1 до солунян 4

1 А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли!

Portanto, irmãos, no restante, vos rogamos e exortamos no Senhor Jesus, que, assim como recebestes de nós como deveis andar e agradar a Deus, como já estais andando, que façais [assim] cada vez mais.

2 Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом.

Pois vós sabeis quais mandamentos vos demos pelo Senhor Jesus.

3 Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти,

Pois esta é a vontade de Deus: a vossa santificação, que não pratiqueis pecado sexual;

4 щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі,

que cada um de vós saiba ser ter o seu instrumento em santidade e honra;

5 а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“.

não na paixão do desejo malicioso, como os gentios que não conhecem Deus.

6 Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили.

Ninguém oprima ou engane ao seu irmão nisso, porque o Senhor é vingador de todas essas coisas, como também antes vos dissemos e demos testemunho.

7 Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення.

Pois Deus não nos chamou para a impureza, mas sim para a santificação.

8 Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.

Portanto quem rejeita [isso], rejeita não ao ser humano, mas sim a Deus, que vos deu também o seu Espírito Santo.

9 А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного,

Mas quanto ao amor fraternal, não precisais que eu vos escreva, pois vós mesmos estais instruídos por Deus que vos ameis uns aos outros.

10 бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,

Pois, de fato, [já] fazeis assim a todos os irmãos de toda a Macedônia. Porém, irmãos, vos exortamos que façais[isso] ainda mais.

11 і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,

E procurai viver quietos, trantando dos vossos próprios assuntos, e trabalhando com as vossas próprias mãos, como já vos mandamos;

12 щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!

para que andeis de maneira respeitosa com os que estão de fora, e não necessiteis de nada.

13 Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.

Mas irmãos, não queremos que desconheçais acerca dos que morreram, para que não vos entristeçais como os outros que não têm esperança.

14 Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.

Pois, se cremos que Jesus morreu e ressuscitou, assim também aos que morreram em Jesus, Deus os trará de volta com ele.

15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до прихо́ду Господнього, — ми не попередимо покі́йних.

Pois dizemos isto pela palavra do Senhor, que nós, os que ficarmos vivos até a vinda do Senhor, não iremos antes dos que morreram.

16 Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,

Pois o mesmo Senhor descerá do céu com grande aclamação, com voz de arcanjo, e com trombeta de Deus; e os que morreram em Cristo ressuscitarão primeiro;

17 потім ми, що живемо́ й зоста́лись, бу́демо схо́плені ра́зом із ними на хмарах на зу́стріч Господню на повітрі, і так за́всіди бу́демо з Господом.

Em seguida nós, os que ficarmos vivos, seremos arrebatados juntamente com eles nas nuvens, para encontrar o Senhor no ar, e assim estaremos com o Senhor para sempre.

18 Отож, потішайте один о́дного цими словами!

Portanto consolai-vos uns aos outros com essas palavras.