2 хроніки 10
1 І пішов Рехав'ам до Сихе́му, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настанови́ти його царем.
Rehoboam went to Shechem; for all Israel had come to Shechem to make him king.
2 І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту.
It happened, when Jeroboam the son of Nebat heard of it, (for he was in Egypt, where he had fled from the presence of king Solomon), that Jeroboam returned out of Egypt.
3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:
They sent and called him; and Jeroboam and all Israel came, and they spoke to Rehoboam, saying,
4 „Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“.
"Your father made our yoke grievous: now therefore make you the grievous service of your father, and his heavy yoke which he put on us, lighter, and we will serve you."
5 А він відказав їм: „ Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д.
He said to them, "Come again to me after three days." The people departed.
6 І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“
King Rehoboam took counsel with the old men, who had stood before Solomon his father while he yet lived, saying, "What counsel do you give me to return answer to this people?"
7 І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“.
They spoke to him, saying, "If you are kind to this people, and please them, and speak good words to them, then they will be your servants forever."
8 Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним.
But he forsook the counsel of the old men which they had given him, and took counsel with the young men who had grown up with him, who stood before him.
9 І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“.
He said to them, "What counsel do you give, that we may return answer to this people, who have spoken to me, saying, 'Make the yoke that your father put on us lighter?'"
10 І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька!
The young men who had grown up with him spoke to him, saying, "Thus you shall tell the people who spoke to you, saying, 'Your father made our yoke heavy, but make it lighter on us;' thus you shall say to them, 'My little finger is thicker than my father's waist.
11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“.
Now whereas my father burdened you with a heavy yoke, I will add to your yoke. My father chastised you with whips, but I will chastise you with scorpions.'"
12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“.
So Jeroboam and all the people came to Rehoboam the third day, as the king asked, saying, "Come to me again the third day."
13 І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х,
The king answered them roughly; and king Rehoboam forsook the counsel of the old men,
14 і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“
and spoke to them after the counsel of the young men, saying, "My father made your yoke heavy, but I will add to it. My father chastised you with whips, but I will chastise you with scorpions."
15 І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.
So the king did not listen to the people; for it was brought about of God, that YHWH might establish his word, which he spoke by Ahijah the Shilonite to Jeroboam the son of Nebat.
16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...
When all Israel saw that the king did not listen to them, the people answered the king, saying, "What portion have we in David? Neither have we inheritance in the son of Jesse. Every man to your tents, Israel. Now see to your own house, David." So all Israel departed to their tents.
17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам.
But as for the children of Israel who lived in the cities of Judah, Rehoboam reigned over them.
18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму.
Then king Rehoboam sent Hadoram, who was over the men subject to forced labor; and the children of Israel stoned him to death with stones. King Rehoboam made speed to get himself up to his chariot, to flee to Jerusalem.
19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.
So Israel rebelled against the house of David to this day.
