1 Самуїлова 9
1 І був чоловік із Веніями́нового племени, а ім'я́ йому Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, веніями́нівець, люди́на заможна.
Benjamin acaeng, Aphiah capa Bekorah, Bekorah capa Zeror, Zeror capa Abiel, Abiel capa Kish loe, thacak Benjamin acaeng ah oh.
2 І був у нього син, а ім'я́ йому Сау́л, молодий та гарний. І з Ізраїлевих синів не було ніко́го вродливі́шого за нього, — цілою головою він був вищий від кожного з усього наро́ду.
Anih mah Saul, tiah ahmin kaom, capa maeto sak; anih loe takphrah kahoih thendoeng ah oh, anih baktih tungkrang kahoih Israel kaminawk thungah om ai; anih ih palaeng loe minawk boih pongah sang kue.
3 І пропа́ли були Кі́шові, Сау́ловому ба́тькові, осли́ці. І сказав Кіш до свого сина Саула: „Візьми з собою одно́го із слуг, і встань, — іди, пошукай ослиці!“
Saul ampa Kish ih hrang to anghmat ving pongah, Kish mah a capa Saul khaeah, Tamna maeto caeh haih loe, hrang to pakrong hoih, tiah a naa.
4 І він перейшов Єфре́мові го́ри, і перейшов край Шаліша, — та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, — та нема. І перейшов він край Веніяминів, та не знайшли.
To pongah anih loe Ephraim prae mae nui ih prae to poeng moe, Shalisha taeng khoek to hrang to pakrong; toe hnu hoi ai; to pacoengah Shalim prae doeh poeng hoi let bae, toe hnu hoi ai toengtoeng vop.
5 Увійшли вони до кра́ю Цуф, і Саул сказав до свого слуги, що з ним: „Давай верні́мося, щоб не занеха́в ба́тько осли́ць, та не став жури́тися за нами!“
Zuph prae to a phak hoi naah loe, Saul mah a tamna khaeah, Angzo ah, amlaem si boeh; to tih ai nahaeloe kam pa mah hrang to poek ai ah, aihnik hae poek khing lat ueloe, mawn khing tih, tiah a naa.
6 А той відказав йому: „Ось у цьому місті є чоловік Божий, а той чоловік шанований. Усе, що він говорить, конче спра́вджується. Тепер сході́мо туди, — може він покаже нам нашу дорогу, що нею ми пішли б“.
Toe a tamna mah anih khaeah, Khenah, hae vangpui thungah Sithaw kami maeto oh; anih loe paroeai khingya ih kami ah oh; anih mah lokthuih naah a thuih ih lok baktiah oh tangtang; vaihi to ah caeh hoi noek si; anih mah naa bangah maw a caeh hoi nahaeloe hoih tih, tiah na thui thai khoe doeh om tih, tiah a naa.
7 І сказав Саул до свого слуги: „Ось ми пі́демо, — та що́ ми принесе́мо цьому чоловікові? Бо хліб вийшов із наших торб, а подару́нка нема, щоб прине́сти Божому чоловікові. Що́ ми маємо?“
Saul mah a tamna khaeah, To kami khaeah a caeh hoi nahaeloe, to kami to tih tangqum maw a paek hoi han loe? Takaw kae doeh boeng boeh; Sithaw kami paek hanah tangqum tidoeh a tawn hoi ai boeh, timaw a tawnh hoi vop? tiah a naa.
8 А той слуга далі відповідав Саулові та й сказав: „Ось у руці моїй знахо́диться чверть ше́кля срібла, і я дам Божому чоловікові, а він розповість нам про нашу дорогу“.
A tamna mah Saul khaeah; Khenah, phoisa shekel tamat to ka tawnh; a caeh hoi haih loklam thuih hanah, Sithaw kami to ka paek han, tiah a naa.
9 Колись в Ізраїлі, коли хто ходив пита́тися Бога, то так говорив: „Давайте пі́демо до прови́дця“. Бо що сьогодні „проро́к“, колись звалося „прови́дець“.
Canghniah loe Israel prae ah kami mah Sithaw lokdueng han koeh naah, Angzo ah, hmalam khet kop kami khaeah caeh si, tiah a thui o; to nathuem ah loe tahmaa to hmalam khenkung, tiah a kawk o.
