1 до солунян 3

1 Тому́ то, не сте́рпівши більше, ми схотіли зостатися в Ате́нах самі,

Therefore when we couldn’t stand it any longer, we thought it good to be left behind at Athens alone,

2 і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі,

and sent Timothy, our brother and God’s servant in the Good News of Christ, to establish you and to comfort you concerning your faith,

3 щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.

that no one would be moved by these afflictions. For you know that we are appointed to this task.

4 Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.

For most certainly, when we were with you, we told you beforehand that we are to suffer affliction, even as it happened, and you know.

5 Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний.

For this cause I also, when I couldn’t stand it any longer, sent that I might know your faith, for fear that by any means the tempter had tempted you, and our labor would have been in vain.

6 А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,

But Timothy has just now come to us from you, and brought us glad news of your faith and love, and that you have good memories of us always, longing to see us, even as we also long to see you.

7 через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри.

For this cause, brothers, we were comforted over you in all our distress and affliction through your faith.

8 Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́!

For now we live, if you stand fast in the Lord.

9 Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом?

For what thanksgiving can we render again to God for you, for all the joy with which we rejoice for your sakes before our God,

10 Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі.

night and day praying exceedingly that we may see your face and may perfect that which is lacking in your faith?

11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас!

Now may our God and Father himself, and our Lord Jesus Christ, direct our way to you.

12 А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас!

May the Lord make you to increase and abound in love toward one another and toward all men, even as we also do toward you,

13 Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́!

to the end he may establish your hearts blameless in holiness before our God and Father at the coming of our Lord Jesus with all his saints.