1 до солунян 2
1 Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марни́й він був.
Inahareo, ry longo, ro toe mahafohiñe te tsy nianto i fitiliha’aiy.
2 Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою.
Rendre’ areo ka t’ie nalovilovy naho nonjireñe e Filipy añe; fe nirearea aman’ Añaharen-tika nitaroñe i talili-soan’ Añaharey ama’areo ndra te niindra’ i fanjeharañey.
3 Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства,
Toe tsy mifototse am-pandilarañe ndra haleorañe ndra famañahiañe ty fañosiha’ay;
4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця.
fe ninòn’ Añahare ty fanolorañ’ anay i talili-soay; aa ie taroñe’ay le tsy t’ie hahaehake ondaty fa ho an’ Andrianañahare mpitsoke o tro’aio.
5 Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́!
Fa fohi’ areo te le-lia tsy nanao kabeake an-drehake naho tsy nibatrake hanakona’ay fatitiañe (valolombeloñe t’i Andrianañahare),
6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.
mbore tsy nipay lomboke am’ondatio, ndra ama’ areo ndra amo ila’eo. Toe mete ho nañeva anay, kanao Firàhe’ i Norizañey ty nampivave anahareo,
7 Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх.
te mone notroñe’ay hoe rakemba mampinono naho manombosombo i ana’ey.
8 Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам.
Akore ty fikokoa’ay anahareo kanao nahaehake anay te tsy vaho handiva i talili-soan’ Añaharey fa hamoe-ay ami’ty fañisoha’ay.
9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію.
Mete tiahi’ areo ry longo ty fitromaha’ay naho ty fifanehafa’ay; ie nitoloñe handro an-kaleñe tsy hiloetse ama’ ia’ia, nitaroñe i talili-soan’ Añaharey.
10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими!
Valolombeloñe nahareo naho i Andrianañahare te niavake naho vañoñe vaho nalio-tahiñe ty fañaveloa’ay ama’areo mpiato.
11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,
Fohi’ areo ka t’ie nañosike naho nañohò vaho nandrisike anahareo kiraikiraike hambañe ami’ty rae amo ana’eo,
12 просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.
hañaveloa’ areo hañeva an’ Andrianañahare mpikanjy anahareo ho am-pifehea’e naho añ’enge’e ao.
13 Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.
Ie amy zao, tsy apo’ay ty mañandriañe an’ Andrianañahare nainai’e, amy te rinambe’ areo i tsaran’ Añahare nitaroña’aiy le tsy nandrambe aze ho tsara’ ondaty, fa ami’ty vente’e t’ie tsaran’ Añahare mpifanehake ama’areo mpiato.
14 Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв,
Vaho nitsikombe’ areo ry longo, o Fivorin’ Añahare am’ Iesoà Norizañey e Iehodào, ie nifeake fampisoàñañe am-pità’ o mpitrao-borizàñe ama’eo toe o Tehodao,
15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.
ie songa vinono’ iareo t’Iesoà Talè naho o mpitokio, naho nandroake anay ka; ie tsy non’ Añahare vaho fonga mifandiets’ ama’ondaty,
16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!
ami’ty fisebaña’ iareo anay tsy hitaroñe amo kilakila ondatio handrombake iareo, ie manovon-kakeo nainai’e, fa ho takaren-kaviñerañe am-para’e.
17 А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.
Fe zahay, ry longo, naho fa nasitake ama’ areo hey, an-tsandriñe fa tsy añ’ arofo, le àntsake t’ie nirototse naho nisalala fatratse te hahaoniñe o lahara’ areoo,
18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.
fa sinda homb’ ama’ areo mb’eo; izaho Paoly mandikoatse te indraike, fe sineba’ i mpañìnjey.
19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?
Ia ty ho fitamà’ay, ty haèha’ay, ty kobay hiriñariñà’ay añatrefa’ Iesoà Talèntika amy fitotsaha’ey? tsy inahareo hao?
20 Бо ви наша слава та радість!
Eka, inahareo ro enge’ay naho haeha’ay.