10 І сказав Саул до свого слуги: „Добре твоє слово. Давай пі́демо!“І пішли вони до того міста, де був чоловік Божий.
Saul mah a tamna khaeah, Hoih, angzo ah, caeh si, tiah a naa. To pongah Sithaw kami ohhaih vangpui ah a caeh hoi.
11 Коли вони підіймалися по узбі́ччях до міста, то знайшли дівчат, що вийшли були набрати води. І сказали вони до них: „Чи є тут прови́дець?“
Vangpui ohhaih mae nuiah a caeh hoi tahang naah, tangla thoemto tuidok hanah vangpui thung hoiah angzoh o, nihcae khaeah, Hae vangpui thungah hmalam khen kop kami oh maw? tiah a dueng hoi.
12 А ті відповіли́ їм та й сказали: „Є, — ось перед тобою! Поспіши тепер, бо сьогодні він прийшов до міста, — бо сьогодні в наро́да жертва на па́гірку.
Nihcae mah, Ue oh; nang hnik hmaa ah oh; vaihi karangah caeh hoih; kaminawk mah hmuensang ah angbawnhaih sak o pongah, anih loe vaihni vangpui ah angzoh.
13 Як уві́йдете до міста, так зна́йдете його, поки він не вийде на па́гірок їсти, — бо народ не їсть аж до його прихо́ду, бо він благословляє жертву, потім їдять покли́кані. А тепер увійдіть, бо зараз ви зна́йдете його“.
Anih angbawnhaih buhcaak hanah hmuensang ah caeh ai naah, vangpui thung na kun hoi pacoengah na hnu hoi roep tih hmang; kaminawk loe angbawnhaih tahamhoihaih paek hanah anih angzo ai karoek to buhcaa o mak ai; tahamhoihaih paek pacoengah ni kaminawk mah buh to caak o; vaihi caeh hoiah, vaihi tue thuemah ni na hnu hoi thai tih, tiah a naa o.
14 І підняли́ся вони до міста. Як вони вхо́дили до сере́дини того міста, аж ось Самуїл виходить навпро́ти них, щоб іти на па́гірок.
Nihnik loe vangpui ah caeh hoi tahang moe, vangpui thungah akun hoi naah, khenah, Samuel loe hmuensang ah caeh tahang hanah, nihnik ohhaih ahmuen ah angzoh.
15 А Господь, за день перед Сауловим прихо́дом, виявив був Самуїлові, говорячи:
Saul angzoh hanah nito angaih vop, to naah hae hmuen hae Angraeng mah Samuel khaeah amtuengsak coek boeh,
16 „Цього ча́су взавтра пошлю до тебе чоловіка з Веніями́нового кра́ю, і ти пома́жеш його на володаря над Моїм Ізраїлевим народом, і він спасе наро́д Мій від руки филисти́млян. Я бо зглянувся на народ Мій, бо голосі́ння його дійшло́ до Мене!“
khawnbang vaihi atue ah, Benjamin prae ih kami maeto kang patoeh han; anih to kai ih Israel kaminawk zaehoikung ah situi bawh ah; anih mah kai ih kaminawk to Philistinnawk ban thung hoiah pahlong tih; a hang o haih lok kai khaeah phak boeh pongah, kaimah ih kaminawk to ka khet boeh, tiah a naa.
17 А коли Самуїл побачив Сау́ла, то Господь сказав йому: „Оце той чоловік, що Я казав тобі, — він володі́тиме наро́дом Моїм“.
Samuel mah Saul to hnuk naah, Angraeng mah anih khaeah, Nang khaeah kang thuih ih kami mah, kai ih kaminawk to uk tih, tiah a naa.
18 І підійшов Сау́л до Самуїла в сере́дині брами та й сказав: „Скажи мені, де́ тут дім прови́дця?“
Saul mah khongkha ah Samuel hnuk naah anih khaeah, Hmalam kawng thui thaih kami ih im naa ah maw oh, nang thui thai tih maw? tiah a naa.
19 І відповів Самуїл Саулові та й сказав: „Я той прови́дець. Вийди перед мене на па́гірок, і ви бу́дете їсти зо мною сьогодні. А рано я відпущу́ тебе, і про все, що в серці твоїм, я розпові́м тобі.
