors que l’inspiration divine s’empara de Zacharie, fils du prêtre Joïada. Se plaçant de façon à dominer le peuple, il s’écria: "Ainsi parle Dieu: Pourquoi transgressez-vous les préceptes de l’Eternel et préparez-vous votre ruine? Puisque vous abandonnez l’Eternel, il vous abandonnera à votre tour."

21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому.

On se concerta contre lui et on le tua à coups de pierre, sur l’ordre du roi, dans le parvis du temple du Seigneur.

22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“

Le roi Joas ne s’était pas souvenu, en faisant périr les fils, des bienfaits qu’il devait à Joïada, le père. En expirant, Zacharie avait dit: "Que l’Eternel voie, et demande compte!"

23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск.

Une année étant révolue, une armée de Syriens marcha contre Joas; ils envahirent Juda et Jérusalem et exterminèrent, au milieu du peuple, tous les seigneurs qui étaient à sa tête; toutes leurs dépouilles, ils les firent parvenir au roi de Damas.

24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.

Bien que l’armée syrienne ne comptât qu’un petit nombre d’hommes, l’Eternel livra à sa merci une armée très considérable, parce qu’ils avaient abandonné l’Eternel, Dieu de leurs pères. Contre Joas également les ennemis exercèrent des sévices.

25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х.

Quand ils se furent retirés de chez lui, le laissant en proie à une grave maladie, ses serviteurs formèrent un complot contre lui, pour venger le sang du fils de Joïada, le prêtre, et l’assassinèrent dans son lit. C’Est ainsi qu’il mourut; il fut enseveli dans la cité de David, mais non dans le tombeau des rois.

26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.

Voici ceux qui avaient comploté contre lui: Zabad, fils de Chimeat, femme ammonite, et Yehozabad, fils de Chimrit, la Moabite.

27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.

Quant à ses fils, au grand nombre de prophéties dirigées contre lui et à la restauration de la maison de Dieu, ils sont mentionnés dans l’exposé du Livre des Rois. Il eut pour successeur son fils Amacia.