1 Самуїлова 28
1 І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військо́ві табо́ри, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: „Щоб ти певно знав, що ви́йдеш зо мною в табо́рі, ти та люди твої“.
To nathuem ah Philistinnawk loe Israel kaminawk tuk hanah amkhueng o; Akhish mah David khaeah, Nang hoi nangmah ih kaminawk mah misatuk nang bomh o han oh, tiah panoek oh, tiah a naa.
2 І сказав Давид до Ахіша: „Тому́ тепер ти пізна́єш, що́ зробить твій раб“. А Ахіш сказав до Давида: „Тому то зроблю́ тебе сторожем моєї голови по всі дні“.
David mah, Na tamna mah timaw ka sakthaih, tito na panoek, tiah a naa. To pongah Akhish mah, ka hinghaih toepkung ah kang suek poe han, tiah a naa.
3 А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганя́в із Кра́ю ворожби́тів та віщуні́в.
To naah Samuel to duek pongah, Israel kaminawk boih mah anih to qah o haih pacoengah, angmah ih vangpui Ramah ah anih to aphum o. Saul mah ma-uih hoi kadueh pakhra kawkthaih kaminawk to prae thung hoiah tamit boih boeh.
4 І зібра́лися филисти́мляни, і прийшли, і таборува́ли в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборува́ли в Ґілбоа.
Philistin kaminawk angzoh o moe, Shunem vangpui ah atai o; to naah Saul mah doeh Israel kaminawk to pakhueng boih moe, Gilboa ah atai o toeng.
5 І побачив Саул филистимський та́бір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.
Saul mah Philistin misatuh kaminawk to hnuk naah zit moe, paroeai tasoehhaih palungthin to tawnh.
6 І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урі́мом, ані пророками.
Saul mah Angraeng khaeah hnik naah, Angraeng mah amang ah doeh, Urim hoi tahmaanawk khae hoiah doeh pathim pae ai.
7 I сказав Саул до своїх рабів: „Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду́ до неї, і запитаю її“. І відповіли йому раби його: „Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі“.
To pongah Saul mah a taengah kaom kaminawk khaeah, Kai hanah kadueh pakhra kawk thaih nongpata maeto pakrong oh; anih khaeah ka caeh moe, lok ka dueng han vop, tiah a naa. Nihcae mah, Endor vangpui ah kadueh pakhra kawk thaih nongpata maeto oh, tiah a thuih pae o.
8 І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: „Поворожи мені, і виклич мені того́, кого скажу́ тобі“.
To pongah Saul loe kalah khukbuen to angkhuk moe, krang angthlaeng pacoengah, khoving naah angmah ih kami hnetto hoi nawnto nongpata khaeah caeh; anih mah, Kadueh pakhra to lokdueng ah, kang thuih ih ahmin to kai hanah na kawk paeh, tiah a naa.
9 А та жінка відповіла йому: „Ти ж знаєш, що зробив Саул, — що в Краю́ він вигубив ворожбитів та віщунів. І на́що ти важиш на мою душу, щоб забити її?“
Toe to nongpata mah anih khaeah, Khenah, Saul mah kadueh pakhra kawk thaih kaminawk hoi mauihnawk to prae thung hoiah haek boih boeh, tiah na panoek boeh; tipongah kai paduek hanah thaang nang patung loe? tiah a naa.
10 І Саул присягнув їй Господом, говорячи: „ Як живий Господь, — не спіткає тебе вина за цю річ!“
Saul mah nongpata khaeah, Angraeng loe hing baktih toengah, hae hmuen pongah danpaekhaih tidoeh om mak ai, tiah a naa.
11 І сказала та жінка: „Кого я ви́кличу тобі?“А він відказав: „Самуїла виклич мені“.
To pongah to nongpata mah, Mi maw kang kawk pae han? tiah a naa. Anih mah, Samuel to na kawk paeh, tiah a naa.
12 І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: „Нащо ти обманив мене, — таж ти Саул!“
To nongpata mah Samuel to hnuk naah, Tha hoiah hangh moe, Saul khaeah, Tipongah nang ling loe? Nang loe Saul na ai maw? tiah a naa.
13 І сказав їй цар; „Не бійся! Але що́ ти бачиш?“А та жінка відказала Саулові: „Я бачу ніби богів, що виходять із землі!“
Siangpahrang mah anih khaeah, Zii hmah, timaw na hnuk? tiah a naa. Nongpata mah, Long thung hoi tacawt tahang sithawnawk to ka hnuk, tiah a naa.