Samuel mah Saul khaeah, Hmalam kawng thui thaih kami loe kai boeh ni, tiah a naa. Ka hmaa ah hmuensang ah caeh tahang ah, vaihni loe kai hoi nawnto buhcaa si; khawnbang khawnthaw ah kang caehsak han hmang, palung thungah na poek ih hmuennawk to kang thuih boih han.
20 А щодо осли́ць, що пропа́ли тобі, — сьогодні вже три дні, — не журися за них, бо знайшлися вони. Та для кого все пожада́не в Ізраїлі? Хіба ж не для те́бе та для всього дому батька твого?“
Kalaem tangcae ni thumto naah, anghmaa laa hrang pongah, mawnhaih palung tawn hmah; hrang to hnuk o let boeh. Israel kaminawk mah mi maw koeh o? Nang hoi nam pa imthung takoh boih nuiah na ai maw koehhaih palung a suek o? tiah a naa.
21 І відповів Саул та й сказав: „Чи ж я не веніями́нівець, із найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніями́нового пле́мени. І чого ти говориш мені отаке слово?“
Saul mah, Toe kai loe Israel acaeng thungah kathoeng koek, Benjamin acaeng ah ka oh; to pacoeng ah Benjamin acaeng thungah doeh kathoeng koek imthung takoh ah ka oh; tipongah to baktih lok to kai khaeah nang thuih loe? tiah a naa.
22 І взяв Самуїл Саула та слугу його, і ввів їх до кімна́ти, і дав їм місце на чолі́ покли́каних, а тих було близько тридцяти́ чоловіка.
To naah Samuel mah Saul hoi a tamna to imthung ah caeh haih moe, a kawk ih kami quithumto thungah, kahoih koek ahmuen ah anghnutsak.
23 І сказав Самуїл до ку́харя: „Дай же ту ча́стку, що дав я тобі, що про неї я сказав тобі: Відклади її в себе!“
Samuel mah buh thong kaminawk khaeah, Tapraek hanah, kang thuih ih, kai mah kang paek ih moi to, hae ah na sin ah, tiah a naa.
24 І подав ку́хар стегно́ та те, що на ньому, і поклав перед Саулом. А Самуїл сказав: „Оце позоста́влене! Поклади перед собою та їж, бо воно схо́ване для тебе на умо́влений час, коли я сказав: Покликав я наро́д“. І Саул їв із Самуїлом того дня.
To pongah caaknaek thongkung mah, moi palaeng to lak moe, Saul hmaa ah koeng pae; Samuel mah, khenah, Nang han tapraek moe, suek ih moi loe na hmaa ah patoem boeh, caa ah; ka kawk ih kaminawk khaeah ka thuih ih lok baktih toengah, hae loe vaihni ni khoek to nang hanah ni suek, tiah a naa. To na niah Saul hoi Samuel loe buh nawnto caak hoi.
25 І зійшли вони з па́гірка до міста, і він розмовляв із Саулом на даху́ свого дому.
Hmuensang hoi vangpui ah amlaem hoi tathuk naah, Samuel hoi Saul imphu ah lokram hoi.
26 І повставали вони рано вранці. І сталося, як зійшла́ ра́ння зоря́, то Самуїл кликнув до Саула на дах, говорячи: „Уставай же, і я відпущу́ тебе!“І встав Саул, і вони вийшли обо́є, він та Саул, на вулицю.
Nihnik loe khawnbang khawnthaw ah angthawk hoi; khodai naah loe, Samuel mah Saul to imphu ah kawk; Angthawk ah, nam pui hoi kang patoeh han boeh, tiah a naa. Saul loe angthawk moe, Samuel hoi nawnto tasa bangah caeh hoi.
27 Коли вони підхо́дили на край міста, то Самуїл сказав до Саула: „Скажи тому слузі, і нехай він іде перед нами“. І той пішов. „А ти зараз спини́ся, — я оголошу́ тобі Боже слово!“
Vangpui boenghaih ahmuen phak hoi naah, Samuel mah Saul khaeah, Na tamna to na hmabang ah caehsak ah, tiah a naa. To naah a thuih ih lok baktih toengah a tamna to hmabang ah caehsak, toe nang loe hae ah nawnetta thung om raeh, Sithaw khae ih lok kang thuih han vop, tiah a naa.
