1 Тимофію 5
1 Старшого не докоря́й, але вмовляй, немов ба́тька, а молодших — як братів,
Chide not an elder, but entreat him as a father; and the younger men, as thy brothers;
2 старших жіно́к — немов матіро́к, молодших — як сесте́р, зо всякою чистістю.
and the elder women, as mothers; and the younger women, as thy sisters, with all purity.
3 Шануй вді́в, уді́в правдивих.
Honor widows, who are truly widows.
4 А як має вдови́ця яка дітей чи внучат, нехай у́чаться перше побожно шанувати роди́ну свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно.
But if a widow hath children, or grandchildren, let them first learn to show kindness to their own households, and to repay the obligations to their parents; for this is acceptable before God.
5 А вдови́ця правдива й само́тня надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і блага́ннях.
Now she who is truly a widow, and solitary, her hope is in God; and she persevereth in prayers, and in supplications, by night and by day:
6 А котра́ у розко́шах живе, — та живою померла.
But she who followeth pleasure, is dead while she liveth.
7 І це наказуй, щоб були́ непорочні.
These things enjoin thou on them, that they may be blameless.
8 Коли ж хто про своїх, особливо ж про дома́шніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.
But if any one careth not for them who are his own, and especially for them who are of the household of faith, he hath rejected the faith, and is worse than the unbelievers.
9 А вдову вно́сити до спи́ску не менше, як шістдесятлітню, що була́ за дружи́ну одно́му чоловікові,
Therefore elect thou the widow, who is not less than sixty years old, and who hath been the wife of one man,
10 засвідчену в добрих ділах, якщо дітей ви́ховала, якщо подорожніх приймала, якщо но́ги святим умивала, якщо помагала обездо́леним, якщо всякий добрий учинок виконувала.
and hath a reputation for good works; if she have trained up children, if she have entertained strangers, if she have washed the feet of saints, if she have relieved the afflicted, if she have walked in every good work.
11 Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпали́вшися, хо́чуть, наперекі́р Христові, заміж вихо́дити,
But the younger widows do thou reject; for they wax wanton against the Messiah, and desire to be married:
12 через що мають о́суд, бо від першої віри відкинулись.
and their condemnation is fixed, because they have cast off their former faith.
13 А ра́зом із тим неробі́тні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетли́ві, і занадто цікаві, і гово́рять, чого не годи́ться.
And they also learn idleness, wandering from house to house; and not only idleness, but also to talk much, and to pursue vanities, and to utter what they ought not.
14 Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж вихо́дили, родили дітей, домом ря́дили, не давали противникові ані жодного по́воду для лихомовства.
I would therefore, that the younger women marry, and bear children, and regulate their houses; and that they give no occasion to the adversary for reproach.
15 Бо вже дехто пішли слідом за сатаною.
For some have already begun to turn aside after Satan.
16 А коли має вдів який вірний, нехай їх утримує, а Церква нехай не обтяжується, щоб могла вона втримувати вдів правдивих.
If any believing man or believing woman have widows, let them support them; and let them not be a burden on the church; so that there may be a sufficiency for such as are really widows.
17 А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці.
Let the elders who conduct themselves well, be esteemed worthy of double honor; especially they who labor in the word and in doctrine.
18 Бо каже Писа́ння: „Не в'яжи рота волові, що молотить“, та: „Вартий працівни́к своєї нагоро́ди.
For the scripture saith Thou shalt not muzzle the ox in threshing; and, The laborer is worthy of his pay.
19 Не приймай скарги проти пресві́тера, хібащо при двох чи трьох свідках.
Against an elder, receive not a complaint, except at the mouth of two or three witnesses.
20 А тих, хто грішить, картай перед усіма́, щоб і інші страх мали.
Those who sin before all rebuke; that the rest of the people may fear.
21 Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та ви́браними а́нголами, щоб ти заховав це без лицемі́рства, нічого не ро́блячи з упере́дженням.
I charge thee, before God, and our Lord Jesus the Messiah, and his elect angels, that thou observe these things; and let not your mind be preoccupied by any thing: and do nothing with a respect for persons.
22 Не рукопоклада́й скоро ніко́го, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!
Lay not the hand hastily on any man; and participate not in the sins of others; keep thyself pure.
23 Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлу́нка твого́ та частих неду́гів твоїх.
And hereafter drink not water, but drink a little wine; on account of thy stomach, and thy continuing infirmities.
24 У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на о́суд, а за іншими йдуть слідкома́.
There are persons, whose sins are known, and go before them to the place of judgment; and there are some, whom they follow after.
25 Явні так само й добрі діла, а ті, що інші, сховатись не можуть.
So also good deeds are known: and those which are otherwise cannot be hid.