14 І він їй сказав: „Який його вид?“А та відказала: „Виходить стари́й чоловік, зодя́гнений у довгу одежу“. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.
Saul mah, Anih ih krang loe kawbangmaw oh? tiah a naa. Nongpata mah, Kahni kasawk angkhuk, mitong maeto angzoh tahang, tiah a naa. To naah Saul mah anih loe Samuel boeh ni, tiah panoek pongah, takhumh moe, long ah akuep tathuk.
15 І сказав Самуїл до Саула: „На́що ти непоко́їш мене, мене викликаючи?“А Саул сказав: „Дуже тяжко мені, — филисти́мляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що́ я маю робити“.
Samuel mah Saul khaeah, Tipongah raihaih paek hanah nang kawk tahang loe? tiah a naa. Saul mah, Philistinnawk mah kai ang tuk o pongah, ka poekhaih angpho parai; Sithaw mah kai angqoi taak boeh moe, ka lok doeh pathim ai boeh; tahmaanawk khae hoi doeh, amang ah doeh na pathim ai boeh; to pongah timaw ka sak han angaih, tiah nang hnuksak hanah kang kawk, tiah a naa.
16 І сказав Самуїл: „І на́що ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?
Samuel mah, Angraeng mah ang caehtaak moe, nang ih misa ah oh boeh, tiah na panoek boeh to mah, tih hanah kai khaeah lok nang dueng vop loe?
17 І Госпо́дь зробив йому, як говорив був через мене, — Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, — Давидові.
Anih mah kai khaeah thuih ih lok baktih toengah, Angraeng mah Angmah hanah sak boeh; Angraeng mah na prae to na ban thung hoiah lak ving boeh moe, na imtaeng ah kaom, David khaeah paek boeh.
18 Як ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'я́ного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.
Angraeng ih lok to na tahngai ai pongah, Kanung parai Angraeng palungphuihaih baktih toengah, Amalek kaminawk nuiah hmuen na sah ai pongah, vaihniah Angraeng mah na nuiah toksak boeh.
19 І Госпо́дь віддав із тобою також Ізраїля до руки филисти́млян. А взавтра ти та сини твої бу́дете ра́зом зо мною; також Ізраїлевого табо́ра віддасть Господь до руки филисти́млян“.
Angraeng mah nangmah hoi Israel to Philistin kaminawk ban ah paek tih boeh; khawnbang ah nangmah hoi na capa loe kai hoi nawnto om tih. Israel misatuh kaminawk doeh Angraeng mah Philistinnawk ban ah paek tih, tiah a naa.
20 І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, — сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба ці́лий той день та ці́лу ту ніч.
To naah Saul loe long ah amtim bung; Samuel ih lok pongah Saul loe zithaih palungthin hoiah koi. Aqum athun buhcaa ai pongah, tha om ai boeh.
21 І підійшла́ та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригні́чений. І сказала до нього: „Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, — і нарази́ла життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.
Saul khaeah nongpata to angzoh moe, Saul loe paroeai zithaih hoiah oh boeh, tiah anih mah hnuk naah, Khenah, na tamna nongpata mah na lok kang tahngaih pae boeh; ka hinghaih paawt ai ah na ban ah kang ap, na lok ka tahngaih pongah, kai khaeah nang thuih ih lok baktih toengah ka sak boeh.
22 А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, — я покладу́ перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли пі́деш дорогою“.
Vaihi na tamna nongpata ih lok to tahngaih loe, na caeh naah tha oh let thai hanah, caaknaek zetta kang paek han, tiah a naa.
23 А він відмовився й сказав: „Не буду їсти!“Та сильно просили його слуги його та тая жінка, — і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.
Toe anih mah angmak pae, Ka caa mak ai, tiah a naa. Toe a tamnanawk hoi nongpata mah, anih to pacae o nganga; to pongah nihcae ih lok to anih mah tahngaih pae. To pongah anih loe long hoiah angthawk tahang moe, anghnuthaih tangkhang nuiah anghnut.
24 А та жінка мала в домі годо́ване теля, — і поспішно зарізала його. І взяла́ вона муки й замісила, і спекла́ з того прісне́.
Nongpata mah angmah im ih kathawk parai maitaw caa maeto karangah boh; takaw to a lak moe, taeh thuh ai ah takaw to haek:
25 І прине́сла те перед Саула та перед слуг його, — і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.
Takaw to Saul hoi angmah ih kaminawk hmaa ah patoem pae; nihcae mah caak o. To pacoengah nihcae loe angthawk o moe, to na qum ah a caeh o.
